Сандик із казками. Як кримські татари планують відроджувати націю після розвалу Росії

Журналісти Depo.ua відвідали єдиний в Україні салон-магазин кримськотатарських сувенірів.

Сандик кримськотатарською – сундук.

В підвалі старовинної будівлі, серед антикварних голландських меблів  - тарілки і феси, хустки "марама" і кавоварки "джезвє", картини, сумочки для Корану, і ще безліч аксесуарів та інтер'єрних прикрас в етнічному стилі.

"Все ручної роботи і в єдиному екземплярі, створене відомими кримськотатарськими ремісниками. Керамічна тарілочка від 400 до 4 тисяч гривень, картини, ексклюзивні прикраси  – тут зберігається скарбів на…"

Ерфан сміється: "на скільки тисяч, краще не пишіть".

Серед цього неймовірного багатства і краси Ерфан-агъа – не дракон в печері із самоцвітами. Він скоріше як домовик. Домовик і його сундук із східною казкою...

Вимушений переселенець з Криму, кримський татарин Ерфан Кудусов –  юрист за освітою і бізнесмен за родом діяльності. Наразі він в салоні "Сандик" і адміністратор, і власник, і продавець.

"Я ніколи не займався такими речами, - зізнається. – Працював юристом, приватним підприємцем. Але коли переїхав до Києва, рік шукав роботу. Подзвонив Рустем (Скібін, відомий кримськотатарський кераміст, - ред), йому запропонували відкрити магазин,  надали приміщення, і він запросив мене зайнятися цією справою".

Ерфан пристав на пропозицію. Щоправда, продажі йдуть не дуже, покупці зазвичай - іноземці. Наші також цікавляться, але як українець, в якого зарплатня 200 доларів, купить тарілку, яка коштує 150? Тому на новому місці йому важкувато. Сумно посміхається: "я не звик не заробляти гроші".

Він поїхав з Криму 28 лютого, після того як так звані "зелені чоловічки" захопили будівлю Верховної ради Автономної республіки Крим. Каже вже тоді зрозумів, чим все це закінчиться

"26-го лютого я був на мітингу (тоді кримські татари зібралися біля Верховної ради Криму на підтримку територіальної цілісності України, - ред). Потім нам сказали розійтись – ніби все порішали. За два дні до того, і 27-го я бачив, як заїжджають російські військові. Не якісь там "чєловєчкі". Я жив в Ялті, неподалік  санаторію Чорноморського флоту РФ, і бачив, як вони заїжджали на російських вантажівках. Ніхто не зупиняв. Прийшла думка: от зараз вони Ялту в кільце візьмуть, зберуть кримських татар на площі і як фашисти євреїв… Дітей взяв і поїхав", - згадує він.

Точаться розмови, що татарські чоловіки тоді були готові воювати, і Меджліс всіх заспокоїв. Історія не знає умовного способу, але питання "що було би, якби ми воювали за своє" кримчани дуже часто ставлять і собі, і одне одному. І ми поставили.

 

"Так, Меджліс заспокоїв... Міг бути конфлікт із зброєю, але нам зброю не дали. Не можна говорити умовно, але якби українські військові і правоохоронці дали татарам зброю, ми би зупинили агресію. Нас 15 тисяч дорослих чоловіків було. Ну, загинуло би 100 чоловіків… Ну а що робити", - Ерфан каже про це, як про щось буденне.

Телефон нашого співрозмовника дзеленчить рингтоном. "Лента за лентою набої подавай…". Хороша пісня.

"Чого вам зараз для щастя не вистачає, Ерфан-агъа?" – змінюємо тему.

"Кулемета, - посміхається він. І одразу уточнює. -  Жартую". Від обговорення у сотий раз того, що  сталося, здається, ніколи не стане легше. Час не лікує. Тему змінити хочеться, але припинити говорити про окупацію ще важче, ніж не говорити про неї взагалі.

"В Криму я останній час був безробітний, а так бізнесом займався, - продовжує Ерфан. - Але при Янекє який бізнес? В мене вісім років в Ялті були два своїх підприємства – два ринка.  Я себе нормально почував, до 2008 року. А потім це, під тиском, довелося продати росіянам, яким потрібні були дві земельні ділянки".

В Ерфана знову і знову дзвонить телефон. А дзвіночок на дверях мовчить. 

Лаковані обличчя кримськотатарських "матрьошок" (в лапках, бо вони насправді не матрьошки) пильно вдивляються в протилежну стінку, де розвішано керамічні тарілки роботи Рустема Скібіна.

Раніше таких прикрас в традиційному кримськотатарському домі не було. Але культуру в сорокових роках вбили і її доводиться відтворювати с фундаменту.

Фундамент в даному випадку – візерунки. Раніше такими прикрашали одяг і стіни багатих будинків. Тепер - декоративний посуд.

"Люди їхали в депортацію, ну що вони могли із собою взяти? Хліб, Коран, марама, прикраси. 90%  майна було вилучено. В  татар тільки пам'ять залишилася. І на цьому тлі ми тепер намагаємося  робити щось нове", - розповідає Ерфан. Він народився  в Узбекистані і не зростав серед такої краси. Родина повернулася на Батьківщину в 90-х, він - в 93. Виходить, менше 20 років на рідній землі прожив.

Мідні кавоварки "джезвє" (зверху), чайники та аламбік (знизу). Аламбік це перегінний куб для дистиляції спирту.

Ерфан сердиться на український політикум - чому досі в Криму не кримськотатарська автономна республіка, як можна не розуміти, що це – пряма необхідність?

-    Це дасть сильний  сигнал тим, хто в Криму, про те, що їх не покинули, що Крим повернеться і  буде автономія. Для кримських татар це дуже сильний знак, як і для інших кримчан, які є по-справжньому громадянами України. Таких в Криму дуже багато, 50%

-  На вашу думку, чи не збентежить надання автономного статусу саме кримським татарам, скажімо так, не татарське населення Криму?

-   А нас не хвилює думка населення, яке голосувало на "референдумі". Всі інші, я впевнений, із задоволенням сприймуть кримськотатарську автономію, в якій буде три державних мови. Зміниться державний менеджмент – ми наполягаємо, щоб в Верховній раді Криму, в місцевому самоврядуванні була національна квота 50% +1 голос, щоб захистити нас як меншину математичну. А в усьому іншому права будуть рівні. Незгодним – "чємодан-вокзал-Росія".

-  Жорстко

- А так і буде. Я вам гарантію даю. Поки світ не визнає, що кримські татари є корінним народом Криму і мають право на свою автономію, доки не буде кримськотатарської автономії в складі України, ніякого порядку в країні не буде.

-  Наскільки кримські татари готові до власної етнічної автономії. Ми з вами говорили про те, що культура перебуває в занепаді, багато хто рідної мови не знає

-  З мовою біда

-  Вчити лінуються?

-  Лінуються – не лінуються, але коли на роботу захочеш піти, то вивчиш. От, наприклад, в Ізраїлі державна мова – іврит. Не так давно взагалі ніхто того івриту знати не знав. Ціла країна, цілий народ взяв його й вивчив. А в нас мова є, нехай два відсотки її знають, але вона не мертва. Діаспори чудово знають, в тій же Румунії наприклад.

-  На відміну від Криму, чомусь

-  Я поясню, чому, на все причини є. Так от, Ізраїль відновив усе. Звісно там ресурси були побільше ніж в нас, і Росії під боком не було, але вони досі воюють. Крим, дякувати богові, так воювати не буде, і в нього поряд є мама – Україна. Мама, яка 23 роки вважала Крим ворогом, а тепер нехай виправляється.

-  Ви по-бойовому налаштовані…

-   А я впевнений в тому, що кажу. Я бачив як Союз розвалився. Мені було 16 років, коли батько говорив: союз розвалиться і ми повернемося в Крим. Я дивився на нього от як ви на мене зараз. Пройшло п'ять років… і все. Час плине швидко.

-  То коли?

-  Я розмовляв із багатьма відомими економістами, остання зустріч була два тижні тому, із братом Чубайса. За його думкою, в листопаді 2017 року всі резервні гроші закінчаться. Як ви думаєте, що тоді буде? Система Росії тримається на тому, що люди не бунтують, її підтримують силовики і регіональні еліти в, як правило, етнічних автономіях. Поки їм гроші дають, вони сидять тихо.

-   А коли перестануть давати?

-    Як тільки регіони зрозуміють, що грошей нема, лідер кожної республіки в складі РФ захоче стати президентом. Це зараз вони кричать: "ми росіяни!". А як закінчаться гроші, то подивляться в дзеркало і по-іншому заговорять. "Ми чеченці", "Ми якути!", "Ми буряти!", "Ідіть на х..р!" ….

І виявиться, що росіян там 5-10 областей.

На ноутбуці Ерфана і позаду на тарілці, на стіні - тамга. Багато хто вважає її знаком Чінгізхана, чи Меджліса, але насправді - це стародавній тюркський знак, який обрала в якості родового гербу династія кримських ханів Гераїв. В 1917, а потім в 1991 його було затверджено як герб кримськотатарського народу

Власне, Захід може розвалити Росію ще швидше. Відімкни їм завтра SWIFT, введи ембарго на нафту і газ, Росії -  кірдик. Захід боїться миттєвої деструкції країни з виникненням купи республік. Він хоче спокійного життя, і так, щоб підторговувати ще з Російською Федерацією. Це ж зручніше, коли в тебе один великий торгівельний партнер, більш-менш благонадійний. Ну, напав на Україну…. Тепер доведеться за це платити

Я теж хочу, щоб Росія розвалилася, і впевнений, що вона розвалиться, але це має бути контрольований процес.

-  Ви обіцяли розповісти, чому кримські татари краще знають свою мову в Румунії, ніж в Криму

-  Ви не замислювалися, чому кримські татари з Україною, а не з Туреччиною? Що для української мови є "розчинником"?

-    Російська

-    А для кримськотатарської – турецька. Подібне швидко розчиняється в подібному. Кримські татари в Туреччині стануть турками. А в Румунії вони потрапили в абсолютно чуже середовище, тому зберегли своє. І з Україною кримські татари мають шанси. Повертаючись до Криму, там наразі російська мова в татар домінує, бо наша рідна була під забороною, нас мову примусили забути. Ну а зараз… Мені 48 років, думаєте легко мову вивчати? Це треба робити з дитинства. Якщо буде освіта кримськотатарською, наші діти вивчать.

-   Так в Криму ніби були кримськотатарські школи

-    14 на 300 тисяч населення... Потрібні надзусилля. А це були просто зусилля. Надзусилля -  це Ізраїль

-   До речі, дуже часто кримських татар з євреями порівнюють. Мовляв, так само кмітливі, дружні

-   Я не знаю, що до дружніх, і кмітливих, але коли вас битимуть по національній темі, ви також почнете об'єднуватися.

-    В  кожного народу є якась національна риса, в першу чергу йому притаманна. Яка в кримських татар? 

-     Я одну фразу придумав. Про євреїв кажуть, що єврей - це не національність, а покликання. Кримський татарин  - це також не національність, а політичні переконання.