Влада

Чи повторить Порошенко помилки гетьмана Скоропадського з "російським кублом" у Києві

Прагнення президента Петра Порошенка прихистити росіян, що виступають проти путінського режиму, може зіграти з Україною злий жарт, адже під демократичною шкаралупою російського опозиціонера часто-густо ховається великоросійський шовініст

13 квітня 2015, 12:47

Чи повторить Порошенко помилки гетьмана Скоропадського з "російським кублом" у Києві

Вчора, після відвідання великодніх богослужінь, Петро Олексійович заявив російським журналістам, що виступить з законодавчою ініціативою, яка має спростити надання українського громадянства переслідуваним у Росії активістам.

"Нинішні процедури надання громадянства не дозволяють мені цього робити, але я внесу зміни до закону, щоб ми мали можливість надавати політичний притулок тим, хто реально зазнає політичного переслідування за захист української позиції. Я спрощу це", - пообіцяв президент.

Здавалося б, цілком шляхетна ініціатива - прихистити переслідуваних на батьківщині борців за демократію, які до того ж позиціонують себе щирими друзями України. Але якщо прислухатися, що говорять, здавалося б цілком цілком свідомі російські антипутіністи, то бажання пускати їх у свій дім, де і власної "вати" вдосталь, якось зникає само собою.

Буквально за два дні до порошенківської ініціативи відомий російський опозиціонер Ілля Яшин, знаходячись в столиці України, висловив свою думку щодо майбутнього Криму. За його словами, повернути Крим до України - це звичайно було б правильно і чесно, але ж бідолашний кримський народ дуже проти, і тому може буде краще залишити Крим в Росії, відкупившись від України якоюсь компенсацією чи, наприклад, зробити півострів під подвійним російсько-українським суверенітетом. А якщо Крим таки Україні повернути, то обов'язково гарантувати російськомовному населенню якісь особливі права та автономію.

Отже, як бачимо, попри всю європейськійсть та демократичність дитячою хворобою великоімперськості російський опозиціонер Яшин так і не перехворів. Дискутувати з ним справа невдячна. Хочеться лише нагадати, що оцінювати громадську думку кримчан після окупації півострова російськими військами дещо складно через відсутність там демократії і вільного волевиявлення, що російськомовні в Україні, і не лише в Криму, завжди мали чи не більше прав ніж українськомовні, що Крим і без всяких яшиних мав в Україні автономію, що окрім російськомовних на півострові живе і корінне населення - кримські татари, про права яких російські демократи чомусь воліють навіть не згадувати тощо.

Власне, у своїй імперськості Яшин зовсім не одинокий. Для російської опозиції подібні погляди скоріше норма. Згадаймо, наприклад Олексія Навального з його словами про Крим, який "не бутерброд, щоб його туди-сюди вертати". Або Ксенію Собчак з її зізнанням, що Крим правильно "віджала" Росія, бо у пані Собчак, бачте, він асоціюється з приємними спогадами дитинства. Чи, наприклад, згадаймо Бориса Акуніна, який виправдовує окупацію Криму своїми суб'єктивними враженнями. Опальний російський олігарх Михайло Ходорковський пішов ще далі, він не лише вважає, що Крим віддавати Україні не можна, він ще й пропагандує маячню про Київ як центр тяжіння правильного "русского міра".

Наразі повністю засудили путінський аншлюс Криму лише покійний Борис Нємцов, Гаррі Каспаров та Андрій Макаревич. Натомість більшість опозиціонерів можна назвати поміркованими "кримнашистами", вони ніби й погоджуються, що Крим окупований нечесно, але усвідомити, що крадете потрібно повертати, ще не можуть. Все це "шовіністичне кубло" регулярно катається в Україну, де їх приймають як друзів і соратників в антипутінській боротьбі але на виході отримуємо лише софт-версію імперіалізму.

Якщо ж, як це анонсує Порошенко, подібна російська братва отримає хай не громадянство, а й вид на проживання в Україні, Петро Олексійович повторить помилку одного зі своїх попередників - гетьмана Павла Скоропадського. Останній, нагадаємо, попри шляхетне українське походження був цілком вихований в дусі "русскава дворянства" і мав відповідне коло спілкування. Коли ж в Москві владу захопили більшовики, а в Києві за підтримки Німеччини та Австро-Угорщини загетьманував Скоропадський, до столиці України наїхало безліч російських імперців, які спали й бачили, як "мать городов русскіх" стане новим центром відродження Великої Російської імперії, ідею ж української державності просто не сприймали. Чим така політика закінчилася для поважного гетьмана, всім добре відомо зі шкільного курсу історії. Але у нинішньої української влади є всі можливості не влаштовувати з Києва приймальник-розподільник шовіністів, що розійшлися у поглядах на методологію імперського будівництва з царьом-батюшкой.

 

Loading...
Loading...