Як запустити кредитування в Україні

Реальний сектор отримає нові кредитні ресурси тільки після проведення тотальної реструктуризації старих дорогих позик
Як запустити кредитування в Україні
Як запустити кредитування в Україні

Вивести українську економіку з рецесії неможливо без відновлення кредитування. Очевидно, що нинішнє правління Нацбанку цим займатися не збирається, а тому зміна його керівництва - питання життя і смерті для бізнесу, пише "Деловая столица".

За час перебування Валерії Гонтаревої біля керма НБУ система впритул підійшла до повного колапсу: відтік гривневих депозитів населення склав близько 28 млрд грн., Валютних - близько $ 8 млрд. Вклади українців в збанкрутілих банках відшкодовувати довелося багато в чому за рахунок коштів бюджету, розганяючи інфляцію, - тільки в 2016 р. виплати Фонду гарантування вже перевищили 78 млрд грн. Але найважчий удар припав по юрособам. У червні поточного року Українська банківсько-кредитна спілка підрахувала, що через тотальні банкрутства фінустанов бізнес втратив близько 82 млрд грн. В результаті проблема неплатежів між юрособами різко загострилася, багато компаній збанкрутували. Зрозуміло, що в такій ситуації бізнес не міг акуратно обслуговувати борги, і зростання частки проблемних кредитів набрав катастрофічні темпи. Офіційний показник частки прострочення в портфелях банків виріс з початку 2014 року в три рази - з 7,7 до 24,1% (на 1 липня 2016 г.). Експерти кажуть, що реальна цифра майже вдвічі більша.

Останні ініціативи НБУ можуть поставити хрест на планах банкірів відновити кредитування до кінця нинішнього року. З 1 вересня в тестовому режимі почне діяти червнева постанова НБУ № 351, якою регулятор затвердив положення про кредитні ризики. Експерти кажуть, що після вступу в силу документа у багатьох фінустановах знову утворюється дефіцит капіталу, а старт кредитування буде відстрочений на невизначений період.

Щоб вийти з патової ситуації, діяти потрібно невідкладно. У поточному році НБУ вже кілька разів знижував облікову ставку, в останній раз - в липні 2016 р до 15,5%. Але цього недостатньо, щоб опустити кредитні ставки. Щоб позики подешевшали, регулятор повинен зменшити ставку хоча б до рівня інфляції, який він прогнозує на кінець року, тобто до 12%.

Ще одне першочергове завдання - тотальна реструктуризація кредитів юросіб на максимально лояльних умовах. У червні нинішнього року парламент прийняв Закон "Про фінансові реструктуризації", який нібито має таку ж мету. Однак цей документ запрацює не для всіх. У НБУ підрахували, що завдяки закону банки зможуть реструктуризувати (якщо захочуть!). Заборгованість на 200 млрд грн - це чверть від загальної суми позик корпоративного сектора країни. Аналітики вважають і цей прогноз завищеним.

Щоб полегшити долю позичальників і дати рестарт кредитуванню, Україна могла б запозичити досвід Аргентини. Свого часу там була проведена реструктуризація боргових зобов'язань позичальників на 10-20 років, при цьому знижені процентні ставки по кредитах і введене обмеження процентних ставок по депозитах. Впровадивши такий підхід і знизивши ставки по реструктуризованих позик до 8-10%, можна створити реальний стимул для кредитування бізнесу. Такий сценарій не вигідний кредиторам лише на перший погляд. Де-факто ситуація покращиться - навантаження на бізнес знизиться, сумлінні позичальники почнуть обслуговувати борги. Ну а підприємства, які продовжать ігнорувати свої зобов'язання, доведеться банкрутити.

Звичайно, без допомоги регулятора в цій справі не обійтися. Щоб банки не "лягли" після реструктуризації, НБУ необхідно послабити норми резервування і, можливо, вимоги до капіталу банків. А для кредитів, ставка за якими буде завищеною (наприклад, 15% і більше), потрібно, навпаки, ввести додаткове резервування. Таким чином регулятор підштовхне до реструктуризації норовливих підопічних, які відмовляться це робити з доброї волі.

Ще один важливий крок - оздоровлення найбільших кредиторів економіки (Ощадбанку, Укрексімбанку та Приватбанку). Частково це відбудеться само собою, за рахунок запущеної реструктуризації кредитів, але знадобляться і додаткові фінансові вливання від їх власників. Зокрема, уряду доведеться витратитися на докапіталізацію держбанків, щоб ті згодом змогли взяти на себе роль локомотива економічного зростання.

Більше економічних новин читайте на Depo.Гроші