Україна оприлюднила 380 архівних документів КДБ щодо Волинської трагедії

Про це повідомляє depo.ua з посиланням на прес-служба Українського інституту пам'яті.

У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті.

За словами історика Володимира В’ятровича, документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році.

"Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК, а згодом ще й Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція «Вісла» 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони відновленої після війни Польщі", — сказав він.

Нагадаємо, 8 липня Сенат Польщі (верхня палата парламенту) ухвалив постанову, в якому події Волинської трагедії названі геноцидом.

У документі сенатори закликали своїх колег з нижньої палати (Сейму) встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща (1918-1939 роки).

Міністерство закордонних справ України закликає не політизувати прийняття Сенатом Польщі резолюції про визнання Волинської трагедії геноцидом.

11 липня у Верховній Раді України готують постанову у відповідь на ухвалення польським Сенатом резолюції із закликом визнати 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".

Довідка: найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) — обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів.

Кількість жертв, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 100 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до кількох тисяч осіб.