Як ріелтори дурять біженців на оренді житла

ДеПо провів журналістське розслідування на ринку оренди столичного житла і з'ясував, що свавілля аферистів не знає меж. Схема «розводу» шокує своїм цинізмом

Як ріелтори дурять біженців на оренді жи…

Охочих орендувати квартиру завжди багато, особливо в столиці. Ціни на орендоване житло цієї осені-зими зашкалюють, у тому числі через підвищений попит на нього вимушених переселенців з Донбасу. Зараз середня ціна скромної «однушки» в спальному районі Києва складає близько 4 тис. грн. При цьому господарі столичних квартир просять у майбутніх постояльців відразу заплатити за два місяці проживання: перший і останній. Додатково викласти 2 тис. грн ріелтору за клопоти з підбору прийнятного варіанту для деяких стає непосильною умовою. Люди всіляко намагаються заощадити. І ось тут їм на допомогу приходять аферисти, які «дешево» і спеціально «для них» підберуть відмінну квартиру за ціною нижче ринкової. У хід йде добре знайома всім схема - продаж списків з прямими телефонами господарів квартир. Правда, в класичному варіанті на неї вже ніхто не клює, тому наші сучасники змінили її практично до невпізнаваності, щоб підтримувати свій заробіток на належному рівні.

Акт перший: приманка

Газети оголошень переповнені оголошеннями про здачу в оренду дешевих квартир у столиці. Найчастіше пропонують квартири за ціною 2,7-3 тис. грн у спальних районах столиці, але є «солодкі» пропозиції квартир і в центрі міста. Наприклад, повноцінна однокімнатна квартира в дев'ятиповерхівці на проспекті Бажана (Харківський масив) в 5 хвилинах ходьби від метро «Вирлиця» пропонується за 2,7 тис. грн. Або 40-метрову «однушку» з меблями і побутовою технікою на вул. Бальзака (Троєщина) пропонують зняти за 3 тис. грн. Хочете в центрі? Немає проблем! У самому центрі столиці на вул. Лесі Українки можна зняти квартиру теж за 3 тис. грн, як, втім, і біля станції метро «Арсенальна», в 10 хвилинах ходьби від Лаври. Правда, в будинку по сусідству здається подібна квартира вже за 8,5 тис. грн. Але ця нестиковка, схоже, не бентежить наївних квартиронаймачів, і вони легко потрапляють на гачок аферистів.

Ввічливість пройдисвітів гріє душу. Вони ніколи не обуряться бажанням клієнта, наприклад, орендувати квартиру за 3 тис. грн на місяць, тоді як реальні ріелтори у відповідь на цей запит можуть просто розсміятися в слухавку (професіоналізм практикуючих ріелторів - це окрема велика тема, - ред.). У шахраїв все навпаки - у них завжди знайдеться потрібний клієнтові варіант:

- Однокімнатна квартира на проспекті Бажана за 2,7 тис. грн? Так, ще здається! Приїжджайте! - відповідає по телефону приємний чоловічий голос молодика.

- А ви ріелторське агентство? Покажете мені квартиру?

- Ні. На перегляд ви поїдете до господаря самостійно. Адже ви нам не платите комісію, як ріелторам, у розмірі 50% від вартості оренди.

- Так, а скільки коштують ваші послуги, і що конкретно ви робите?

- 400 грн. Ми з вами працюємо до заселення. Підбираємо потрібний варіант квартири, а ви самі спілкуєтеся з господарями.

- 400 грн за один номер телефону???

- Ні, що ви! Ми будемо з вами працювати до тих пір, поки ви не орендуєте квартиру.

- Це як?

- Приїжджайте до нас, я вам все детально розповім. Ви не витратите свої гроші даремно. Ви 100% винаймете квартиру. Приїжджайте!

Акт другий: «розвод»

Офіс «чудо-ріелторів», в якому побував ДеПо, знаходиться на Харківському масиві, неподалік від метро «Позняки». Це класичний адміністративно-офісний будинок, які скрізь будували радянські архітектори серед житлових висоток. І знайти його - те ще завдання. Але на допомогу приходять чуйні менеджери, які по телефону готові довести клієнта що заблукав, до дверей офісу буквально по «карбах» на дорозі.

Знайшовши потрібну будівлю, піднімаюся на другий поверх і бачу низку залізних дверей, одна з яких відчинена. На вході немає ніякої вивіски, тому визначити, чи туди мені треба, не вдається. Але мене вже зустрічають. Вітаємося. Сідаю. Оглядаюся. Назвати це приміщення офісом вкрай складно. Це маленька кімнатка загальною площею від сили 7-8 кв. м. У ній два столи: один зліва біля самих дверей, другий - в протилежній частині кімнати, біля невеликого вікна. Також тут є маленька шафа для верхнього одягу співробітників, невелика навісна полиця і кілька стільців. І це все «оздоблення» офісу. Ловлю себе на думці, що з такого приміщення можна з'їхати за кілька хвилин, досить вимкнути з мережі ноутбуки. Обидва столи «заселені». За тим, який біля дверей, сидять дві дівчини. Одна за комп'ютером, інша поруч з нею на стільці. За головним столом - молодий чоловік, який мені «втирав» по телефону. Починаємо спілкуватися.

- Мене звати Олександр. Яку квартиру ви хочете зняти?

- На проспекті Бажана за 2,7 тис. грн на місяць. Мені сказали, що вона ще не здана.

- Якщо сказали, значить так і є. Зараз уточню (молодий чоловік починає щось вивчати в своєму ноутбуці, - ред.). Так, ця квартира ще здається.

- Мені сказали, що ваші послуги коштують 400 грн. За що саме я плачу?

- Ми вам надаємо прямі телефони господарів київських квартир, які здаються в оренду.

- Виходить, ви продаєте списки?

- Це не списки.

- А що?

- Ви щодня будете отримувати від нас розсилку на свою електронну пошту зі свіжими оголошеннями і прямими телефонами: о 15.00 та о 17.30.

- Так це ж списки!

- Ще раз повторюю, це не списки, це розсилка оголошень, - не повівши бровою бреше Олександр, видаючи чорне за біле.

- І як довго ви будете робити цю розсилку?

- Скільки треба, місяць, два, півроку...

- Так довго?

- Так, поки ви не заселені.

- А як ви про це дізнаєтеся?

- Перший місяць ви отримуєте розсилку за умовчанням, а потім, якщо потрібно, ви нам пишете листа, і ми вам її продовжуємо.

- Добре, але я до вас прийшла за конкретною квартирою на проспекті Бажана. Ви мені сказали, що вона ще не здана. Мені потрібна саме вона - мене влаштовує її ціна.

- Зараз наберу її господарів.

У цей час за столом біля дверей заворушилися. Одна з дівчат поспішно встала, одяглася і вийшла в коридор. Олександр тим часом починає щось шукати в своєму комп'ютері, потім бере телефон і набирає номер.

- Ви ще здаєте квартиру на Бажана? Коли її можна подивитися? Добре, я дам ваш номер телефону дівчині, вона сьогодні хоче подивитися квартиру, - підкреслено ввічливо і по-діловому тримається Олександр. Кладе слухавку і повертається до мене.

- Так, квартира ще здається. Господиня готова сьогодні ввечері її показати.

Молодий чоловік бере папірець і пише на маленькому листочку адресу будинку та номер телефону господині, а потім передає його мені.

- Я можу їй зараз передзвонити і домовитися про перегляд? - беру ініціативу в свої руки.

- Вона зараз в метро, просила передзвонити їй за 10-15 хвилин, - не розгублюється Олександр.

- Добре. Тоді давайте оформляти договір. До речі, він у вас є?

- Звичайно! - обурено скрикує Олександр і дістає з шухляди досить пом'ятий листочок паперу. Вписує мої дані, номер телефону та електронну адресу.

Розумію, що прийшов час сплатити за рахунком. Дістаю 400 грн і простягаю Олександрові.

- Тепер я можу зателефонувати господині квартири?

- Спробуйте, але вона може не відповісти.

Набираю номер. Чую гудки. Трубку знімає дівчина, чий голос дуже нагадує той, який був моїм «поводирем» до офісу. До речі, схоже, що його власницею була панянка, яка поспішно залишила офіс кілька хвилин тому після того, як я побажала зателефонувати господині квартири.

- Ви квартиру на Бажана здаєте? Я хотіла б її сьогодні подивитися. Коли я можу це зробити?

- Так, здаю. Давайте ввечері після роботи. Мені буде зручно о 21.00.

- Добре. Значить, домовляємося зустрітися біля під'їзду будинку о 21.00?

- Так, давайте попередньо домовимося на 21.00, але спочатку зідзвонимося о 20.30, може, щось зміниться.

Домовившись з господинею, дякую Олександру, прощаюся з усіма і йду.

Акт третій: викриття

О 20.30 дзвоню «господині квартири» на Бажана, яка напевно виключно по доброті душевній здає свою квартиру в 10 хвилинах ходьби від станції метро «Вирлиця» всього за 2,7 тис. грн, тоді як її сусіди цілком можуть отримувати з орендарів за подібне житло на 1,5-2 тис. грн на місяць більше. Дівчина знімає слухавку, але голос у неї вже інший - трохи старший.

- Ми з вами домовлялися про перегляд квартири сьогодні о 21.00, у вас нічого не помінялося? Мені під'їжджати?

- Ви знаєте, мене сьогодні затримали на роботі, але в квартиру поїхав мій чоловік - йому потрібно забрати там деякі речі. Я його зараз попрохаю, і він вам цю квартиру покаже. Передзвоніть мені хвилин через десять.

Передзвонюю в обумовлений час.

- Ну що, мені під'їжджати на перегляд?

- Ви знаєте, я тільки-но говорила з чоловіком, і виявилося, що він, не попередивши мене, вже здав квартиру іншим людям, і дорожче, - повідомляє Вікторія і різко кидає трубку.

Їду на пр. Бажана. Така адреса в Києві дійсно існує - це старенький дев'ятиповерховий будинок в дуже приємному тихому місці, поруч з прекрасною транспортною розв'язкою і станцією метро. Наважуюся перевірити, чи дійсно тут хтось здавав однокімнатну квартиру. З під'їзду виходить жінка середніх років в пальто гірчичного кольору і коричневій шапочці. Починаємо спілкуватися.

- Я не чула, щоб у нас в під'їзді хтось здавав однокімнатну квартиру. Практично всіх мешканців знаю особисто. Скажу вам більше, ніхто, гадаю, і не планує здавати тут однокімнатні квартири.

Номери телефонів найдешевших квартир в розсилці, яку я одержую і яка, треба віддати належне, регулярно приходить на мою пошту двічі на день, теж не відповідають. На зв'язку тільки господарі житла вартістю 8-10 тис. грн на місяць. Резюме: 400 грн витрачені даремно. Як бачимо, «розвод» дуже грамотний і продуманий.

Перед законом вони чисті

ДеПо попросив юристів проаналізувати законність дій «ріелторського» агентства, відправивши їм на аналіз фотокопію отриманого договору про надання інформаційних послуг. Виявилося, що з правової точки зору шахраї діють цілком законно. За словами юристів, наданий на аналіз папірець є договором про надання послуг, за яким клієнт платить фізичній особі-підприємцю гроші за надання контактів власників квартир, які мають намір здавати їх в оренду. Формально, з юридичного боку, все чисто, оскільки, підписуючи такий договір, клієнт погоджується на його умови, виходячи з принципу «свободи договору». Договір з клієнтом укладає фізична особа-підприємець, яка сплачує єдиний податок у розмірі близько 200 грн на місяць і є законослухняним громадянином.

«Даний договір, згідно з нормами чинного законодавства, цілком легітимний. Формально людина, підписавши цей договір, погоджується з послугами з надання інформації у визначений час. Проте підтвердження надання цих послуг немає. Тому є всі шанси стягнути 400 гривень в суді. Однак через настільки незначну суму люди на це не йдуть», - констатує старший партнер АК« Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. Саме тому, що мало хто з клієнтів таких бізнесменів захоче витрачати свій час на ходіння до судів і в правоохоронні органи з метою захисту своїх прав та інтересів, цей бізнес дуже вигідний і процвітає у великих містах нашої країни вже більше 10 років. Ось і виходить, що всі знають про існуючу схему викачування грошей з простих довірливих людей, але ніхто цьому не хоче протистояти.

Забавна математика

Може здатися, що цей бізнес не такий вже і прибутковий - всього 400 грн з людини. Але прості математичні обчислення протвережує і дають зрозуміти, що не все так просто. У Олександра під рукою на столі лежав зошит з номерами двох-трьох десятків телефонів, де був записаний і мій. Зрозуміло, що все це клієнти, які вже віддали свої кровні «інформаційним ділкам» за вчора-сьогодні. Тепер підрахуємо: припустимо, до них в день приходить мінімум 10 клієнтів. У сумі виходить 4 тис. грн на день. Виходить, що в місяць заробіток такого агентства може скласти 84 тис. грн тільки з однієї точки, це за умови, що вони не працюють в суботу та неділю. А якщо таких офісів 4-5, і не тільки в Києві, а й в інших містах-мільйонниках?

Фото: flickr.com, proboknet.livejournal.com

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme