Тільки для зрячих: Коли собака-поводир приведе Європу в столичне метро

За добу допис Варфоломеєва у Facebook поширили понад 500 разів, адже подібні історії показують, наскільки у певних аспектах українське суспільство далеке від норм цивілізованих країн.

"Доступний" київський метрополітен - чверть дня і ти з собакою-поводирем в пункті призначення. Вчора о 21.30 я підійшов з Тайгером (моя собака -поводир) на контрольно-пропускний пункт станції Університет. Там двоє співробітників метрополітену в хамській формі, принижуючи мою честь і гідність, як людини з обмеженими можливостями, заборонили пересування по метрополітену, що перешкоджало мою поїздку додому. Тобто, замість того, щоб посприяти в нашому пересуванні, в принизливій формі запропонували залишити станцію і, як альтернативу запропонували добиратися на міському транспорті", - написав Варфоломеєв.

Потім чоловік викликав поліцію, склав заяву на співробітників метрополітену і викликав таксі. Хоча й тут з перевезенням собаки виникли проблеми.

Додому він дістався через три години, при цьому заплативши 110 грн.

У коментарях чоловіку радять звертатися до омбудсмена Валерії Лутковської та столичного голови Віталія Кличка. А ще - гніваються, мовляв, заборони проїзду з тваринами у правилах столічного метрополітену немає, тому працівники явно перевищили повноваження.

Відповідного пункту щодо собак у переліку "заборонене" і справді не знаходимо. Автори "кодексу" лишень зазначають, що без додаткової плати дозволяється перевозити дрібних тварин у спеціальних контейнерах.

Що, як бачимо, жодним чином не впливає на реальність. Вочевидь, у столиці діє своєрідна "презумпція винуватості" - якщо не дозволено, значить, заборонено.

А от в кодексі харківського метро про заборону перевозити тварин написано прямо. І жодних ремарок щодо собак-поводирів тут немає.

Ну прямо як в СРСР - є загальні правила для всіх, а права меншин нікого не хвилюють. Відрізняєшся від інших - ну, значить, у тебе проблеми. У тебе, але ніяк не в держави...

Між тим у Європі цей момент давно врахували. Собаки різних порід проходять спеціальне тренування, здобувають сертифікат і безперешкодно виконують власну місію. Тривалість собачої науки різна і залежить від породи. Але як правило, це кілька годин щодня впродовж півроку. Собаку вчать виконувати функцію провідника і асистента, втім, не захисника. Агресивним тваринам або ж навіть тим, хто може відповісти агресією на агресію, серед поводирів на місце.

Діють міжнародні організації - на кшталт Assistance Dogs Europe - які стежать, аби для собак був відкритий доступ у всі публічні місця.

Для поводирів свої двері відкрили кафе, супермаркети і авіакомпанії. Наприклад, на сайті AirFrance читаємо, що проїзд для такої собаки вільний, хіба що крісла їй не нададуть і сидіти в проходах не дозволять. І це загальна норма.

У сусідній Польщі у 1997 році прийняли Акт Професійної та соціальної реабілітації та зайнятості людей з інвалідністю. У 2008 документацію доповнили положенням, що собаки-поводирі мають доступ всюди, включаючи повітряний, морський, автомобільний, залізничний транспорт і продуктові супермаркети.

А у 2012 році двері для поводирів відкрили у метрополітені Китаю.

Так, у інших країнах теж є проблеми, але виникають вони не на рівні держави чи то міської влади, а у комунікації з іншими мешканцями міст, яким ще бракує цивілізованості.

Зокрема, на цьому фото британець Аміт Пател, який втратив зір в дорослому віці через хворобу. Як бачимо, в метро його пустили легко. Щоправда, чоловік стверджує, що інші пасажири поводяться нетолератно, не бажаючи поступитися йому дорогою.

Не так давно у тій самій Британії виникла ситуація з сервісом таксі Uber, коли водій відмовився брати собаку-поводиря у салон.

Але повторимося, через людський фактор прикрі винятки трапляються всюди, але про них швидко дізнається весь світ і чекати реакції зазвичай недовго. Наприклад, того нетолератного водія в Uber оштрафували.

Для України ж цей етап ще в майбутньому. Адже спершу влада повинна стати на захист своїх громадян, а вже потім буде легше навчити цивілізованості решту суспільства. Наразі ж у нас для тих, хто порушує права людей з інвалідністю, відмазка проста: "Та що ви. Я діяв за правилами".

Зокрема, про це вже написала радник начальника КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон. Мовляв, грубість співробітників - це зло, а от щодо собаки вчинили вірно.

"На жаль, у глибоких метрополітенах, перевезення собак заборонено (це може призвезти до серйозних травм). У деяких країнах є центри підготовки собак поводирів для метро, видається відповідний сертифікат і в правилах метро це передбачено. однак, у нас - ні", - зазначила Макогон.

Цікаво, що за роки незалежності України це питання піднімається ледь не вперше... І це при тому, що повага до прав людини декларується як базова цінність країни.