Чому продовжують витікати капітали

Через півроку після початку кризи НБУ почав будувати бар'єри для виведення валюти. Минулого тижня в силу вступили зміни до постанови регулятора «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» (постанова №591). Документ ввів ряд обмежень: заборонив оплату імпортних операцій без ввезення товару в нашу країну, а також оплату імпорту, який пройшов митне оформлення більше 180 днів тому. Інвесторам більше не дозволено купувати валюту для виведення коштів, отриманих від продажу поза фондовими біржами цінних паперів українських емітентів (крім держоблігацій). Під заборону потрапила виплата дивідендів за позабіржовими паперами, а також виведення валюти за індивідуальними ліцензіями, пише «Деловая столица».

Те, що постанова прийнята тільки зараз, коли курс гривні до долара впав майже до 15 грн/$, в Нацбанку пояснюють довгою процедурою узгодження з МВФ. Поки чиновники розводили бюрократичну тяганину, з країни витікали мільярди. В Меморандумі економічної політики української влади, оприлюдненому МВФ, відтік капіталу з країни за перше півріччя оцінювався в $2,3 млрд, експертна оцінка - не менше $15-20 млрд. Тільки імпортери, за приблизними оцінками, встигли наклепати липових контрактів на декілька мільярдів. Згідно з даними Держстату імпорт за сім місяців склав $32,5 млрд, тоді як, за даними НБУ його обсяг дорівнює $37 млрд. Різниця в $4,5 млрд - це валюта, яка була перерахована за кордон, але товар не був поставлений. Велика частина даної суми - схеми з виведення валюти.

Порятунком капіталів зайнялися й іноземні інвестори, які побоюються за свої активи в Україні. «У нас капітал відносно невеликий - 300 тис. євро. Але польські власники хочуть вивести навіть цю суму», - розповів «ДС» керівник однієї з компаній з іноземним капіталом. Валюту депортують із країни й українські товстосуми. За відомостями Мінфіну, біля 70% банківських заощаджень на початок року припадало всього на 1,5% власників найбільших внесків. З початком кризи клієнти солідних рахунків стали поспіхом переховувати капітали. Намагаючись призупинити відтік, Нацбанк ввів обмеження на зняття готівки з депозитів, встановивши ліміт на рівні 150 тис. грн. на добу для національної валюти та еквівалент 15 тис. грн. для доларів. Однак це не надто допомогло - вклади продовжують витікати з системи. За словами глави НБУ Валерії Гонтарєвої, тільки за три тижні вересня відтік депозитів склав 6,4 млрд грн., а з початку року - перевищив 100 млрд грн. Користуючись послугами «обнальщиків» і банків-«конвертів» багаті клієнти продовжують виводити валюту.

Постанова регулятора дійсно перекриє частину каналів, використовуваних для втечі капіталів. Наприклад, перестане працювати схема з цінними паперами, досить популярна серед підприємств. «У таких схемах зазвичай використовували інвестиційні сертифікати, сертифікати ФОН, векселі тощо. Принцип для всіх був однаковий: «сміттєві» цінні папери продавалися нерезиденту за копійки. Той перепродував їх іншому дружньому нерезиденту, а він, в свою чергу, продавав активи афілійованій українській компанії, але вже за завищеною ціною, дозволяючи їй таким чином відправити валюту за кордон», - пояснив «ДС» директор департаменту АФ «Грамацький і Партнери» Ігор Реутов. Закриється й інший популярний канал виведення грошей - через дострокове погашення кредитів нерезидентам.

Але ті, хто захоче вивести валюту, і сьогодні легко знайде спосіб це зробити. «Наприклад, ми трохи завищуємо вартість товару при ввезенні його в Україну. Вивести при цьому вдається небагато, але якщо це робити при кожній поставці товару, то ефект все одно буде», - повідомили «ДС» в одній з іноземних компаній-імпортерів. До того ж, перекривши можливість виплати дивідендів, НБУ чомусь забув про такі популярні схеми, як виплата нерезидентам відсотків по виданих кредитах і роялті. «Обидві ці можливості й зараз можуть використовуватися», - констатує Ігор Реутов.

НБУ може нарватися на позови

Постанова НБУ обмежує роботу не тільки схемників, але і тих компаній, які купують валюту для поточної діяльності. «Наприклад, на початку року аграрії укладали контракти на придбання продукції - насіння, пестицидів, гербіцидів - з відстрочкою платежів. Оплата за такими договорами повинна була здійснюватися восени, після продажу врожаю, тобто через більш ніж шість місяців з моменту ввезення товару в Україну. Сподіваюся, що всі питання можна буде вирішити в індивідуальному порядку, інакше у компаній виникнуть серйозні проблеми», - попереджає глава Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонід Козаченко. Складнощі очікують і на страховиків, які перестраховують ризики за кордоном (по суті, це фінансова операція без поставки товару), а також представників турбізнесу.

До того ж обмеження НБУ на рух капіталу (заборона на виплату дивідендів, виплати у зв'язку з поверненням інвестицій і т. д.) порушують положення як внутрішнього законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, так і підписаних нашою країною міжнародних договорів. «У зв'язку з цим я не виключаю можливості інвестиційних суперечок і позовів до України. Але головне - буде підірвано довіру до нашої країни і погіршиться інвестиційний клімат», - вважає старший партнер «ВТС Консалтинг» Олександр Мінін.

Фото: tenge.me, Богдан Скульський/ДеПо