Таблетки, змії і церква. Як лікують душу бійцям АТО

80 відсоткам військових, які пройшли війну, потрібна психологічна підтримка, кажуть волонтери-психологи. Це на фотографіях красуються усміхнені обличчя бійців АТО, а насправді всередині у них - виснаження і порожнеча. Після повернення з війни йде довгий процес «затягування» душевних ран

Таблетки, змії і церква. Як лікують душу…

depo.ua дізнався, як проходять реабілітацію бійці АТО в Київській клінічній психоневрологічній лікарні №1 ім. Павлова.

«ПЕРЕМИР'Я» НА ДОНБАСІ ЗМЕНШИЛО КІЛЬКІСТЬ ПАЦІЄНТІВ

У багатьох складається стереотип, що в таких закладах по коридорах бігають психи, які можуть бути небезпечні для оточуючих. Насправді тут досить спокійно.

«Немає такого, щоб у нас на території колишні бійці АТО грали у війнушку, - розповідає завідувач відділення реабілітації лікарні ім. Павлова Ігор Дубінін. - Зараз у нас перебувають всього два пацієнти, які пройшли АТО. Менше «атошників» почало надходити до нас після того, як стартувало так зване перемир'я на Донбасі. Раніше у нас могли проходити курс реабілітації і по 10 осіб одночасно».

За словами Дубініна, у більшості випадків бійці АТО страждають на розлад сну і тривожний стан. Також багато хто не розуміє, що відбувається з ними.

«Ось вони звикли жити у звичайному мирному житті, а тут бачили місяцями кров і вбивства колег. Це ламає психіку», - зазначає завідувач відділення.

Щоб повернути пацієнта до нормального життя, може вистачити кількох тижнів психологічної реабілітації, але бувають випадки, що цей процес затягується і на кілька місяців.

«Багато хто навіть після тривалого курсу реабілітації не може дивитися новини про війну по телевізору - стрес і спогади їх накривають. З такими хлопцями доводиться продовжувати працювати», - каже Дубінін.

Він згадує про одного зі своїх пацієнтів, який дев'ять місяців провів у зоні АТО. Хлопець жив там за принципом: узяв автомат у руки і побіг стріляти.

«Повернувшись у цивільне життя, молодий чоловік розповідав мені, що не розуміє, як тут можна жити. Його, наприклад, дратували довгі черги, щоб отримати якийсь папірець у чиновника. Та що казати, якщо багато хто, прокинувшись вранці, схоплювалися з ліжка і шукали свій кулемет. Війна...» - зітхає Дубінін.

ТВАРИНИ - НА ДОПОМОГУ

Пацієнти лікарні ім. Павлова, крім ліків, «приймають» і сеанси зоотерапії. Тут є цілий звіринець - змії, ігуана, варан, папуги, черепахи, кролики. Загалом, відчуття, ніби потрапив у зоопарк. Кожен пацієнт може прийти і погратися з тваринами або поспостерігати за ними. Нещодавно тут запустили і величезний акваріум на тисячу літрів. За словами Ігоря Дубініна, зоотерапія дозволяє набагато швидше нормалізувати психологічний стан пацієнтів.

Ходить дивитися на тварин і колишній боєць АТО Максим Бондаренко. Хлопцю всього 22 роки, але він уже побачив пекло війни... Ті, хто пройшли кривавий Донбас, не хочуть особливо розповідати про ті події у своєму житті. Живуть такі хлопці за правилом: ті, хто там насправді був, не тріпатимуться на кожному розі, а ось ті, хто лише побували біля зони АТО, волатимуть про те, що вони пройшли війну.

Серед таких скромняг і Максим. Про свою війну він лише розповів, що був в АТО з вересня по листопад.

«Мене мобілізували в Нацгвардію. Дислокувалися у Вуглегірську, Дебальцевому...» - ось все, що розповів хлопець.

На реабілітації в психоневрологічній лікарні він перебуває вже близько двох місяців. Лікарі кажуть, що потрапив до них Максим у дуже поганому психологічному стані.

«Зараз почуваюся набагато краще: лише зрідка сняться погані сни, пов'язані з війною... Незабаром думаю виписуватися і йти на роботу. Адже до мобілізації я бухгалтером трудився. Звичайно, війна зробила мене... дорослішими чи що», - каже Максим.

ВВАЖАЮТЬ ЦИВІЛЬНИХ ЗРАДНИКАМИ

Фахівці відкривають більш похмуру завісу всіх проблем бійців АТО. За словами керівника групи волонтерів-психологів «Development foundation» Марти Пивоваренко, багато хлопців відчувають проблеми у спілкуванні з людьми.

«Декому здається, що люди вважають їх вбивцями. Деяких бійців АТО лякає, що вони стали агресивними до дітей, через що дитина просто боїться їх», - зазначає Марта.

Дуже багато й таких, які вважають усіх цивільних зрадниками, оскільки ті не воювали на Донбасі, а лише сиділи перед телевізором.

«Такі хлопці вже просто не можуть мислити, як цивільні... Був у мене один солдат, який вважав, що взагалі не спить, хоча сон у нього був досить тривалий. Просто хлопець засинав на кілька секунд, а потім знову прокидався. І так до нескінченності. Був ще боєць, який вирішив перевіряти придатність гранат шляхом їх нагрівання на плиті... Благо, гранати ці жодного разу не вибухнули», - згадує Пивоваренко.

Заввідділення реабілітації Ігор Дубінін вважає, що бійці АТО можуть почати життя з чистого аркуша тільки в тому випадку, якщо пройдуть правильну психологічну корекцію.

«Не можна закриватися в собі і жити тет-а-тет з проблемою. Все це може призвести навіть до суїцидів», - каже Дубінін.

На території лікарні ім. Павлова є і церква.

«До мене якось на сповідь приходив хлопець. Він був добровольцем в АТО. Каявся, що пішов вбивати людей на Донбас», - каже отець Віталій.

Втім, священик зазначає, що досить рідко до них заходять бійці АТО.

Фото: Кирило Чуботін/depo.ua

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme