Справжні солдати: Інженера Вадима Вовка вразив пофігізм людей в АТО

Depo.ua продовжує цикл публікацій про військових, активних у соцмережах.

У бійця 72-ї ОМБр Вадима Вовка у "Фейсбуку" 3,8 тис. друзів і ще 2,2 тис. підписників. Хлопець каже, що журналістика завжди була серед його хобі, а колись він навіть керував прес-службою кагарлицької районної організації ВО "Свобода". На війні ж думок і висновків дуже багато, і Вовк ділиться ними з інтернет-товариством.

"Описую те, чого здебільшого (в тилу - ред.) невидно... Адже на війні видніше тому, хто сидить в окопі і бачить ворога, а не генералу, який протирає штани в затишному кабінеті. До того ж, я висловлюю іноді думки цілого підрозділу... Або передаю настрої цілої бригади", - коментує боєць.

Охочих почитати воєнні щоденники - чимало. Але, за словами бійця, далеко не всі стукають до нього у "Фейсбук" з добрими намірами.

"Половина запитів пов'язана із акаунтами російських спецслужб. Деякі навіть маскуватись лінуються. Сидять тихо, а тоді не витримують моїх постів та фото, та починають на мене скаржитися. Особливо активних, звісно, баню", - пояснює хлопець.

"СИН ПОЛКУ" ЖИВЕ В ДЕСЯТИ МЕТРАХ ВІД ЛІНІЇ ОБОРОНИ

На своїй сторінці хлопець часто пише про людей, які вразили його на війні.

Зокрема, розповідає про подвиг українки Яни Зинкевич, яка витягла з поля бою 128 українських бійців. А один із постів присвячений хлопчику, який живе на самій лінії оборони.

"У розмові з ним, я відчув вже сформований, справжній патріотичний дух цього хлопчини, який змужнів під звуки артобстрілів його рідного села окупантами, під стукіт і дзвін кулемету, коли озвірілі азіати з примкнутими штиками були в лічених метрах від його рідної хати. Такі спомини закарбувались у пам'яті маленького" сина полку", якому бліндаж замінив кімнату, а спорядження зброї - дитячі розваги... Де в свідомості та серці юного патріота живе любов до України", - пише Вовк у "Фейсбуку".

В коментарі depo.ua додає, що хлопчині вдалося не раз його здивувати.

"Цей випадок - наче книжка-оповідка часів "патріотичного совєтьського виховання"... Він живе в десяти метрах від бліндажу першої лінії оборони... Йому та його родині просто нема куди подітись. Хлопчик всіляко допомагає нашим військовим... Це просто треба побачити!", - каже військовий.

МІЙ ТАЛІСМАН - ВОВК НА ШЕВРОНІ

Є у "Фейсбуці" Вовка і чимало корисної інформації - зокрема, хлопець просить волонтерів звертати більше уваги на якість бронежилету, і викладає знімки продірявленої амуніції після невеликого тест-драйву.

А ще змальовує часом доволі зворушливі солдатські будні. Так, 312 "лайків" зібрало фото фронтових цуценят.

"З нашими "далматинцями" бандерівської породи все гаразд.. ми віддали їх хлопцям на артбатареї, дуже вже вони просили. Всіх вісьмох цуциків", - ділиться Вовк.

Цікаво, що у бійця є власна тварина-талісман.

"Мій талісман - це Вовк, зображений на моєму шевроні. Таким же є і мій основний позивний", - ділиться хлопець.

МІСЦЕВІ БОЯТЬСЯ ПІДТРИМУВАТИ З НАМИ СТОСУНКИ

Боєць розповідає, що на війну потрапив на початку березня, хоча прагнув захищати країну з перших днів російської агресії.

"Військкоматам у перших хвилях мобілізації було негласно заборонено забирати активістів та учасників Революції Гідності, тож я спромігся мобілізації на завершенні третьої хвилі... Але знову ж таки, через "відмінну" роботу військомата, був завернений назад. І лише в січні цього року як доброволець був відправлений в зону бойових дій", - розповідає Вовк.

Каже, що на передовій нічому особливо не дивувався, а от поведінка місцевих мешканців дещо вразила.

"У Гранітному вразив повний пофігізм до власного життя та життя дітей. Я на власні очі бачив, як під час мінометного обстрілу по вулиці ходять люди, бігають діти. Наче їм абсолютно байдуже, до того, куди впаде міна. У Волновасі деякі, звісно ж, не всі, спантеличили поглядом, сповненим ненависті. У пам'ять врізалася розмова із сепаратистом. Він сказав, що якби росіяни дізналися, що він зі мною балакає, відразу б поставили до стінки. Мабуть, через цей страх місцеві трохи стороняться якихось стосунків з нами ", - коментує хлопець.

У мирний час Вовк працював інженером на заводі, туди ж планує повернутися, коли настане мир. Найбільше ж сумує за родиною - дружиною та двома доньками, двох та одинадцяти років.

"Рідні відпускали на війну зі сльозами, пробували відмовляти. Але знаючи мою тверду позицію, швидко змирились", - говорить хлопець.

Каже, ще його дід боровся з більшовиками під прапорами УНР, а зараз він "воює із чумою азіатської орди".

Досьє depo.ua

Вік: 34 роки

Місце проживання до війни: Кагарлик

Спеціалізація: воює у військах особливого призначення

У виші, в якому вчився Вовк, була військова кафедра, однак закінчити її хлопець не встиг.

Улюблене місце в Україні: Карпати

Улюблена фронтова пісня: "Ой на горі, на Маківці"

Улюблену страву на війні назвати не може, однак зізнається, що мріє про картопляне пюре із домашніми відбивними.

На прохання Вадима Вовка наводимо його реквізити для волонтерської допомоги 72-й ОМБр.

4731 2171 0447 5254 Приватбанк Вовк В. О.

Також читайте - Справжні солдати: оператор Дмитро Двойченков хоче змінити уявлення про армію.