В США знайшли черговий цвяшок для труни Путіна

На тлі пригод бравого Парасюка та виступів гаранта перед Конгресом непоміченою в Україні пройшла новина зі США, пов'язана з видобутком вуглеводнів.

Вона зводиться до того, що видобуток сланцевої нафти у США впродовж останнього часу значно подешевшав. Виною тому — розвиток технологій. Завдяки новим методикам у бурінні, а також оптимізації конструкцій свердловин американці скоротили час бурових робіт і освоєння свердловин після буріння, а також сукупну вартість свердловин. Порівняно з 2012 роком — на 25-30%.

Скоротили — та й скоротили, можна було б порадіти за американських нафтовиків і рухатися далі. Але це вдосконалення має принципове значення для всього ринку, який завмер біля позначки "$40 за баррель". Здешевлені методики видобутку дозволяють розпочати беззбитковий і навіть трішечки рентабельний видобуток при теперішньому рівні цін. Зокрема, американські компанії Pioneer Natural Resources і Oasis Petroleum планують відновити від 70% до 85% видобутку нафти.

І цей фактор, вочевидь, помітно стабілізує нафтовий ринок. Бо в разі, якщо ціни підуть вниз — видобуток сланцевої нафти зупиниться, скоротиться пропозиція, і падіння припиниться. Якщо ж ціна спробує рости - “сланцевики” запрацюють на повну потужність, збільшуючи пропозицію і зупиняючи ріст цін.

На піку нафтових цін тільки у США видобували близько 4 мільйонів баррелів сланцевої нафти на добу. Після падіння цін значна частина цього видобутку припинилась. І зараз, завдяки розвитку технологій, ця добувна потужність стає свого роду "демпфером" ринку.

Розмір цього демпфера при тому може істотно зрости, коли нові американські технології підуть по світу — до інших країн зі значними запасами сланцевої нафти. Серед них — Аргентина, Мексика, ПАР і навіть Польща. Що, вочевидь, є далеко не найкращою новиною, приміром, для “Роснєфті”, яка до кінця першого року дешевої нафти підійшла з боргом у 23 мільярди доларів. Тепер же складається враження, що настання нової ери дорогої нафти відкладається на дуже, дуже віддалене майбутнє. І один з локомотивів "путіноміки" надовго перетворюється з золотої курки на практично бездонну дірку для бюджетної підтримки.

Звісно, ні сланцевий газ, ні сланцева нафта не спроможні перекрити собою ринок вуглеводнів. Рівно як і конкурувати з саудівською чи іранською нафтою із собівартістю в 4-5 доларів за баррель. Але зафіксувати ринкову ситуацію, перетворивши нафту та газ на іще один сировинний продукт, а не джерело надприбутків і всіх бід з головою, які ці надприбутки стимулюють, сланцеві вуглеводні цілком спроможні.