Гроші

Страховики «викреслили» бійців АТО зі своїх клієнтів

Адвокати впевнені, що питання страхування українців, що приймають участь у бойових діях в зоні АТО, повинні бути вирішені на законодавчому рівні

11 грудня 2014, 18:00

Страховики «викреслили» бійців АТО зі своїх клієнтів

«Страхування життя бійців в зоні АТО - справа делікатна. У всьому світі війна включена в список форс-мажорів і звільняє страхові компанії від виплат страхових премій у випадку смерті застрахованого. В Україні складна ситуація. У нас вже було пару таких виплат. Поки це не масове явище, ми беремо на себе ці витрати і виплачуємо страховки. Але воліємо сильно про це не поширюватися, щоб до нас не хлинули бажаючі», - розповів ДеПо на правах анонімності глава правління однієї з найбільших українських страхових компаній.

За його словами, і його СК, і конкуренти не будуть офіційно поширюватися на цю тему, щоб не зіпсувати собі репутацію. Та й в тому, що патріотично налаштовані українці можуть влаштувати «страховикам-лиходіям» показовий бойкот, він не сумнівається. Яскравий приклад-підтвердження - бойкотування товарів і послуг російських виробників.

Переконався в небажанні українських страховиків брати під захист українських військовослужбовців і ДеПо. Офіційні запити на задану тему страхові компанії дипломатично проігнорували. Обдзвонивши більше десятка страховиків, редакції вдалося знайти тільки дві компанії, які з ходу не відмовилися розглянути заявку на страховку бійця в зоні АТО.

Перша, яка погодилася розглянути нашу заявку, - компанія «АСКО - життя». За легендою, ми хотіли застрахувати життя і здоров'я бійця добровольчого підрозділу «Азов», яке зараз базується під Маріуполем. Дівчина-менеджер повідомила, що вони однозначно не страхують бійців, які знаходяться на передових поблизу Донецька і Луганська (донецькі «кіборги» можуть і не мріяти про страховку, - ред.), А ось у військовослужбовців з частин під Маріуполем ще є шанс. При цьому страховий агент попередила, що вартість страхового поліса для бійця у віці близько 40 років може коштувати в два, а то й у чотири рази дорожче, ніж для цивільної людини. Для довідки: мінімальна вартість поліса ризикового страхування життя для киян сьогодні становить 600 грн.

Другою компанією, яка пропонує страховки українським захисникам, стала «Військово-страхова компанія». Але її умови, м'яко кажучи, дивують. Коштує договір страхування життя недорого - 150 грн при встановленні загальної страхової суми на випадок смерті або нещасного випадку в розмірі 10 тис. грн. Однак ці гроші виплатять людині, яка постраждала на мирній території України. Якщо ж людину, яка застрахувалася, ранять або вб'ють на території Луганської або Донецької областей, страхова компанія зобов'язується виплатити йому, його вдові або батькам всього 3 тис. грн. «Мені самій соромно вам розповідати про такі умови. Але це все, що сьогодні може запропонувати наша компанія», - нарікає співробітниця цієї СК.

Юристи констатують, що українські страхові компанії мають всі законні підстави, щоб відмовити бійцеві із зони АТО в страхуванні життя. І, насамперед, тому, що жоден нормативний акт України не зобов'язує їх це робити. Зараз це добровільна справа кожного конкретного страховика. «Ризик смерті людини в зоні АТО дуже великий порівняно з повсякденним життям. Справа у фінансуванні під такі виплати, якого немає! Страхова компанія - це звичайний господарюючий суб'єкт, який повинен отримувати прибуток, а не оплачувати смерті солдатів. Ця функція в цивілізованому світі покладена на держфонди або державні страхові компанії, які мають бюджетне фінансування під такі виплати», - сказав ДеПо глава Адвокатського об'єднання «Гарде» Борис Теплов.

Брехня все зіпсує

Обманювати страхову компанію - безперспективно. Якщо бійці, які виконують свій громадянський обов'язок у зоні АТО, захочуть застрахувати своє життя, але при цьому навмисно не повідомлять страховій компанії в момент покупки поліса, що вони служать в лавах української армії, страхових виплат їм не бачити.

За словами юристів, у разі поранення або смерті бійця на передовій страхова компанія зможе на законних підставах відмовити у виплаті страховки. Справа в тому, що боєць, який приховує інформацію про свою участь в АТО, порушує норми чинного законодавства про страхування. А воно зобов'язує людину покупця страхового поліса на стадії укладання договору з СК повідомити страховика про всі відомі обставини, що мають істотне значення для визначення страхових ризиків. Участь у військових діях - це серйозний ризик, і про нього треба обов'язково повідомити своєму страховому агентові.

«Якщо на момент укладання договору страхування страхувальник є бійцем АТО і приховав цю інформацію, страховик може послатися на пункт 2 статті 26 Закону України «Про страхування», де причиною для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування вказано надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку», - констатує адвокат, партнер ЮК «ТiC» Денис Писанний.

Єдиний шанс отримати страхову виплату «потайним» бійцям - добра воля страхової компанії. «Якщо страхова компанія сама визнає договір дійсним і оцінює страховий ризик таким, який для них не критичний, тоді страховку буде виплачено», - повідомляє голова Адвокатського об'єднання «Гарде» Борис Теплов.

Мобілізація все виправдає

Зовсім інша історія, якщо людину призивають в армію вже після того, як вона придбала поліс страхування життя. У цьому випадку у страхової компанії немає шансів відмовити у виплаті страхової премії при пораненні або смерті бійця. «Якщо страхувальник покликаний в армію в порядку мобілізації, після того як він уклав договір про страхування життя, то при настанні страхового випадку, наприклад, його смерті, він або його рідні мають право на отримання страхової виплати. Тому що в пункті 1 статті 26 Закону України «Про страхування» зазначено, що причиною для відмови у страхових виплатах не може бути участь страхувальника в АТО, оскільки він виконує службовий або громадський обов'язок в рамках законодавства про мобілізацію», - пояснює Денис Писанний.

Однак це правило однозначно поширюється тільки на бійців, яких закликають служити в Збройні сили України або Нацгвардію. Українцю, який пішов служити в зону АТО в рядах добровольчих підрозділів, можуть відмовити у виплаті страховки. «Страховик може таку участь розцінити як умисну дію людини з метою настання страхового випадку та відмовити у страховій виплаті», - говорить Писанний. За його словами, в Україні поки відсутня єдина правова оцінка таких випадків, як і однозначна сформована судова практика. Зараз юристи чекають відповідних судових роз'яснень від вищих судових інстанцій або нових судових прецедентів в цьому питанні. Тільки після цього можна однозначно сказати, чи будуть отримувати вдови загиблих героїв АТО страхові виплати.

Також потрібно пам'ятати, що, отримавши на руки повістку в армію, українці повинні обов'язково повідомити про це свою страхову компанію. Можливо, для збереження вже купленої раніше страховки життя доведеться трохи доплатити. «Страхувальник для збереження свого поліса повинен буде попередити страхову компанію і, найімовірніше, доплатити за додаткові ризики, надалі придбавши додатковий поліс. Інакше, у виплаті може бути відмовлено», - попереджає адвокат, старший партнер АК «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

В цілому українські адвокати упевнені, що питання страхування українців, що приймають участь у бойових діях в зоні АТО, повинні бути вирішені на законодавчому рівні. Наприклад, шляхом створення державної страхової компанії, якій буде виділятися цільове бюджетне фінансування для покриття страхових випадків в зоні АТО. «Інших варіантів немає. Приватні страхові компанії будуть відхрещуватися від будь-яких спроб страховиків або їх спадкоємців отримати відшкодування за страховою подією, що виникла в результаті загибелі людини в зоні АТО», - вважає Борис Теплов.

За поранення не платять

Отримати страхову виплату у разі смерті або поранення можна не тільки від приватної страхової компанії, але і від держави. Справа в тому, що якщо людину призвали до лав Збройних сил України, він знаходиться на службі у держави. Простіше кажучи, він виступає в якості працівника, а держава - роботодавця. Це означає, що фактично на нього поширюється дія закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У теорії, поранення в зоні АТО, на думку юристів, може розцінюватися як нещасний випадок на виробництві. «Поранення можна розцінювати як нанесення тілесних каліцтв працівникові третьою особою», - вважає Писанний.

Проблема в тому, що на сьогоднішній день перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві, не містить пункт «поранення в зоні АТО». Через цей недолік законодавця, який досі не спромігся внести відповідні доповнення до цього закону, страхова виплата пораненим бійцям АТО з Фонду страхування є необов'язковою. Однак все-таки може проводитися, якщо цього захоче сам Фонд. «Фонд страхування може самостійно визначити умови для здійснення виплат по державному соціальному страхуванню. У тому числі і пораненому бійцю АТО», - говорить Писанний.

Фото: EPA, Уніан.

Loading...
Loading...