Чого чекати Україні від світової економічної кризи

Китайська криза, що триває вже два місяці, спочатку виглядала локальною. Перегрітий локомотив китайської економіки нервово спускав пар, уряд, звичний до радикальних адміністративних методів, вливав мільярди в економіку і переконував всіх довкола, що все буде добре вже в найближчому майбутньому.

Більше того, девальвація юаня зараз виглядає неминучою. При тому китайська валюта в процесі падіння, скоріше за все, прихопить з собою валюту В'єтнаму, Малайзії та Південної Кореї. Це як мінімум. Як максимум - помітні проблеми будуть на ринках всіх країн у стані розвитку, від Бразилії до Південної Кореї.

При тому у більшості українців цьогорічна азійська криза не викликає такого ажіотажного інтересу, як попередня, в кінці 90-х. В нас є проблеми помітно серйозніші. Хоча, звичайно, повз нас цей шторм не пройде.

Перший і приємний для України момент полягає в тому, що падіння цін на нафту на тлі новин з Китаю тільки посилиться. Що може, принаймні, теоретично, позитивно вплинути на довготривале загострення "русмирства" в наших сусідів.

Ще один приємний для України момент полягає в тому, що падіння цін на сировину, схоже, може обійти продукцію сільського господарства. Виробництво виробництвом, а від їжі відмовлятись не поспішають навіть у Китаї, і українським поставкам продовольства на світовий ринок не загрожують ані скорочення, ані помітне падіння ціни.

На тому пряники, на жаль, завершуються. А неприємні новини виглядають наступним чином.

Гроші до нас не прийдуть. Навіть якщо ми поборемо корупцію і помиримось на Донбасі. Гроші, якщо все буде погано, підуть у розвинуті економіки. А якщо дуже погано - то в золото. А нам залишаться кредити МВФ і допомога на облаштування біженців. З тихою вдячністю за те, що наші законослухняні біженці поки не штурмують польський кордон і не прямують до Німеччини, поповнюючи ряди тих 800 тисяч, які до кінця року попросять там притулку і без українців.

Другою поганою новиною є той факт, що падіння ціни на нафту, викликане значним сповільненням промислового виробництва в Китаї, власне нафтою не обмежиться. Аналогічно піде процес здешевлення залізної руди та заліза, міді, алюмінію та інших дарів земних надр. Що неминуче відіб'ється і на українській видобувній промисловості.

Паралельно з тим подорожчає долар - але це вже буде не чисте падіння гривні, а ріст американської валюти стосовно більшості інших валют світу.

Так виглядатимуть справи, якщо цьогорічна китайська криза і справді буде дещо "пом'якшеною" версією подій 90-х років, як то й пророкують аналітики та фінансисти. Інша річ, якщо на неї накладуться якісь несподівані економічні проблеми - навіть десь в іншому кутку світу. Потужне стихійне лихо, військовий конфлікт, масштабні кліматичні проблеми, що вдарять по сільському господарству, - все це може багатократно підсилити азійську кризу і зробити її глобальною і непередбачуваною.

Втім, як би не склалась ситуація з глобальною економікою, локальні проблеми для України поки що є об'єктивно важливішими і більш здатними вплинути на наше повсякденне життя. Злодійкуваті чиновники і російські снаряди становлять для життя пересічного українця більшу небезпеку, ніж падіння NASDAQ на цілих 8 відсотків. Певно, від глобалізації ми у чомусь все-таки відстаємо.