Як досягти зростання виробництва

Як інформує Держстат, в першому півріччі 2016 р. промислова продукція зросла на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, будівельна продукція - на 9,1%, вантажообіг транспорту - на 2,4%, пише "Деловая столица".

Ці показники хоч і позитивні, але дуже малі в порівнянні з тим падінням, яке відбулося в попередні роки. У 2014 р. промислове виробництво скоротилося на 10,1%, в 2015 р - ще на 13%, будівництво - відповідно на 20,4 і 12,3%, вантажообіг транспорту - на 10,7 і 6% (все це без обліку окупованого Криму і частини зони АТО). Навіть якщо вдасться зберегти досягнуті темпи зростання (а впевненості в цьому поки немає), знадобиться десяток або більше років, щоб досягти дореволюційних показників.

Тому необхідно ставити завдання різкого прискорення економічного зростання. В одному напрямку вже здійснюється дуже важлива робота: ми бачимо, як держава почала відроджувати оборонно-промисловий комплекс. Концепція розвитку сектора безпеки і оборони України, затверджена президентським указом 14 березня 2016 р. вимагає напряму щорічно на забезпечення розвитку ОПК 0,5% валового внутрішнього продукту. Концепція Державної цільової програми реформування та розвитку ОПК на період до 2020 р. обіцяє зростання обсягу продукції підприємств ОПК на 12-15% щорічно.

Такі ж темпи зростання потрібні і в інших базових галузях промисловості, в будівництві, на транспорті. Зрозуміло, що Україна не має вільних грошей для державного фінансування великих проектів в цих областях і не матиме, оскільки пріоритетом є розвиток сектора безпеки і оборони. Однак держава може зробити інше: здешевити кредити для цих проектів. Тобто мова йде про державні видатки в обсязі не 100%, а тільки кількох відсотків вартості проектів - для компенсації більш низьких ставок по кредитах. Для держави тут фінансова вигода в тому, що відновлюються або створюються нові робочі місця, а отже, зменшується кількість сімей, які потребують соціальної допомоги з держбюджету.

Оскільки все ж мова йде про державні видатки, то краще, щоб ці гроші (на здешевлення кредитів) отримували саме державні банки. Але попередньо необхідно їх оздоровити і зміцнити. Як тільки це буде зроблено, слід ввести спеціалізацію держбанків за певними напрямами. Один або декілька з цих банків (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк) повинні зайнятися цільовим кредитуванням (під 5-7%) базових галузей за конкретними проектами. Це повинні бути потужні проекти, які не на 1 млрд грн., а на 20-30 і більше мільярдів. Але вони повинні відповідати двом основним вимогам: по-перше, створити багато нових робочих місць, по-друге, майже не залежати від імпорту - інакше це буде фактично фінансування за державний рахунок іноземних виробників.

Можна назвати кілька таких перспективних напрямків. Один з них - це потреби "Укрзалізниці": тепловози, вагони, а також рейки і взагалі нові залізничні магістралі. На сьогоднішній день за 25 років незалежності Україна навіть не почала перебудовувати свої залізничні мережі, яка і в царські, і в радянські часи мала чисто колоніальне призначення. Залізниці будувалися так, щоб забезпечити пасажиропотік в напрямку імперської столиці - спочатку Петербурга, потім Москви, а також вантажопотік на Росію у вигляді української сільськогосподарської, харчової, металургійної, хімічної та іншої продукції. Нам потрібно раціоналізувати залізничну мережу, щоб вона забезпечила зручне пряме сполучення обласних центрів з Києвом, а також пасажиро- і вантажопотік між Україною та нашими західними сусідами. Цей проект завантажить і металургійні заводи, і залізничне машинобудування.

Другий перспективний напрямок - будівництво бетонних автодоріг. Саме бетонних, а не асфальтованих, так як для асфальту потрібна імпортна сировина, а бетон ми виробляємо самі. До того ж бетонні дороги хоч і дорожчі, але зате можуть прослужити без ремонту 30-50 років, а не три-п'ять, як асфальтовані.
У 1930-х рр. будівництво доріг було однією з головних складових "нового курсу" Франкліна Делано Рузвельта, який вивів США з Великої депресії. Звичайно, нові дороги нам потрібні.

Завдяки цьому проекту в Україні нарешті з'являться платні автобани, побудовані на умовах концесії. Нагадаємо, в маленькій за розмірами Угорщині є 1010 км концесійних автомагістралей, в Хорватії - 1290 км, в Швейцарії - 1950 км, в Австрії - 2100 км, а у Франції, майже рівної з нами по площі території, - 8530 км.

Ще один перспективний напрямок - енергозбереження, зокрема, утеплення будинків. Цей проект може забезпечити значне поліпшення енергетичного балансу України. На побутовий сектор припадає близько чверті загального обсягу енергоспоживання (а з урахуванням енергоносіїв, що споживаються ТЕЦ і теплокомуненерго, - майже третина). Програми сприяння енергозбереженню в приватному секторі вже протягом багатьох років успішно реалізуються в більшості європейських країн.

Практично всі необхідні технічні засоби і матеріали - котли, лічильники, склопакети і т. д. - ми виробляємо самі.

Можуть бути й інші проекти. Наприклад, слід ретельно проаналізувати перспективи вітчизняного літакобудування. За його відродження слід братися в тому випадку, якщо буде можливість робити хоча б 50-100 літаків на рік, а не кілька одиниць. Для літаків не обійтися без великої імпортної складової (зокрема, у вигляді електроніки), так що ця програма буде доцільною лише в разі домовленостей про великі поставки на експорт.

Якщо сконцентрувати зусилля на найбільш перспективних напрямках, можна дати потужний поштовх відродженню великої промисловості, транспортної і будівельної галузей. Це буде мати і значний соціально-політичний ефект, оскільки знизить безробіття в промислових центрах. Але зрозуміло, що ефект вийде нерівномірним в різних регіонах. Тому потрібно подбати одночасно про розвиток по всій Україні малого і середнього бізнесу.