25 років "Свободи": новий лідер або доля партії Вітренко

Монополія Олега Тягнибока може призвести до скочування найбільшого націоналістичного політпроекту на маргінес

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
25 років "Свободи": новий лідер або доля…

Сьогоднішній з’їзд з нагоди 25-річчя від дня створення ВО "Свобода", що відбувся у Міжнародному центрі культури і мистецтв, попри свій пафос та урочистість викликав у експертного середовища більше питань, аніж відповідей.

Організатори дуже постаралися продемонструвати успішність і респектабельність партії. Біля входу до культурного центру організували ярмарку української традиційної їжі та націоналістичної літератури. Не забули в "Свободі" згадати про участь своїх активістів в АТО, виставивши відповідні експонати та фотографії. Килимком при вході  слугував прапор КПУ. Не забули й про "вождя": прямо на з’їзді продавалися футболки із зображенням Олега Тягнибока.

Втім, Олег Ярославович, який є творцем партії "Свобода", останнім часом викликає досить неоднозначну реакцію у багатьох прибічників цієї політсили. Справа в тому, що зробивши під час місцевих виборів 2010 року та парламентської кампанії 2012 року серйозний заділ для становлення партії на загальноукраїнському рівні, вже протягом 2014 року лідер та його найближче оточення дуже серйозно підмочили репутацію політичної сили.

Фактично, перебування у владі "свободівців" в особі генпрокурора Олега Махніцького, двох міністрів Ігоря Швайки й Андрія Мохника, а також віце-прем’єр-міністра Олександра Сича протягом короткого терміну знищило реноме націоналістів. Відсутність вагомих реформ у міністерствах, бездіяльність слідчих ГПУ у купі з чутками про купівлю Махніцьким готелю Hayatt в центрі Києва, а також регулярним відвідуванням окремими націоналістами телеканалу Льовочкіна "Інтер" – все це поставило під питання майбутнє партії на чолі з чинним її керівництвом.

Так, це – не кінець. На парламентських виборах 2014 року п'ять "свободівців" пройшли до ВР по мажоритарних округах. Як показали місцеві вибори 2015 року ресурс "Свободи" остаточно не вичерпався і в регіонах. Якщо взяти географію, то можна сказати, що електоральна база партії навіть дещо розширилася. Втім, це в основному заслуга місцевих партійних осередків. Головна ж втрата "Свободи" - у західних областях, де вона мала монополію, а тепер змушена співпрацювати з іншими політсилами, причому не завжди ефективно.

З огляду на цю ситуацію виникає логічне питання: куди рухатися партії на чолі з її забронзовілими лідерами? Не виключено, що на наступних виборах до парламенту "Свобода" ще може повернутися до стін Верховної Ради. Однак, по-перше, не зрозуміло, коли ці вибори будуть. По-друге, дуже ймовірне створення "під" ці вибори низки націоналістичних проектів, які відшматують "свободівський" електорат.

Більшість експертів усе ж вважають: ще однієї нагоди зайти у владу в "Свободи" скоріш за все не буде, якщо кардинально не змінити керівництво. За джерелами Депо, зараз усередині партії визріває фронда, яка вимагає зробити повноцінне перезавантаження верхнього ешелону політсили. Чи допоможе це "Свободі"? У будь-якому випадку, відсутність нових облич й модерних ідей - це шлях "вітренківців", комуністів, соціалістів, НДП та інших партій, які колись також були на плаву. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme