Справжні солдати. Андрій Козицький: Є злість на тих, хто відкуповується і тікає за кордон

Захищаючи Батьківщину, чимало українських бійців знаходять час, в тому числі й на те, щоб розповісти користувачам інтернету, яким насправді є життя на війні
Справжні солдати. Андрій Козицький: Є злість на тих, хто відкуповується і тікає за кордон
Справжні солдати. Андрій Козицький: Є злість на тих, хто відкуповується і тікає за кордон

Більше матеріалів читайте у Справжніх солдатах, а також читайте Спецпроекти.

Depo.ua продовжує цикл публікацій про українських бійців, які ведуть сторінки в соцмережах.

Львів'янин Андрій Козицький в АТО з жовтня. Воює у Пісках у складі 93-ї бригади, кулеметник.

"ХТО НА ШАХТЕ?" "СМЕРТНІКІ"

Повістка прийшла до Андрія у серпні. У той день він виклав на своїй сторінці у "Фесбуці" карту АТО і підписав: "Сьогодні отримав повістку. Завтра йду у військкомат".

Справжні солдати. Андрій Козицький: Іра "Лютик" хотіла бути снайпером, ми її потроху вчили - фото 1

Тоді він працював у інженером в пасажирській службі Львівської залізниці, мав (і має) родину: дружину, сина та доньку. Дружина, дізнавшись, що чоловік вирішив йти воювати дуже засмутилася, але зрозуміла. Для дітей з того, що батько пішов боронити Донбас, таємницю робити не стали, але подробиць не розповіли.

Андрій відпросився з роботи (згідно з законом за ним збережуть робоче місце протягом півтора року), пройшов навчання на Яворівському полігоні і у складі першого батальйону 93 механізованої бригади потрапив у Піски.

"Йдучи на війну я не думав про те, як це буде, вирішив коли приїдемо будемо діяти за обставинами. Як на передовій, нам в частині розповідали хлопці, які вийшли з Іловайського котла.

Протягом 5 місяців - до квітня, без ротації ми виконували бойові завдання на позиціях. Декілька разів з'являлась інформація, що Піски здали, але це неправда, ми жодного кроку не відступили і до сьогодні наша бригада захищає цю ділянку фронту", - розповідає він.

Після відпустки Андрій повернувся на передову, його підрозділ зайняв позицію на шахті Бутовка (Бутовка-Донецька). Чоловік згадує - за кілька днів після того як батальйон зайняв позиції, бойовики вийшли до них по рації і питають:

- А хто на шахті?

- Дев'яносто третя, - відповіли наші.

- А, смертнікі...

Цей невеличкий діалог показує, як "атошніки" стоять на позиціях, котрі наказано боронити.

До речі, саме в підрозділі Андрія воювала Ірина Іванюш, більш відома як "Лютик" 25-річна медсестра, яка підірвалася на міні, втративши обидві ноги. За його словами, Ірину поставили медиком, але вона дуже хотіла бути снайпером.

Справжні солдати. Андрій Козицький: Іра "Лютик" хотіла бути снайпером, ми її потроху вчили - фото 1


"Їй видали снайперську гвинтівку і наші хлопці, снайпери, по можливості її вчили, - згадує він. - Іру знаю особисто, ми з одного взводу і одні з перших зайшли на шахту. Минулого тижня хлопці її провідували, але до неї не пустили, спілкувалися через скло по телефону. Лікар казав, що Іра йде на поправку, декілька днів тому була інформація що вона пересіла на візок".

НА ФРОНТІ ПИЯЧАТЬ ТІ, ХТО ЗВИК ДО ЦЬОГО ВДОМА

За словами Андрія, армія забезпечила бійців АТО тільки формою, взуттям, касками та бронежелетами, а всім іншим: натільною білизною, засобами гігієни, харчами на 90% забезпечують волонтери.

"Хоча останнім часом вони розповідають, що їм все важче збирати необхідне для нас. Люди мають менше можливості допомагати армії в зв'язку з подорожчанням товарів і послуг і морально вже "змучились", - каже він.

Не бачили військові й новітньої техніки, яку урядовці із розмахом презентують перед журналістами.

"Ми багато разів чули, що Порошенко чи інший чиновник урочисто оглянув і відправив на фронт сотні одиниць нової техніки, але жодної не бачили", - зізнається Андрій.

Наразі умови в його підрозділі важкі - коли стояли у Пісках, була можливість заночувати в якомусь залишеному будинку, в багатьох з них були лазні. А от зараз на шахті з цим тяжко, побутові умови дуже суворі. Ц це при тому, що локацію постійно обстрілюють бойовики.

У рідкі часи відпочинку бійці готують собі їжу, укріплюють оборону.

"Зараз йде мова про те, що на війні багато хто спивається. Насправді не менше 90% тих, хто зараз пиячить, пили вдома, а тут продовжують. Решта просто психологічно зриваються", - пояснює Андрій.

Справжні солдати. Андрій Козицький: Іра "Лютик" хотіла бути снайпером, ми її потроху вчили - фото 2

На шахті "Бутовка"

ЗМІНИТИ КРАЇНУ ХОЧАБ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

За рік в АТО Андрій один раз був у відпустці. Каже, що не відчув так званого "воєнного синдрому", коли людина з фронту відчуває неприязнь та агресію до безтурботних "цивільних"

"Злість є не на просто безтурботних жителів мирних міст, яким на вигляд взагалі все пофігу, а на тих, хто відкуповується і тікає за кордон щоб не йти захищати Україну, на тих, хто бере хабарі і на владу, яка дбає про армію на словах", - каже він.

Зізнається: під час відпустки хочеться побути дома подовше, але водночас думаєш про те, як там зараз на передовій. Інколи хлопці, приїхавши на позиції, кажуть "повернувся додому".

Коли Андрій повернеться до справжнього дому у Львів, він планує продовжити працювати на залізниці, зайнятись волонтерством і взяти участь у місцевих виборах.

"Хочу змінити ситуацію в Украіні на краще, хоча б на місцевому рівні", - каже він.

Читайте також в рубриці "Справжні солдати":

Юрій Семчук: Серед озвірілих істот людьми залишилися коти

Віктор Суходольський: В моєму Саду Небесної Сотні зустрічатимуться бойові побратими

Легендарний капітан Борис Рябуха: слово "кіборги" вже трохи дратує

Іван Савельєв: Росія може перемогти тільки у Києві

Андрій Дяченко: Хлопців, що пішли в АТО добровольцями, бойовики катують з особливою жорстокістю

Андрій Савчук: Мар`їнку не повинні віддати

Володимир Корабльов: Треба поставити паркан біля Росії і стріляти всіх, хто до нього підходить

Олександр Шульман: Я б не назвав це перемир'ям навіть під час великої п'янки

Сергій Голтва: Ми йшли на танки з голими дупами

Микола Ярошенко: Повернуся з війни і буду вирощувати банани

Іван Белецький: Всім казнокрадам пропонуємо гарячі тури до Маріуполя

Валерій Тудвасєв: Мій семирічний син придумав, як зупинити ворожі танки

Комбат капеланів-кіборгів Ігор Шулик: Кожен раз, як їдеш у батальйон, вирішуєш вмерти

"Батя" - На війні із шматком титану у спині

Лікар Сергій СахацькийСтавлення місцевих до нас дуже змінилося

Інженер Вадим Вовк: Вразив пофігізм людей в зоні АТО

Віктор Коваленко: Викинув з церкви череп, і побратими перестали гинути

Максим МединськийМи жили в свинарнику, але бігали там лише собаки,

 Сергій ЗвягінНе надсилайте харчі, бо їх міняють на горілку

 Оператор Дмитро Двойченков: Хочу змінити уявлення про армію

  

Loading...
Loading...