Влада

Що Порошенко може протиставити "миру Пушиліна"

До зустрічі нормандської четвірки в Парижі залишається доба, і заяви очільників сепаратистів свідчать, що вони готові реалізувати російський сценарій "примирення на Донбасі".

01 жовтня 2015, 16:15

Що Порошенко може протиставити "миру Пушиліна"

При тому складається враження, що розробкою стратегії протидії "путінському раю" Україна не стурбувалася.

Натомість заяви Ігоря Плотницького та Дениса Пушиліна про "кінець війни" і "мир на Донбасі" свідчать, що сепаратисти всерйоз збираються використати всі переваги як Мінських домовленостей, так і майбутніх виборів в регіоні. Протистояння явно переходить в нову фазу. 

Український президент у виступі на Генасамблеї ООН сказав багато правильних речей. І про тисячі квадратних кілометрів території, загарбаних Росією, і про сумнівну легітимність членства Росії в Радбезі, і про її зловживання правом вето у тому ж органі. Все це добре і доречно. Але при тому не покидає одне питання - чому в цій, а також будь-якій іншій промові український президент, концентруючись на історичних негараздах і несправедливостях, оминає питання стратегії, питання бачення майбутнього України українським керівництвом? Хаотичні пропозиції "підсилити міжнародний тиск на Росію", якими, як правило, супроводжуються президентські виступи, стратегічним баченням майбутнього вважати, мабуть, не можна.

А напередодні переговорів в форматі нормандської четвірки у Парижі потрібна не тільки і не стільки готовність констатувати очевидне, а якась подоба плану дій, визначення "червоних ліній", відступ за які неможливий - і підготовка якоїсь подоби загальнонаціонального консенсусу стосовно того, як це все має виглядати.

Звичайно, хотілось би вірити, що якісь напрацювання у цьому напрямку є - і їх просто не хочуть "світити" на такому загалом-то парадно-протокольному заході, як Генасамблея ООН. Хоча озвучення позиція України стосовно плану Мореля, хоч трохи більш деталізоване, ніж "це його особиста думка", було б добре почутим всіма зацікавленими сторонами, рівно як і світовими лідерами загалом. Втім, вибір місця оголошення офіційної позиції - прерогатива президента, ймовірно, в нього є свої міркування на цей рахунок.

Що Порошенко може протиставити "плану Мореля" - фото 1

План Мореля - який, насправді, є радше планом Нуланд-Карасіна (попри заяву Порошенка, що це "особиста думка" французького дипломата), на думку як США і ЄС, так і Росії, є фактично безальтернативним шляхом для України. Це поки неузгоджена і не затверджена, але життєво важлива частина Мінських угод, альтернативи яким в нас поки немає. Тому "проігнорувати" його українській владі не вдасться. І 2 жовтня буде просто торг стосовно певних подробиць цього плану.

Під час цього торгу Україні доведеться максимально жорстко відстоювати свої інтереси у двох великих групах питань. Перша група - це умови реалізації плану виборів на Донбасі. Певні напрацювання в цьому напрямку в української влади є. Зокрема, заслуговує на увагу ідея стосовно того, що брати участь у виборах повинні і вимушені переселенці. Було б дуже добре, якби ця ідея - потенційно, виграшна для Києва - не була б похована під лінню і тупістю чиновників, які можуть так організувати ці "виїзні вибори", що переселенці не зможуть - чи не захочуть - взяти в них участь. Що і буде зафіксовано європейськими спостерігачами. При тому слід підозрювати, що у відповідь на таку пропозицію Росія запропонує, щоб у виборах взяли участь і ті українські громадяни-переселенці, які перетнули східний кордон. Що може стати неабиякою проблемою - зважаючи на кількість і "пропускну спроможність" закордонних виборчих комісій в Росії, Кисельов-ТВ отримає чудову можливість показати картинку, як українці стоять в кілометрових чергах в Москві, а ті, хто тимчасово мешкає в Уфі та Барнаулі, взагалі не змогли віддати свій голос за нову владу в себе на малій батьківщині.

Ще одним вельми цікавим питанням є вимога "цензу донбаської осілості" для майбутніх голів місцевих рад, в чому оригінальний план Мореля страждає зайвим лібералізмом. А також можливість акредитувати українські ЗМІ без "дозволу" донбаських тервиборчкомів, кількість спостерігачів, які оцінюватимуть вибори, методику їх роботи і чимало чого іще.

При тому існує і друга група питань, без вирішення яких Україна може опинитись у пастці. Ці питання стосуються того, які саме порушення плану Мореля з боку сепаратистів можна вважати достатніми для того, щоб говорити про зрив плану загалом. Умовно кажучи, на скількох виборчих дільницях мають ходити озброєні люди з символікою ДНР/ЛНР чи лунати постріли, щоб Україна могла визнати результати виборів нелегітимними, і повернути новообраним керівникам місцевого самоврядування більш звичний їм статус керівників збройних бандформувань. Без цих "червоних ліній" може скластись так, що попри "окремі зафіксовані спостерігачами недоліки" нам нав'язуватимуть результати відвертого фарсу.

Абсолютно очевидно, що як деталізація, так і реалізація плану Мореля - нехай навіть виправленого і підредагованого - однозначно не буде ні простою, ні приємною. Ні для українського гаранта, ні для його співгромадян.

Що Порошенко може протиставити "плану Мореля" - фото 2

Тому не інформуючи громадян України про те, на які поступки друзям та ворогам наше керівництво готове йти стосовно "плану Мореля", президент автоматично бере на себе всю відповідальність за наслідки переговорів у Парижі.

А в разі, якщо українська дипломатія та очільник держави недостатньо серйозно готується до післязавтрашньої баталії - то вони беруть на себе чималу частку відповідальності за все, що трапиться внаслідок цих переговорів. Будемо надіятися, що їм не доведеться кричати про "зраду європейських партнерів" у якості пояснення незадовільних для України наслідків переговорів.

Читайте також Навіщо Путін хоче заборонити терористам провокації з мінометами

Loading...
Loading...