Хто не дасть Квіташвілі "збудувати" е-лікарню в Україні

Журналісти depo.ua розбиралися у перевагах та недоліках електронної лікарні

Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі оголосив, що з січня 2016 року в Україні розпочнеться впровадження проекту електронних медичних карт і реєстрів пацієнтів. Тобто з 1 січня медзаклади почнуть переходити на електронний документообіг: до лікаря можна буде записатися онлайн, паперові медкарти пацієнтів замінять на електронні, а всю інформацію розміщуватимуть в єдиній базі пацієнтів, доступ до якої буде можливий з будь-якої лікарні.

Тобто не буде більше в українських лікарнях ані черг, ані розпухлих від часу та папірців медичних карток, ані гонитви по корпусах та поверхах.

Пам'ятаєте ці анекдотичні історії, коли пацієнта із зламаною ногою ганяли з травматології на третьому поверсі у регістратуру на перший. Чи вагітну на передостанньому місяці з п'ятого на перший поверх за медичною карткою.
А таке ж насправді було і є. І черги є, сидячи в яких за кілька годин можна було отримати невроз на додачу до своєї хвороби.

Тепер за допомогою Світового банку, що виділив 214 мільйонів євро на реформу, все в медзакладах має бути переведене в електрону форму.

"До електронної медкарти вноситимуть всю інформацію про діагноз і лікування пацієнта на первинному та вторинному рівні. І що найголовніше, включено всі розцінки, витратну частину, і пацієнт бачить не лише роботу лікаря, але і до останньої ампули скільки було витрачено на процедуру", - розповів Квіташвілі.

Він назвав цю систему ідеальною та розповів, що вона вже є у клініці Державного управління справами (ДУС) та об'єднує 13 медзакладів ДУС і 40 тисяч пацієнтів. Такі ж електроні системи супроводу пацієнта вже з'явилися у Полтаві, Кіровограді, Херсоні, але вони не об'єднані між собою.

За словами Квіташвілі, якщо реформу не саботуватимуть, перехід триватиме 2-3 роки.
Лікарям ця ідея дуже подобається.

Як розповів depo.ua завідуючий терапевтичним відділенням Дніпропетровської міської лікарні Юрій Мацукевич, медпрацівники заповнюють папери вручну, а робочого комп'ютера в нього нема.

"Якщо замість паперів перед лікарем буде комп'ютер, у якому будуть всі дані пацієнта, його "похожденія" по лікарням, аналізи – це було б дуже зручно і для пацієнта і для лікаря. Пацієнта більше б не ганяли в регістратуру за книжкою, яка загубилася, а лікар міг би під своїм логіном зайти до системи та подивится потрібну інформацію", - розповідає він.

Такої ж думки і завідуючий відділенням гінекології Харківського міського клінічного пологового будинку Сергій Коровай.

"Лікарю все одно, чи по телефону записався пацієнт, чи по Інтернету. А ось база даних по історіях хвороб це дуже зручно. В нас давно працює електронна система обліку - історії хвороб зберігаються як у паперовому вигляді, так і на локальному сервері. Ми самі наняли людину і зробили свою локальну систему. Так, спочатку було важко, але з часом всі звикли і стало дуже зручно", - розповідає він.

Проте, обидва лікарі кажуть, що при очевидних плюсах плани МОЗу викликають багато питань. Перше: хто буде писати софт, обслуговувати роботу комп'ютерів, серверів, слідкувати за тим, щоб їх не "хакнули" і дані, що є медичною таємницею, не потрапили до Інтернету.

Також невідомо, хто буде розміщати у базі даних інформацію, яка зараз розміщена на паперових носіях та хто передрукує дані з медичних карток пацієнтів. Чи не доведеться це робити лікарям та медсестрам у позаробочий час.

"В нас завжди все робиться завдяки якимось внутрішнім ресурсам. Чи так за кордоном робиться? – ставить питання Коровай. – Крім того мене цікавить, хто виділить гроші на комп'ютеризацію медичних закладів та проведення Інтернету. Гаразд з великими містами, а як щодо сільських амбулаторій?"

Мацукевич додає, що в 2007 році за часів Ющенка хотіли також зробити комп'ютерну базу даних пацієнтів, "але такі відкати назвали, що виробники програмного забезпечення сказали "до побачення". Гроші були виділені чималі, а програми немає й досі. Тож і зараз буде потрібний дуже пильний контроль. Якщо кошти будуть західні і вони їх контролюватимуть, то буде діло, а якщо наші міністерства, їх розпилюватимуть на всіх етапах", - вважає він.

Голова Асоціації із захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк розповів depo.ua, що також схвалює ініціативу МОЗу, але не вірить, що це реально.

"Скільки я пам'ятаю, останні п'ять років це запускають. Раніше нам це бюджет не дозволяв, потім була купа усіляких різних питань. Цього разу це планують зробити за гроші світового банка. Ну не знаю... Гроші то виділили, мабуть, але їх не вистачить на все про все, 214 мільйонів це, мені здається, малувато. Треба щоб виділила кошти й держава, а от про це я нічого не чув", - каже він.