Як наслідив Аласанія в українському телепросторі

Рішення менеджера видалося доволі неочікуваним, хоча хмари над його головою згущалися шаленими темпами. 

Як нагадує Depo.ua, кілька днів назад профспілка НТКУ виразила недовіру Аласанії, зазначивши, що він працює недемократично і з порушенням законодавчих норм. 

Аласанія вирішив піти сам, принаймні саме так виглядає офіційна версія. У коментарі власному виданню "Медіапорт" пояснив: очікування суспільства щодо темпів реформи суспільного мовлення малореальні. 

При цьому біда ще й у тому, що мислення у працівників каналу залишається радянським. Більшість вважає, що медіа створене служити їхнім інтересам, а не створювати цікавий контент.

Величезну проблему Аласанія вгледів у розподілі грошей на Євробачення. 

"Від 1,2 млрд грн, передбачених законом на розвиток Суспільного мовлення у 2017 році, держава відбирає 450 млн грн на Євробачення, 250 млн грн відбирає у вигляді плати за трансляцію, 149 млн грн відбирає податками, і 46 млн грн комунальними платежами забирає місто. Ще 112 млн грн апріорі йдуть на міжнародну діяльність (Олімпіади, чемпіонати світу і т.д.). У залишку - 193 млн грн. Владо, ти серйоно?" - обурився Аласанія. 

За його підрахунками, на виробництво власних програм грошей не залишилось, а на середню зарплату можна виділити хіба що 2300 грн. 

Додав, що у складний період НТКУ має очолити більш гнучка і схильна до компромісів людина. 

Галас у соцмережах, особливо у групах медійників, не вщухає. 

Так, українська письменниця і журналіст Лариса Денисенко вважає, що історія з Аласанією - приклад того, що відбувається з усіма українськими реформаторами. 

Однодумців у письменниці чимало. 

Є і діаметрально протилежні пости. 

"Зураб з першого дня був дуже самовпевненим і за 2 роки війни нічого для створення Суспільного телебачення не зробив, крім формального об'єднання комунальних обласних телекомпаній в одну структуру. Це навіть не чимало - це нуль, як і вся діяльність цього пана на цій посаді. Просто забрав 2 роки у країни: коли зрозумів, що в сьогоднішніх реаліях, там, дійсно, потрібно працювати, просто злиняв. Краще було б і не приходити. Той хто прийде після Зураба, буде починати з нуля", - зазначає Роман Назаренко. 

Втім, чи можна за цей термін побудувати повністю нову структуру, питання відкрите, а закиди профспілки викликають двояке враження. 

Наприклад, у зверненні Аласанію звинувачують, що він ігнорує вимоги відновити роботу Художньої ради телеканалу.  Зрозуміло, що такого словосполучення у більшості комерційних структур навіть не чули. Не те, щоб платити за нього гроші, як от раніше в НТКУ... 

Нелюбов до подібної радянщини стала викликом.

У соцмережах та ЗМІ натякають: Аласанії потрібно було бути гнучкішим і не наживати собі впливових ворогів. Згадують  випадок, коли Аласанія зняв з ефіру показ ювілейного концерту Оксани Білозір. Тоді на канал ополчилися всі - від продюсерів до нардепів. Навіть Ляшко назвав рішення "зневагою до української культури". 

Але багато хто  "зухвалість" привітав: мовляв, з якого дива транслювати цілий концерт, та ще й співачки, яка не поспішає адаптуватися до вимог сучасності, а її рейтинги - під питанням.

І чому, власне, статус екс-міністра і "заслужено-народні" звання мають давати право займати купу ефірного часу... Особливо, не в радянській, а в адекватній капіталістичній країні. 

Ще раніше з ефірів НТКУ вивели усі програми виробництва продюсерської компанії Михайла Поплавського. До речі, теж народного артиста. 

Серед перспективних проектів Аласанії називають, наприклад, "Першу шпальту" - гід по економічним проблемам країни. Власне, економіці присвячують проекти одиниці, здебільшого ж фокусуються на політичних батлах. А між тим адекватної інформації зі світу грошей людям бракує, адже скандалами у парламенті не наситишся. 

Резонансним виявився і спільний проект "Радіо Свобода" та "UΛ:Першого" "Схеми". Раніше державний канал і не подумав би займатися жанром журналістських розслідувань. 

На "UΛ:Перший" наразі хизуються ще низкою проектів. Звісно, кожен потребує окремого аналізу, але  в минулі роки хизуватися було нічим. 

Чи достатній такий здобуток, і чи зможе інший керівник здійснити мрію про Суспільне мовлення, покаже час. Але свій слід Аласанія таки залишив - показав, що державний телеканал необов'язково має бути вотчиною Білозір та Поплавського, панькатися з Худрадами і стелити червоні доріжки перед політиками.