Секс, насильство та ісламісти: ТОП-7 найскандальніших стрічок Каннського кінофестивалю

Згодом фестиваль став найвизначнішою подією у сфері інтелектуального кіно. І не лише тому, що Канни відкрили світу чимало гучних імен, а й через численні скандали, які супроводжували ледь не кожен фестиваль. 

Depo.ua пропонує згадати, чим дивували учасники Канн у минулі роки, прочитавши про 7 гучних та скандальних стрічок кінофестивалю.

"Життя Адель"

Здавалося б, кіно з сюжетом про одностатеве кохання вже нікого не здивуєш, навіть якщо заправити стрічку добірною еротикою. Але режисер картини Абделатиф Кешиш вирішив додати стільки еротики і зробив її такою відвертою, що у найдосвідченіших кінокритиків відвисли щелепи. При тому, що фільм загалом вийшов доволі банальною мелодрамою, десятихвилинні сцену сексу двох юних красунь та "Золота пальмова гілка", отримана в Каннах, заманили в кінотеатри чимало глядачів.

"Спляча красуня"

На цю картину австралійки Джулії Лі критики довго морщили носи та й журналісти не поспішали співати їй дифірамби. Однак статус одного з найскандальніших фільмів фестивалю стрічка таки отримала. За сюжетом, заради грошей головна героїня вв'язується у сумнівну авантюру - дівчина ковтає снодійне, а потім дозволяє клієнтам робити зі своїм тілом що завгодно. Хоча займатися сексом із сплячою красунею не дозволяється, клієнти дивують глядачів цілим арсеналом збочень.

"Фаренгейт 9/11"

Документальна картина Майкла Мура здобула "Золоту пальмову гілку" здебільшого за сміливість. Режисер наважився представити ну зовсім нестандартний погляд на новітню історію США, фактично звинувативши президента країни Джорджа Буша в організації теракту 11 вересня. З наведеними аргументами можна не погоджуватися, але межі уявлень про сучасну політику стрічка розширює чи не в кілька разів.

"Плем'я"

Український режисер Мирослав Слабошпицький зумів здивувати світ. Фільм про глухонімих підлітків демонструється мовою жестів, без перекладу, що дозволяє ще більше зануритися у гнітючу атмосферу картини та складний внутрішній світ героїв. Підлітки крадуть, займаються проституцією, масово споживають алкоголь, знущаються над молодшими та геть не знають жалю. При цьому романтизувати персонажів Слабошпицький не поспішає - благородство відступає перед байдужою реальністю.

"Тільки бог пробачить"

Фільм Ніколаса Віндінга Рефна з райаном Гослінгом різко розкритикували за сцени відвертого насильства і жорстокості. Але головним пунктом звинувачення виявилося те, що ріки крові і купа заборонених тем - від убивства батька до убивства підлітка - підняті геть марно. На думку критиків, після перегляду фільму жодних нових висновків глядач не зробить, та й потайних мотивів героїв не зрозуміє. Сам же режисер вирішив виправдати власне творіння в доволі поетичній манері. "Мистецтво - це насильство, проникнення у найглибші точки підсвідомості. Наші тіла створені для насильства та виживання. Мистецтво - це як вправи для м'язів, які не працюють", - пояснив Рефн.

"Антихрист"

Після показу в Каннах картина Ларса фон Трієра швидко стала культовою. В фільмі глядача намагаються взяти за живе не тільки чорнушними сценами збоченого насильства, але й доволі дивакуватою філософією. Режисер у свій манер препарує свідомість жінки, витягуючи на поверхню найжахливіші та найпотаємніші риси характеру. Хоча картина знята шість років тому, людям зі слабкими нервами навіть з урахуванням прогресу свідомості, дивитися її не варто.

"Весняна лихоманка"

Доволі чуттєвий фільм став справжньою сенсацією для ортодоксального Китаю. У артині в повну силу квітне гомосексуальна любов, яку намагаються вислідити і викрити. Спричинивши чималий скандал в рідній Азії, картина прийшлася до душі європейському глядачу. Так, світ побачило чимало рецензій, автори яких стверджували, що фільм дозволив їм по-новому подивитися на кохання.