Життя

Українські міста-2041: Без промзон та з автівками без водіїв

На 25-ти річчя України depo.ua вирішив з'ясувати у експертів як виглядатиме наша Батьківщина у свої 50 років

24 серпня 2016, 08:00

Українські міста-2041: Без промзон та з автівками без водіїв

Думками про майбутнє українських міст з depo.ua поділився урбаніст, волонтер КиївАрхітектури, експерт з суспільних комунікацій Мітя Гурін.

Українські міста-2041: Без промзон та з автівками без водіїв - фото 1

Найцікавіші зміни очікують на нас в технологічному плані – з'являться автомобілі, що пілотуватимуться самі та працюватимуть за замовленням, через кнопку у смартфоні. Гадаю, вони будуть масово представлені на ринку, адже наразі це - тренд серед технологій, що заходять на комерційний ринок.

Щоб стало можливим запустити в містах такий транспорт, необхідно буде розібратися з інфраструктурою та дорожньою розміткою. Через зміни в мобільності більша кількість людей переїде за місто, людям простіше стане жити у передмісті.

Системи домогосподарств до 2041 року стануть більш автономними – українці активніше почнуть використовувати сонячні батареї та сонячні теплові колектори. Як наслідок, зміниться соціальне відношення  до міста, адже коли домогосподарства менше залежать від міської інфраструктури, їм менше потрібний муніципалітет.

Архітектура

Українська школа архітекторів залишається реакційною структурою радянського типу і суспільство наразі не виготовляє  достатньої кількості спеціалістів. На ринку є сильні гравці-архітектори, але їх має бути вдесятеро більше, щоб рівень нашої архітектури якісно виріс.

У той же час, цей процес триває, архітектори стають все більш євроінтегрованими, і рівень та якість виконання українських міст зростатиме. Українські міста зразку 2041 року це більш енерго- та теплоефективні міста, в них краще працює транспорт. Буржуазні міста Східної Європи - це на мій погляд той напрямок, в якому ми будемо розвиватися. Тому що люди хочуть просто жити. Цей запит формує і розвиток міст.

Радянські державні будівельні норми в ближчий час не скасують, але пристосують до сучасних реалій. Проблема в тому, що треба буде написати нові містобудівні норми, але архітектори, які будуть їх писати, жили в радянських містах. Радянські міста – не найкомфортніша річ. Майбутнє за квартальною забудовою (це забудова територій, обмежених вулицями, що перетинаються, при якій кожна така територія (квартал) організується як відносно автономний композиційно завершений простір, - ред).

Чим відрізняється квартальна забудова від мікрорайонів

Українські міста-2041: Без промзон та з автівками без водіїв - фото 2

Забудова промзон

Я бачу що цей процес вже пішов, ми проводимо експансію центра і вже стає очевидним, що розвиток міста буде направлено на промзони. Наприклад, починається проект забудови Рибальського острова, це величезна промислова територія, де, можливо, буде реалізовано квартальну забудову, там буде житло, офіси, ресторани, тощо.

Якщо цей проект буде втілений, інші забудовники почнуть до нього придивлятися  і реалізувати щось подібне.

Найбільші ресурси землі в радянських містах - промзони. В нас дуже багато покинутих територій в самому центрі міст і коли їх не використовують, це шкодить ефективності всього міста, тому що кожна машина, яка проїжджає ці величезні пусті території, банально витрачає бензин.

Якщо їх забудовувати житлом, цього ресурсу вистачить на 50 років, щоб відновити кількість середнього метру житла. В Європі на людину в середньому припадає 36 метрів площі, а в нас, здається - 22. Тобто треба в півтора рази підняти кількість житла на людину, щоб досягнути європейського рівня.

Але в нас будується на рік від мільйона до півтора мільйона квадратних метрів житла.

Соціальне житло

Є вартість квадратного метру житла, і бетон від того, що людям хочеться придбати квартиру, дешевше не стане. В Києві непростий бюджетний стан. Тож, соціального житла в його нинішньому розумінні не буде.

Але якщо ми говоримо про ринкову ціну на житло, то в умовах високої конкуренції ринку ціни стабілізуватимуться та знижуватимуться.

Маленькі міста та мегаполіси

Маленькі міста збережуться, якщо їм вдасться придумати, навіщо вони існують. Як туристичне місто, чи місто, де надають низку якихось послуг.

Нові мегаполіси навряд чи з'являтимуться. Якби ми знаходилися на 1-2 фазі демографічного процесу і всі постійно народжували, то міста б активно росли. В нас був би такий внутрішній приток, що вони б постійно розширювалися. Але ми на четвертій фазі, ми переходимо до європейської моделі – народжувати пізніше і менше. Відповідно, в Україні стабілізується на якоїсь відмітці кількість населення, міста все одно витягуватимуть найуспішніший людський капітал і відбуватиметься стиснення.

Більше новин про події в Україні та світі читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...