Життя

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили

Волонтер груп "Народний Тил" та "Повернись Живим" Родіон Григор'ян навчає бійців та ветеранів унікальній методиці протистояння стресу

24 квітня 2016, 12:00

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили

З досвіду Григор'яна, прості елементарні вправи допоможуть краще переживати воєнні реалії, а повернувшись з війни – знаходити душевну рівновагу. За словами тренера і волонтера, аби вийти з важкого стану, людині достатньо дізнатися, що з нею насправді відбувається.

Наразі Григор'ян їздить по всій Україні з тренінгами для військових, ветеранів та їхніх сімей, а нещодавно його майстер-клас зібрав аншлаг в Американському Домі.

Depo.ua поспілкувався з тренером про секрети ефективності його методики, перші семінари в АТО у найгарячіший час, історії зцілення і те, як подолати скепсис бійців.

- Родіоне, у вас три вищі освіти, але жодна не пов’язана з медициною та психологією. Як дійшли до того, щоб допомагати іншим готуватися до стресових ситуацій та долати їх?

- В юності я захоплювався рукопашним боєм, східними єдиноборствами, у зв’язку з цим виникла потреба освоїти основи самоконтролю та саморегуляції. Познайомився з різними практиками – як виявилось, багато з них доволі ефективні.

Почав працювати у сфері продажів. Це один з найбільш складних і стресових напрямків – ти постійно спілкуєшся з людьми, чуєш безкінечні відмови. Потрібно вміти стряхнути негатив і йти далі, а це не просто. Я пройшов кілька тренінгів, навчився самовідновлюватися. Потім мені самому довелося набирати команду і передавати людям свої знання. А згодом я почав робити тренінги для інших компаній. 

- Як винайшли свою методику?

- Те, що я роблю – насправді симбіоз різних систем. Коли показуєш ці вправи людям, часто чуєш: "Я це знав, але не думав, що це усе можна так поєднати". Це сукупність елементів йоги, вправ на уважність, роботи з біологічно-активними точками. І досвід показує, що методика ефективна.

Я назвав методику "Родничок", і зараз ми її описуємо, аби подати на реєстрацію в різні військові служби. Хочемо включити її в програму підготовки бійців перед бойовими діями і реабілітації після них.

- Цивільна людина може її використати?

- Так, адже ми всі влаштовані однаково. Елементи методики включені в систему підготовки топ-менеджерів великих західних корпорацій, "морських котиків" у США. Схожі вправи виконують канадські поліцейські… Сьогодні рамки догм розширюються, використовують все, що працює, з якої б системи ця практика не прийшла.

Для "Родничка" немає обмежень, рівень фізичної підготовки неважливий. Виконання вправ займає 5-7 хвилин. Якщо людина займається кожен день, відновити сили можна за 2 хвилини. Доволі легко можна відновитися від втоми, мінімізувати апатію, привести в норму емоції. В основі – вміння досягти стану повного усвідомлення, але без думок. Того самого, в якому ми знаходимося, дивлячись на небо, або на полум’я. Або ж на рибній ловлі, коли завмираємо і спостерігаємо поплавок.

- Безпосередньо перед боєм методика налаштуватися допоможе?

- Скоріше, вона допомагає напрацювати стресостійкість. Потім, після повернення, зняти напруження, втому, вийти з критичних станів. Для виживання на полі бою є інші способи – з бійцями працюють цілі психологічні групи, які мають акредитації при Міноборони. Я сам дивлюся, вчуся, проходжу стажування.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 1

Нещодавно засвоїв методику Френка П'юселіка, отримав диплом з запобігання ПТСР (пост-травматичний стресовий розлад – ред.), взяв звідти дуже багато для роботи з ветеранами. Насправді методик чимало, і моя – лише крапля у морі.

СТРІЛЯВ СНАЙПЕР, УСІ ЛЕЖАЛИ, І Я НАМАГАВСЯ ПЕРЕДАТИ ЗНАННЯ

- Пам’ятаєте, як провели свої перші тренінги для військових?

- З військовими почав працювати ще задовго до війни. На початку 2013-го року ділився знаннями в Криму. Потім – до початку активних бойових дій готував військових на Яворівському полігоні. Працював у Миколаєві – з частинами, які вийшли з Криму.

- А потім вирішили проводити тренінги безпосередньо в АТО…

- Так, вперше в АТО поїхав влітку 2014-го. Це був жаркий період… Мене привезли на передовий блокпост, я мав провести семінар для розвідників, які вже встигли нюхнути пороху. Почав стріляти снайпер, всі лежали. Я намагався навчати, лежачи. Потім довелося стрибати в бліндаж… Словом, перший семінар був екстремальним.

Скоро стало очевидно, що у хлопців немає найнеобхіднішого. Я включився у волонтерство, ми з хлопцями почали регулярно мотатися на фронт. Треба було рятувати життя, тож про семінари довелося забути.

Навчали іншому – як правильно накладати джут, бандаж, як користуватися кровоспинним. Це зараз, слава Богу, з'явилися інструктори, які пройшли навчання у закордонних спеціалістів. Тоді ж ми самі ходили на семінари, а потім проводили лікбез для бійців.

А на початку 2015 повернувся до семінарів з саморегулювання – тоді вже чимало військових і волонтерів вигоріли і втомилися.

- Пам’ятаєте якісь історії дивовижного порятунку?

- Одна з таких яскравих історій трапилася влітку 2014. Ми приїхали до хлопців з 30-ї бригади, які щойно вийшли з оточення. І от, до нас підійшов чоловік – явно не в собі, ніби п’яний, хоча запаху алкоголю від нього не було. Вчепився за наш транспорт і просить: "Дайте чогось випити, дуже сильно болить голова". Тоді я показав чоловікові одну вправу, він почав її виконувати, і за дві хвилини йому покращало. Виявилося, сім діб його мучив страшний головний біль, він навіть не міг нормально відкрити очі. А тут – погляд прояснився, почав цілком нормально говорити.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 2

А нещодавно я проводив триденний тренінг для ветеранів в Кривому Розі. Після нього у чотирьох людей повністю пройшли симптоми ПТСР. По закінченні першого дня двоє хлопців сказали, що вони почали нормально спати. На третій день у ще одного чоловіка пройшов головний біль, який мучив кілька місяців. Четвертий хлопець зрозумів, що у нього немає ПТСР – він просто себе накрутив. Інколи щоб зробити крок до одужання, достатньо зрозуміти, що з тобою відбувається насправді.

- Виходить, не всі симптоми, що мучать людей після війни – ПТСР?

- Так, він є у дуже невеликої частини військових. І коли людина знає про можливі реакції організму, вона перестає застрягати у непродуктивних станах, починає рухатися далі.

НА ФРОНТІ УНИКАЮ СЛОВА "ПСИХОЛОГ"

- Зі скепсисом від військових не стикалися?

- Стикаюся постійно. У нас в країні не розвинена культура психологічної допомоги. Тому багато бійців при слові "психолог" думають: от зараз будуть лікувати, правити мозок. Тому, приїжджаючи на фронт, я уникаю цього слова. Кажу, що я інструктор і тренер. Розповідаю, що можу показати корисні техніки, тож хто хоче, може приєднатися. А починаємо найчастіше з питань самих бійців, адже ситуації бувають різними і, відповідно, стан людей – також.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 3

Тим паче, що я дійсно проводжу майстер-класи інформаційного характеру, показую, як управляти собою та своїми реакціями. Це донесення елементарних знань, а не робота психотерапевта. Але щойно людина приходить у стан миру та рівноваги, вона знову може користуватися своїми ресурсами.

- Конфлікти під час семінарів з військовими трапляються?

- Бували ситуації, коли люди зривалися, починали випускати пару. Але це не конфлікт, це складова нормальної роботи. І тут важливо не починати людей сходу повчати, а спробувати їх почути і пізнати.

- Є відмінності у роботі з бійцями різних хвиль мобілізації?

- Так, але це дуже довга розмова. У перших хвилях були дуже сильно мотивовані добровольці. Потім склад змінився. З'явилася зневіра, почалися проблеми з алкоголем. Знову ж таки, частина бійців воювали на першій лінії, але і ті, що були на третій відчували стрес і напругу, переживали армійську несправедливість. Люди розчаровуються, відчуваючи не зовсім таке ставлення, як сподівались. Їхні проблеми треба вирішувати в комплексі – не тільки з психологічної точки зору. Але якщо людина віднайде сили всередині себе, це допоможе бути ефективною у вирішенні всіх інших питань.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 4

- Робота з бійцями і досі для Вас волонтерство?

- Здебільшого так, я не отримую за це зарплату. Інколи оплачують мою участь у тренінгах, якщо працюємо з групами, що знаходяться на грантах. Але це буває рідко.

ВІДЧУВАЮЧИ СЕБЕ, МИ МОЖЕМО БАГАТО ЧОГО ДОСЯГТИ

- Нещодавня зустріч з киянами в Американському домі теж була безкоштовною…

- Так, і це моя принципова позиція. Я сам здобув знання з саморегуляції безоплатно, тож вважаю, що маю так само передавати їх іншим. Тренінги для компаній – само собою, там я даю багато знань з комунікації і технології продажів, за це я можу взяти гроші, адже це професійне навчання.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 5

Під час семінару в Американському Домі

- Яка публіка прийшла на майстер-клас?

- Здебільшого доволі мислячі люди, яка прагне дізнатися щось нове про світ і про себе. Окрема категорія – психологи. Вони багато знають, багато чого перепробували, тож до усього ставляться зі скепсисом. Але тут згадуються слова Халіля Джебрана: "Діставшись до кінця того, що треба знати, ти опинишся на початку того, що треба відчувати". А вміючи відчувати себе, ми можемо зробити дуже багато.

- Зустріч у Києві була лише одна. Як можна зараз познайомитися з вашою методикою?

- Ми готуємо брошурку, є ідея викласти ролик і проводити вебінари, хоча, звісно, живого спілкування усе це не замінить. Американський Дім пропонує зробити ще один майстер-клас, також є ідея проведення цілого циклу семінарів. Методика ємка, глибока, тому є ідея створити курси. Але оскільки я часто їжджу в АТО, у військові частини, поки що не можу чітко усе спланувати.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...