Гроші

Як запустити кредитування в Україні

Реальний сектор отримає нові кредитні ресурси тільки після проведення тотальної реструктуризації старих дорогих позик

01 вересня 2016, 09:55

Як запустити кредитування в Україні

Вивести українську економіку з рецесії неможливо без відновлення кредитування. Очевидно, що нинішнє правління Нацбанку цим займатися не збирається, а тому зміна його керівництва - питання життя і смерті для бізнесу, пише "Деловая столица".

За час перебування Валерії Гонтаревої біля керма НБУ система впритул підійшла до повного колапсу: відтік гривневих депозитів населення склав близько 28 млрд грн., Валютних - близько $ 8 млрд. Вклади українців в збанкрутілих банках відшкодовувати довелося багато в чому за рахунок коштів бюджету, розганяючи інфляцію, - тільки в 2016 р. виплати Фонду гарантування вже перевищили 78 млрд грн. Але найважчий удар припав по юрособам. У червні поточного року Українська банківсько-кредитна спілка підрахувала, що через тотальні банкрутства фінустанов бізнес втратив близько 82 млрд грн. В результаті проблема неплатежів між юрособами різко загострилася, багато компаній збанкрутували. Зрозуміло, що в такій ситуації бізнес не міг акуратно обслуговувати борги, і зростання частки проблемних кредитів набрав катастрофічні темпи. Офіційний показник частки прострочення в портфелях банків виріс з початку 2014 року в три рази - з 7,7 до 24,1% (на 1 липня 2016 г.). Експерти кажуть, що реальна цифра майже вдвічі більша.

Останні ініціативи НБУ можуть поставити хрест на планах банкірів відновити кредитування до кінця нинішнього року. З 1 вересня в тестовому режимі почне діяти червнева постанова НБУ № 351, якою регулятор затвердив положення про кредитні ризики. Експерти кажуть, що після вступу в силу документа у багатьох фінустановах знову утворюється дефіцит капіталу, а старт кредитування буде відстрочений на невизначений період.

Щоб вийти з патової ситуації, діяти потрібно невідкладно. У поточному році НБУ вже кілька разів знижував облікову ставку, в останній раз - в липні 2016 р до 15,5%. Але цього недостатньо, щоб опустити кредитні ставки. Щоб позики подешевшали, регулятор повинен зменшити ставку хоча б до рівня інфляції, який він прогнозує на кінець року, тобто до 12%.

Ще одне першочергове завдання - тотальна реструктуризація кредитів юросіб на максимально лояльних умовах. У червні нинішнього року парламент прийняв Закон "Про фінансові реструктуризації", який нібито має таку ж мету. Однак цей документ запрацює не для всіх. У НБУ підрахували, що завдяки закону банки зможуть реструктуризувати (якщо захочуть!). Заборгованість на 200 млрд грн - це чверть від загальної суми позик корпоративного сектора країни. Аналітики вважають і цей прогноз завищеним.

Щоб полегшити долю позичальників і дати рестарт кредитуванню, Україна могла б запозичити досвід Аргентини. Свого часу там була проведена реструктуризація боргових зобов'язань позичальників на 10-20 років, при цьому знижені процентні ставки по кредитах і введене обмеження процентних ставок по депозитах. Впровадивши такий підхід і знизивши ставки по реструктуризованих позик до 8-10%, можна створити реальний стимул для кредитування бізнесу. Такий сценарій не вигідний кредиторам лише на перший погляд. Де-факто ситуація покращиться - навантаження на бізнес знизиться, сумлінні позичальники почнуть обслуговувати борги. Ну а підприємства, які продовжать ігнорувати свої зобов'язання, доведеться банкрутити.

Звичайно, без допомоги регулятора в цій справі не обійтися. Щоб банки не "лягли" після реструктуризації, НБУ необхідно послабити норми резервування і, можливо, вимоги до капіталу банків. А для кредитів, ставка за якими буде завищеною (наприклад, 15% і більше), потрібно, навпаки, ввести додаткове резервування. Таким чином регулятор підштовхне до реструктуризації норовливих підопічних, які відмовляться це робити з доброї волі.

Ще один важливий крок - оздоровлення найбільших кредиторів економіки (Ощадбанку, Укрексімбанку та Приватбанку). Частково це відбудеться само собою, за рахунок запущеної реструктуризації кредитів, але знадобляться і додаткові фінансові вливання від їх власників. Зокрема, уряду доведеться витратитися на докапіталізацію держбанків, щоб ті згодом змогли взяти на себе роль локомотива економічного зростання.

Більше економічних новин читайте на Depo.Гроші

Loading...
Loading...