Чому навчить міністра Яресько радник Рейгана і Тетчер

Радником міністра фінансів Наталі Яресько із податкових питань буде відомий американський економіст Артур Лаффер.

"Артур Лаффер надаватиме міністру фінансів консультації з питань здійснення в Україні податкової реформи, що дозволить створити прозору, ефективну податкову систему, яка стимулюватиме інвестиції, економічне зростання та створення робочих місць, покращить якість надання державних послуг для бізнесу, і тим самим надасть потужний поштовх для сталого зростання економіки нашої країни", - йдеться в повідомленні прес-служби.

Артур Лаффер пояснює сутність своєї знаменитої "кривої", 1981 рік

Хто такий Артур Лафер

Лаффер народився 14 серпня 1940 року в Янгстауні, штат Огайо у родині політика і домогосподарки. 1962 року отримав ступінь бакалавра в галузі економіки у Єльському університеті, в згодом, 1971 року, - ступінь доктора філософії в галузі економіки в Стенфордському університеті.

Професор університету Південної Кароліни і Чиказького університету.

1986 році Лаффер був кандидатом від республіканської партії на виборах до Сенату США у Каліфорнії, однак програв вибори.

Артур Лаффер став відомий під час правління Рейгана, радником якого він був. Крім того, Лаффер був економічним радником прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер.

Лаффер підтримував демократа Білла Клінтона на президентських виборах 1992 і 1996 років.

Має шестеро дітей. Крім того, у його помешканні живуть багато тварин: кролики, папуги, черепахи, коні тощо.

Крива Лафера

Знаменитий завдяки відкриттю ефекту - закономірності впливу податкових ставок на податкові надходження, що отримало його ім'я.

Ефект Лаффера і його графічне вираження у вигляді кривої Лаффера показує, що в певних умовах зменшення податкових ставок може викликати збільшення податкових надходжень. 

На ефект Лафера спираються прихильники зниження податків і стимулювання інвестування. Вони вважають, що потрібно відмовитися від системи прогресивного оподаткування, знизити податкові ставки на підприємництво, на заробітну плату і дивіденди. Таким чином буде стимулюватися інвестиційний процес, бажання мати додаткову роботу і додатковий заробіток. При скороченні ставок база оподаткування в кінцевому рахунку збільшується (більше продукції - більше податків).

Високі податки, у свою чергу, знижують базу оподаткування та доходи державного бюджету. Вилучення у платника податків значної суми доходів (близько 40-50%) є межею, за якою ліквідуються стимули до підприємницької ініціативи, розширенню виробництва. Утворюються цілі групи платників податків, зайнятих пошуком методів відходу від оподаткування і концентруванням фінансових ресурсів у тіньовому секторі економіки.

Таким чином, якщо виходити з концепції Лаффера, вилучення у виробників більше 35-40% доданої вартості провокує невигідність інвестицій і потрапляння у так звану "податкову пастку".

Нагадаємо, у 80-ті роки минулого століття реформи в США та Великій Британії отримали назви "рейганоміка" та "тетчеризм" відповідно. Обидві економічні політики базувалися на розробленій Лаффером теорії пропозиції та передбачали зменшення податків та соціальних витрат держави, що відповідно стимулювало приватну ініціативу та загальне економічне зростання.