Життя

За рік на студії Довженка зняли всього один фільм

У грудні кінодіячі представили проект "Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії Олександра Довженка"

29 грудня 2015, 11:15

Також було проведено концерт у столичному Українському домі. Його мета — привернути увагу до проблем студії, повідомляє depo.ua з посиланням на gazeta.ua.

— Кіностудія Олександра Довженка давно неконкурентоздатна, — каже кінорежисер Роман Балаян, 74 роки. — Посприяли цьому як неувага держави, так і нас, кінопрацівників. На сьогодні вона не оснащена сучасною технікою. Через антисанітарію ніхто з молодих нею вже не цікавиться. Ми ж ­продовжуємо звинувачувати керівників країни. А самі ж так і не вийшли з протестами проти занепаду кіноіндустрії. Стогнемо собі — і все.

— Ще минулої зими віддали в Мінкульт декілька примірників плану модернізації студії. Всі цифри врахували. Долар тоді був по 16 гривень, можемо перерахувати за теперішнім курсом, — каже директор кіностудії, режисер Олесь Янчук, 59 років. — За кілька місяців від одного із заступників міністра почув коротку відповідь: "Грошей нема".

Є варіант про державно-приватне співробітництво в керуванні студією. Одне з гальм цього шляху — Фонд державного майна. Студія належить йому. Ми не можемо діяти мобільно й оперативно, бо всі кроки маємо погоджувати.

Раніше кіностудія знімала 12 повнометражних художніх фільмів щороку і 20 телесерій. 2015-го режисер Володимир Савельєв робив у нас лише одну картину. І то кіностудія просто надала послуги, бо фільмували за рахунок спонсорів. Стрічка "На краю безодні" про Карибську кризу 1962-го. Дійові особи — Хрущов, Кеннеді, Берія, хороші актори, декорації. Приємно було зайти в павільйон, люди ділом займаються. Але це за останній рік лише місяць на кіностудії Довженка знімали кіно. Решту часу павільйони зайняті під телевізійні ток-шоу.

Фонд держмайна в будівлі ­"Преса України" через дорогу від нас дозволяє здавати приміщення по 80 гривень за квадратний метр. Нам "заряджають" ціну — 300. І керівництво студії в цьому питанні права голосу не має. Це умисно робиться, щоб не пішли інвестори. 16 гектарів в парковій зоні в центрі Києва, де розташована кіностудія, не давали і не дають спокою деяким громадянам. Маємо найстарший Щорсівський павільйон. Там зберігся кабінет із меблями Олександра Довженка. Фонд Держ­майна ще два роки тому здав це приміщення Малій академії наук за 1 гривню на рік. Вони там ставлять спектаклі, проводять вечори знайомств. 180 гривень — вхід на цілий день, 120 за півдня. Угода чинна до вересня ­2016-го. ­Треба остаточно поставити питання, чи нам взагалі кіно потрібне.

— Зараз у павільйонах, де знімали новорічні програми для телебачення, повітря гріли тепловими гарматами. Все одно виходить десь жарко, а десь — холодно. Тепло виходить через дах. Влітаємо в страшні суми по електроенергії, — розповідає заступник директора з розвитку кіностудії Ігор Соколовський, 56 років. — На все треба сотні мільйонів доларів. Їх потрібно вкласти в багато напрямків — опалення, ремонту павільйонів, їх енергозабезпечення. Практично немає технічної бази. На всю студію — одна камера "Соні". Вона може знімати телекіно. Але не повноекранний художній фільм. Відновлення кіностудії Довженка — це питання престижу України. Але слідом піде й економічний зиск.

Більше новин про події в Україні та світі читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...