Олександр Черненко: За місце у списку партії - не більше мільйону

У зв'язку з чим, на Вашу думку, у Верховній Раді раптом підняли тему переходу на пропорційну виборчу систему? Тим більше, що всі терміни для внесення змін до виборчого законодавства вже минули.

- Виборча система, яку запропонував голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, з його легкої руки отримала назву «відкритих списків». За цією гарною назвою фактично приховувалася пропорційна система із закритими списками. Що означають відкриті списки? Це коли порядок місць кандидатів визначає виборець. А Соболєв запропонував систему, коли за округами закріплюються кандидати, але голосують виборці за партію. І на тих округах, де партія отримала хороші результати, з'їзд після виборів може переглянути місця в списку. Але може ж і не переглянути. Останнє слово залишається знову не за виборцями, а за партією. Тому те, що запропонували, - це чиста «пропорціоналка».

Проте, про підтримку цього законопроекту вчора заявили голови фракцій «УДАР» і «Свобода». Лише пізніше вони м'яко зіскочили з цієї теми ...

- Це питання знову підняли, бо Петро Порошенко був готовий погодитися на чисту «пропорціоналку» в обмін на повернення блоків. Все це було в пакеті. У Порошенка дуже складно клеїться спільний список з «УДАР», оскільки представникам «УДАР» необхідно призупиняти членство в партії і виникає проблема з тим, що робити з керівними постами.

Крім цього, підтримували дану ініціативу і деякі діячі з Партії регіонів. У них йшли певні переговори про те, що їм вдасться створити блок з «Сильною Україною». Розрахунок був на те, що це дасть їм можливість подолати п'ятивідсотковий бар'єр. Адже двадцять округів, які, теоретично можуть взяти «регіонали», - це не те, що вони хотіли. Тому подолання 5% для них могло б стати набагато більш вигідною підмогою, ніж «мажоритарка». От і почалися торги, але діючі «мажоритарники» з груп Віталія Хомутинника та Ігоря Єремєєва були категорично проти. ПР теж в результаті відмовилася голосувати і дане питання так і не поставили на голосування.

Якою буде специфіка цих виборів? Як відомо, вибори будуть дуже швидкоплинними. Чи впорається Центрвиборчком з процесом?

- Незважаючи на те, що залишилася стара виборча система, є кілька «але». Йде війна на Сході і є окупований Крим. Зрозуміло, що ми не доберемо до наступної Верховної Ради від 20 до 30 депутатів. Не голосуватимуть 12 кримських округів. Варто нагадати, що з 32 округах в Луганській та Донецькій області на президентських виборах лише в 12 все-таки пройшло голосування. Тоді, до слова, був захоплений Слов'янськ, Краматорськ та інші міста. Тому думаю, що в цих областях на 15-16 округах вибори провести можна, якщо, звичайно, не буде наступу російської армії на Маріуполь і на інші звільнені українською армією території. Тому максимум 30 місць в парламенті залишаться вакантними. Звичайно, є питання про звільнені території. Там буде низька явка, але формально вони пройдуть.

Є й інші технічні проблеми. На чергових парламентських виборах 2012 року на виборчий процес відводилося 90 днів. На нинішні позачергові вибори передбачено всього 60 днів. Це дуже мало. Технічні зміни були прийняті парламентом. Вони стосувалися здешевлення виборів, а також зміни меж округів в Донецькій і Луганській областях для того, щоб в умовах війни зробити округи більш зручними. Деякі політики побачили тут політичний мотив. Мовляв, ця пропозиція робилася для «регіоналів». Фактично ж така ідея дозволяла проголосувати на виборах на якомога більшій кількості округів.

Залишилося відкритим питання, як будуть голосувати переселенці. Чи зможуть вони голосувати лише за партії, або ж і за «мажоритарників». На це законодавство відповіді не дає. Це питання повинна вирішувати ЦВК. Через це на ЦВК впаде додаткове навантаження. Ці дірки в законі в ЦВК будуть роз'яснювати. Краще, щоб це було за законом, щоб ні у кого не виникало зайвих питань. Це внесе якийсь хаос в організацію виборів. Можливо, будуть незначні порушення строків процедур.

Багато говорили про те, що небезпека «мажоритарки» складається, зокрема, у підкупі виборців. Як Ви вважаєте, на цих виборах підкуп матиме таке значення, як на попередніх парламентських виборах?

- За деякими округами ми вже фіксуємо, що потенційні, ще не зареєстровані кандидати, вже почали діяти. І роздають сільським громадам і безпосередньо виборцям ті чи інші матеріальні блага. Безумовно, підкуп буде і на цих виборах. Яким буде масштаб? Думаю, він буде меншим. Раніше дуже часто підкуп здійснювався за бюджетні кошти. Тобто, за бюджетні кошти латали дороги, ремонтували школи, здійснювали соціальні програми. А потім приходив кандидат від влади і говорив: «А це я зробив». Зараз витрачатимуть тільки свої - в бюджеті грошей немає взагалі. І думаю, що масштаб буде набагато меншим, але буде.

Якщо говорити про дієвість таких методів, то хочеться вірити, що ми живемо в іншій країні. Хоча все одно це працює. Варто визнати, що якщо люди готові продавати свої голоси, то підкуп буде за будь-якої виборчої системи.

Чи є у Вас інформація про вартість попадання в партійний список?

- Зараз поки немає такої інформації, оскільки ведеться дуже серйозна дискусія про формат участі. Але можу сказати, що тотального продажу голосів на цих виборах не буде. Якби відмінили б змішану систему, а ввели чисту «пропорціоналку», думаю, «мажоритарники» швидко побігли б до списків.

Але думаю, що зараз реальні ціни - не більше одного мільйона за місце.

Доларів, звичайно?

- У нас, на жаль, чи на щастя, всі виборчі калькуляції, якщо це не гроші бюджету, проводяться в американських доларах.