Дохідна альтернатива

Наприкінці серпня міжнародне рейтингове агентство Fitch опублікувало прогноз, згідно з яким реальний ВВП України скоротиться в 2014 році на 6,5%. Це набагато гірше за лютневий прогноз агентства.

Таке падіння економіки на тлі дедалі більш зростаючого боргового навантаження на бюджет свідчить про необхідність ефективного використання кожного наявного джерела надходжень до державної скарбниці.

Ліквідні частоти

І такі можливості, незважаючи на складність ситуації, у якій опинилася наша країна, є. Йдеться не про «велику приватизацію», яка досить нещодавно була анонсована урядом і вже забута через її несвоєчасність.

Дійсно продати найцінніші активи, такі як решта держмонополії або промислові гіганти з серії «Турбоатома», як показує практика, продати з урахуванням усіх вітчизняних умовностей і підводних течій, на тлі кризи у економіці і військових дій на Сході країни, було б досить проблематично.

Однак наявність політичної волі з боку президента і гостра необхідність Кабміну поповнити казну не тільки за рахунок позикових коштів, збільшують імовірність того, що з мертвої точки зрушиться процес проведення конкурсу на видачу 3G ліцензій мобільним операторам.

Ці частоти на сьогодні є одним із небагатьох активів, покупців на які не потрібно шукати. Мобільні оператори ось уже кілька років самі наполягають на якнайшвидшій видачі ліцензій.

Європейський досвід свідчить про те, що 3G частоти є по-справжньому ліквідним товаром. Аукціон за п'ять ліцензій у Великобританії у квітні 2000 р. приніс королівській скарбниці $32 млрд, у Нідерландах - $2,3 млрд.

Рекордним став аукціон у Німеччині, де у квітні того ж року було продано 12 ліцензій за $46,2 млрд. Відкладений попит на цей товар, що спостерігається в Україні, свідчить про те, що держава має всі передумови для розумного використання наявних можливостей для поповнення бюджету.

Конфлікт інтересів

З іншого боку самі мобільні оператори не полишають надії мінімізувати свої витрати, в тому числі за рахунок держави. З цим пов'язана ініціатива одночасної роздачі ліцензій на 3G за стартовою ціною, що довго мусувалася різними експертами як альтернатива для НКРЗІ.

Справа в тому, що мобільні оператори в Україні значною мірою вичерпали наявні можливості по розширенню своєї присутності. Це стосується і рівня проникнення зв'язку і можливостей, які дає абонентам GPRS інтернет.

Тому можливість розгортання 3G мережі для них, незважаючи на всі наявні складнощі, є пріоритетом №1.

Для держави різниця в підходах до умов видачі 3G ліцензій може коштувати 3,5 млрд грн. Поки що варіант «розписати» на трьох між трьома найбільшими операторами, розглядався виходячи з базових тарифів, затверджених Кабміном у 2006 році. Тоді вартість однієї ліцензії на 30 МГц становила 200 млн грн за пакет об'ємом. Тоді як за умови послідовного проведення конкурсу на кожну з трьох ліцензій сума, яка може надійти до бюджету, збільшується як мінімум до 3 до 4 млрд грн.

Оборонний фактор

Варто відзначити, що Міноборони, на виконання доручення президента України уже визначило умови, на яких військові можуть звільнити потрібні радіочастоти в діапазоні 2100 МГц.

Оскільки в умовах бойових дій питання нормальної роботи радіолокаційних служб не може бути предметом торгу, розглядати варіант одноразової роздачі ліцензій було б, м'яко кажучи, необачно.

Необхідність конверсії також ставить під сумнів можливість одночасного виділення ліцензій одразу трьом операторам. Виділення всього доступного ресурсу частот без звільнення його військовими створить складнощі не лише для роботи операторів, а й для підрозділів Міноборони.

А ось нормальне проведення конверсії з розміщенням замовлень на сучасне обладнання для армії на вітчизняних підприємствах можна назвати балансом інтересів.

Таким чином, кошти, отримані в результаті конкурсу на видачу першої 3G ліцензії, вже найближчим часом можуть бути спрямовані на потреби армії і підтримку оборонного комплексу.

Невпущена можливість

Крім того, той, хто виграє в конкурсі, буде змушений активізувати розгортання мережі 3G, щоб скористатися перевагою в часі перед конкурентами, які чекали другого конкурсу.

Тоді як у випадку одночасного отримання ліцензій у провідних гравців ринку буде велика спокуса витримати паузу в інвестуванні, посилаючись на кризу та економічні складнощі.

У НКРЗІ практично не залишилося часу на подальші зволікання з оголошенням умов виділення ліцензій. Очевидно, що за таких умов тиск на членів комісії може зрости в рази.

Природно, що для будь-якого «несподіваного» варіанту видачі ліцензій одразу ж знайдеться безліч обгрунтувань. Однак зараз потрібно розуміти: держава перебуває не в тих умовах, щоб розкидатися наявними можливостями на догоду чиїмсь комерційним інтересам.