Навіщо Польща знищує рупори "антирусского міру" в Білорусі

Минулого тижня директор телеканалу "Белсат" Агнешка Ромашевська - Гузи заявила, з посиланням на свої достовірні джерела, що польський МЗС може скоротити фінансування телеканалу на 2017 рік більш ніж в три рази - з 17 до 5 млн злотих (з $4 до 1,2 млн). Більш того, правляча в Польщі партія "Право і справедливість" наполягає:  мовлення повинно здійснюватися не білоруською, а російською мовою. Ромашевська - Гузи вважає, що такі дії польського керівництва означали б фактично ліквідацію телеканалу. Спостерігачі в Мінську відзначають, що шляхом зради білоруської опозиції, чиїм рупором є «Белсат», Польща погоджується з пріоритетом російських інтересів в РБ з метою задобрити російського агресора.

Зазначимо, телеканал "Белсат" був створений в 2007 році на підставі договору МЗС Польщі та TVP (Польське громадське телебачення). Віщає через супутник тільки  білоруською мовою. Для білорусів, які живуть в Білорусі, де немає незалежного телебачення, це - єдине телевізійне джерело отримання альтернативної до  державної  інформації.

Агнешка Ромашевська-Гузи на питання, що означає для "Белсату" скорочення бюджету телеканалу на дві третини у 2017 році, відповіла: "Ліквідацію. Хіба це можна назвати інакше? Для нас скорочення дотацій на 10% було б драмою. Наш канал працює надзвичайно економно. Я говорила під час засідання комісії Сейму, що наш бюджет рівновеликий бюджету всього лише п'яти днів "Russia Today".

Інформація щодо можливості рішення про різке скорочення бюджету "Белсат ТБ" з'явилася після візиту до Білорусі маршалека Сенату Станіслава Карчевського на початку грудня. Однак, поки що польське Міністерство закордонних справ стверджує, що рішення з приводу фінансування телеканалу "Белсат" не прийняте.
Цей факт, втім, не сильно втішає білорусів.

Так, в РБ активісти оголосили кампанію на підтримку телеканалу. Як повідомив на своїй сторінці в Facebook співголова оргкомітету зі створення партії "Білоруська християнська демократія" Павло Северинець, 19 грудня в офісі незалежної профспілки РЕП в Мінську відбудеться зустріч громадських активістів та політиків, на якій планується виробити план дій для порятунку "Белсату".

Журналіст білоруської служби "Радіо Свобода" Дмитро Гурневіч запропонував направити до канцелярії президента Польщі, у  польське МЗС  і керівництву правлячої партії "Право і Справедливість" лист із закликом не скорочувати підтримку "Белсату" і не міняти мову його мовлення з білоруської на російську. У листі журналіст пропонує використати фразу, що повноцінне мовлення "Белсату" важливо не тільки для Білорусі, але і "для безпеки Польщі, це створює їй хороший імідж у Білорусі".

Тим часом, коментатори у Білорусі відзначають, що те, що відбувається навколо "Белсату" - зовсім не окремий випадок, а свідоцтво зміненого зовнішньополітичного курсу ЄС взагалі та Польщі зокрема.

Західні донори послідовно відмовляються від допомоги білоруському  громадянському суспільству та ЗМІ, - стверджує політолог Сергій Марцалев, нагадуючи, що першою жертвою цієї  політики був Європейський гуманітарний університет. "ЄГУ - незалежний білоруський університет. Вигнаний з Мінська на початку нульових, знайшов притулок у Литві. Залежав від донорських коштів. Позбавлений фінансування, припиняє існування. Там половина опозиційно налаштованої молоді здобувала освіту", - говорить він. "Долю "Белсату" було  вирішено  наперед. В рамках нової європейської політики зближення з Лукашенком здається брюссельським чиновником меншим злом, ніж штовхання його в обійми російського ведмедя. Наступна жертва, очевидно, сайт Хартія 97", - додає Марцалев у коментарі Depo.ua.

За його словами, нова європейська політика щодо Білорусі - результат двох факторів:  1) російська агресія проти України змінила баланс сил у регіоні, налякала єврочиновників.  А Білорусь - буфер між РФ і ЄС. 2) "дипломатія Макея".

Відзначимо, що міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей, в минулому підполковник КДБ,  зумів витягти максимум з російської загрози. Він переконав Варшаву і Брюссель, що якщо вони, як і раніше, будуть ізолювати офіційний Мінськ і вимагати від нього реформи, то білоруському правителю не залишиться іншого виходу, як повністю слідувати у фарватері політики РФ. Що в свою чергу може призвести до, за версією білоруської дипломатії, втрати суверенітету і російським ракетами під Брестом. У 180 км від польської столиці. "Перші взаємні кроки в рамках нової європейської політики - звільнення політв'язнів в серпні минулого року, призначення двох опозиційних депутатів в Палату Представників. У відповідь західні донори припиняють підтримку незалежних ЗМІ і політичної опозиції", - резюмував Сергій Марцалев.

В свою чергу, білоруський військовий кореспондент Дмитро Галко зазначає, що між нинішньою польською владою і Олександром Лукашенком більше спільного, ніж відмінного і, діючи у рамках загальноєвропейської політики, поляки  вирішують і свої проблеми.

"По-перше, Польща хоче домогтися легалізації невизнаного Союзу поляків, і отримати можливість для польських каналів потрапити в білоруську сітку мовлення. Телеканал став розмінною монетою в цьому політичному торзі. Якщо раніше Польща в своїх взаєминах з Білоруссю спиралася на цінності, тобто безумовне неприйняття диктатури, зараз вона вирішила спробувати Realpolitik", - говорить він в коментарі  Depo.ua.  "Схоже, там не в курсі, що принцип білоруської влади – це "кручу, верчу, заплутати хочу". Наприклад, українського телеканалу в Білорусі як не було, так і немає.

По-друге, нинішні польські власті - це праві популісти з досить сильним авторитарним уклоном. Лукашенко їм цілком зрозумілий і навіть не чужий. Вони і самі у себе гаєчки закручують. Знайшли, мабуть, спільну мову.

По-третє, ПіС - польські націоналісти, які до націоналізму своїх "кресів", тобто білоруського, українського і литовського,  ставляться вороже. Навіть намагалися прирівняти їх до "тоталітарних ідеологій". А "Белсат" - це телеканал національно орієнтований насамперед", - резюмує Дмитро Галко.