Влада

Чи потрібні українській армії хорунжі та бригадні генерали

Президент Петро Порошенко доручив РНБО та Міноборони надати пропозиції щодо введення нових військових звань в українських Збройних Силах

28 липня 2015, 08:41

Чи потрібні українській армії хорунжі та бригадні генерали

Питання українізації національної армії обговорюється ще з часів проголошення незалежності України та створення її Збройних Сил. Зокрема, неодноразово лунали пропозиції запровадити у ЗСУ національні військові звання замість тих, що залишилися у спадок від СРСР. Тепер цю проблему порушив Президент України Петро Порошенко. "Нам треба запроваджувати нові українські традиції. В тому числі і нові українські звання. Наприклад, заміна молодшого лейтенанта на хорунжого повністю відповідає як українським традиціям, так і структурі військових звань країн НАТО", - заявив глава держави під час огляду нового речового забезпечення українського війська. Крім того, на думку Петра Порошенка, слід запровадити звання бригадного генерала. Тому Президент доручив РНБО та Міноборони надати пропозиції щодо введення в українській армії військових звань хорунжого та бригадного генерала, пише "Ділова столиця".

З одного боку, пропозиція слушна. Армії країн світу мають свої історичні військові звання. Скажімо, у Німеччині є обер-єфрейтори, унтер-офіцери, гаупт-фельдфебелі, у Данії - констеблі, капрали, майстер-сержанти, у Словаччині - ротні, ротмістри, стотніки... Хоча, до речі, звання молодший лейтенант є в багатьох арміях НАТО - Бельгії, Ісландії, Греції, Італії, Канаді, Франції тощо. У деяких країнах, скажімо у Великобританії чи Люксембурзі, є звання другий лейтенант. У армійській ієрархії Іспанії, Португалії чи Норвегії цьому званню відповідає прапорщик, у Польщі та Чехії - підпоручник, Хорватії, Словаччині та Словенії - поручник. До речі, бригадний генерал є в більшості армій НАТО, крім Норвегії та Словенії, де є просто бригадир. У Греції це військове звання звучить як таксіаркос, Туреччині - туг-генерал.  

"Немає жодної моделі військових звань, яка була б ідеальною. Якщо пропозиції щодо введення в українській армії нових військових звань є системними, пов'язаними з іншими змінами у Збройних Силах, то вони можуть зіграти позитивну роль з точки зору військо-патріотичного виховання, психологічної атмосфери в армії", - заявив "ДС" директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Втім, поки що Президент озвучив побажання бачити в українській армії лише два нових звання - хорунжий та бригадний генерал. І навряд чи патріотизм в армії підвищиться, якщо там залишиться прапорщик, який став героєм численних анекдотів. Дійсно, всі нинішні звання в армії - це спадок СРСР. Але більшість з них запозичені з інших мов. Наприклад, лейтенант та сержант - з французької, майор - з іспанської, капітан та генерал - із латині. Звісно, можна повернутися до "коренів" і запровадити у ЗСУ військові звання, уніфікувавши їх зі званнями історичних збройних формувань України. Але тут виникає певна проблема - національні збройні формування мали різну кількість військових звань - від 13 у військах Центральної Ради до 18 в Українській Галицькій армії. Яку систему брати за основу?

Та, відверто кажучи, історичні військові звання дещо незвичні зараз для нас. Скажімо, якщо взяти Українську Галицьку армію, то хорунжий відповідав нинішньому молодшому лейтенанту, чотар - лейтенанту, поручник - старшому лейтенанту. Бунчужний та підхорунжий - це нинішні прапорщик та старший прапорщик, вістун та десятник - молодший сержант та сержант, стрілець - рядовий. Дещо інші звання були в армії Української держави на чолі з Павлом  Скоропадським. Рядовий склад армії - козаки, за ними йшло звання ланкового (сьогоднішній відповідник - старший солдат). Далі - ройовий, що наразі відповідає молодшому сержанту, вище за званням - чотовий та бунчужний. Еквівалентом нинішнього лейтенанта був хорунжий, старшого лейтенанта - поручник, капітана - сотник. Група найвищих, генеральських звань складалася лише з трьох: генерал-хорунжий (у нас генерал-майор), генерал-значковий (генерал-лейтенант), генерал-бунчужний (генерал-полковник).

"Ще 24 року тому було багато пропозицій щодо українізації Збройних Сил. Скажімо, замінити назви військових підрозділів: гарнізон - на залогу, батальйон - на курінь, роту - на сотню, взвод - на чоту, відділення - рої. Але я завжди казав, що з цього вряд чи що вийде, тому що є сьогоднішні, усталені традиції. До зміни назв військових підрозділів та звань слід підходити край обережно та виважено, і перш ніж прийняти таке рішення, треба запитати у військових, як вони до цього ставляться", - заявив "ДС" екс-начальник Генерального штабу ЗСУ, колишній перший заступник міністра оборони України Анатолій Лопата. Принаймні, далеко не всі українці позитивно ставляться до пропозиції перевдягти церемоніальний президентський полк в історичні шаровари. "Прогрес в українізації нашої армії очевидний - командири віддають накази української мовою, рівень патріотизму в ЗСУ високий... Історична спадкоємність українських військових формувань минулого і сучасної армії, безумовно, має бути. Тільки до цього слід підходити виважено, щоб не скотитися в "шароварництво", інакше посміховиська не уникнути", - говорить Анатолій Лопата.

До того ж, є суто прагматичній аспект - впровадження нових військових звань потребуватиме фінансових витрат. Необхідно буде замінити безліч паперів, починаючи від документації Міноборони та Генштабу і закінчуючи особистими документами військовослужбовців. Можливо, все ж таки краще обміркувати це питання, провести консультації з військовими, експертами, громадськістю, а вже потім вирішувати - чи бути в українській армії хорунжим та вістунам.

Loading...
Loading...