Навіщо нам брешуть про курс 22,4 до кінця 2016 року

Так вирішив Кабмін. Але в це не повірить навіть першокласник.

Навіщо тоді закладати в бюджет те, чого не буде? Є зразу кілька відповідей. І, головне, що всі вони правильні. У нас протягом останніх двох років склалася парадоксальна ситуація, коли курс спочатку озвучує МВФ, потім, посилаючись на МВФ, його переозвучує НБУ (за заявами Гонтарєвої Нацбанк взагалі не має визначати курс), а потім цей же курс переозвучує Кабмін.

Простіше кажучи, і НБУ, і Кабмін не хочуть і не збираються навіть брати на себе відповідальність за прогнози і перекидують відповідальність на МВФ. Для того, щоб стало зрозумілим, як відбуваються ці пронози, слід зауважити - минулого року МВФ пропонував проводити стрес-тести за найпесимістичнішим сценарієм - 14,5 грн за долар.

Друга причина - Кабміну вигідно занижувати курс. Потім, коли курс піде вгору, можна буде звинувачувати в погіршенні життя Нацбанк, який не може втримати курс. І тоді перед нами буде розігруватися велика боротьба за утримання курсу, за допомогу знедоленим і т.д. Правда, не треба раніше часу впадати в паніку. Ми не повинні пережити повторення останнього року із падінням гривні в три рази. Тому, боротися за щастя українців не потрібно буде аж надто настирливо.

Але найголовніше, що буде потім. Потім, коли гривня все ж посунеться вгору, а доходи бюджету від імпорту знову дещо зростуть, (хоча й не так оптимістично, як цього року) прем'єр, з почуттям людини, яка зробила титанічну працю заявить, що в бюджеті є надлишки, які він готовий віддати простому українцю.