Чи зможе Гонтарева керувати Нацбанком після відставки?

Сьогодні весь інтеренет наповнений одами Валерії Гонтаревій. Негативу фактично нема. Зрештою, треба віддати належне команді екс-головного банкіра – вони зуміли домовитися з більшістю ЗМІ

Гонтарєва пішла у відставку. З шостого чи сьомого разу, але пішла. Пішла зі скандалом, бо Коломойський тиражує через свій холдинг відео дівчинки, яка говорить, що хтось п...дить. При цьому ніхто не говорить одну просту річ: де була Гонтарева три місяці, якщо тільки зараз, після відставки, вона говорить, що Коломойський в останню ніч нібито вивів 15 млрд з банку?

Ніхто не хоче зауважити, що на прес-конференції вона ні слова не сказала про свого великого друга Лагуна, вона не згадала плівки Рожкової, про Платинум-банк тощо. Зрештою вона не сказала нічого нового.

Я зупинюся лише на кількох моментах, про які всім нам варто говорити. Не про Гонтареву і її сварку з Коломойським. А про те, що є справді суттєвим.

Новий переділ власності

Отже, почнемо з деолігархізації. Що насправді відбулося? Було закрито 80 банків із яких справжніми пральними машинками було не більше 20. Всі інші працювали так, як і весь ринок. Чи були там пов'язані кредити (кредити своїм фірмам)? Були, і таких кредитів було багато. Чи були там порушення? Звичайно, були. Але так працював весь ринок. Замість того, щоб почати міняти правила, а власники більшості банків були готові до таких змін, було ухвалене рішення закрити банки. Показово, що з 80 банків, де було введено тимчасову адміністрацію, всі 80 були потім закриті. Ця цифра говорить лише про одне: ніхто в НБУ навіть не допускав можливості оздоровлення цих банків. Можна писати всілякі конспірологічні версії, але, як на мене, причина тут лише одна: завдання було не оздоровити систему, а провести новітній переділ майна. І все це, для дурного плебса, завернули в обгортку під назвою деолігархізація.

Я думаю, за деякий час у нас почнуть з'являтися великі розслідування про те, як доводили до банкрутства крупні і не дуже компанії для того, щоб передати їх в інші "надійні руки". Станом на зараз можна чітко сказати, що нового глобального переділу майна не відбулося – відбулася деіндустріалізація і завал цілих галузей економіки. І на цьому завалі заробили, і доволі непогано заробили, певні фінансові групи.

Також, можна не сумніватися, що навіть після відставки Гонтарева продовжить воювати проти кількох своїх "опонентів". І не тому, що вони олігархи, а тому, що вони мають структурні бізнеси, які треба знищити. Або, точніше, заробити на цьому знищенні.

Чому саме зараз?

Гонтарева говорить неправду коли каже, що вона хоче відпочити. Вона щиро вірить, що зможе в тіні, без крісла голови НБУ довести справи з роздирання бізнесу того самого Жеваго і низки інших бізнесменів першого порядку. Вона мислить і працює, як типовий пострадянський інвестбанкір.

Свого часу на одному з фуршетів в улюбленця Гонтаревої Лагуна запитали, в чому сенс життя. Він відповів дуже просто: "В маржі". Це і є кредо Гонтарєвої. І маржа є основою всієї її філософії. При цьому, вона по-жіночому істерична і, по-жіночому (а)логічна. Тому вона щиро вірить, що ні українські, ні іноземні правоохоронці нею не зацікавляться.

А тепер найважливіше. Її відставка – це спроба сховатися в тінь, залишаючись фронтменом. Чи можливо це насправді? Українська політика останніх років показала, що це реально – у нас кілька зірок першої величини продовжують після відставки управляти багатьма процесами. Зараз Валерія Гонтарєва спробує управляти НБУ, будучи формально "пенсіонером всесоюзного масштабу". І такий сценарій буде залежати від того наскільки її наступник готовий зіграти в цю гру.

Цей сценарій є проблемою для всіх нас, бо тоді ми знову повинні будемо забути про реальне відродження банківського сектору, який є кровоносною системою економіки. Без кредитів не буде нічого. Інвестбанкір не мислить такими категоріями – він мислить дрібною маржинальністю однієї чи кількох операцій.

Більше економічних новин читайте на Depo.Гроші