Коли декомунізують Шевченківську премію

Або чому журі боїться письменників

Ольга Черниш
Перша заступниця головного редактора
Коли декомунізують Шевченківську премію…

Минулої п’ятниці комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка таємним голосуванням визначив лауреатів престижної винагороди. Хоча офіційно переможців нагородять 9 березня, їхні імена відомі вже зараз.

Імена цьогорічних лауреатів Шевченківської премії спантеличили суспільство – серед переможців знакової літературної нагороди не виявилося жодного письменника.

Хоча премія відома передусім як літературна винагорода, письменників та літературознавців цього року вирішили оминути увагою. Натомість лауреатами визначили публіциста і журналіста Левка Лук’яненка, балетмейстера Раду Поклітару, оперну співачку Анжеліну Швачку, художника Михайлу Гуйду та ув’язненого росіянами режисера Олега Сенцова.

Питання, чим так розгнівили комітет, власне, письменники, залишилося відкритим.

ВИЗНАЧИТИСЬ З ПИСЬМЕННИКОМ… ЗАБРАКЛО ЧАСУ

Керівник секретаріату комітету Вікторія Костюченко наголошує, що обговорювати результати ще зарано, адже спочатку документи повинен підписати голова комітету Борис Олійник, а потім наказ про присудження премії повинен видати Петро Порошенко.

Втім, Костюченко вважає, що суспільство повинно скоріше радіти нинішнім результатам.

"Комітет – це колегіальний орган, який складається з 23 осіб. У кожної людини свої думки, добре, що вони взагалі дійшли згоди. А щодо літератури… Можливо, і справді треба зробити невеличку перерву", - каже керівник секретаріату.

За її словами, головна складність в тому, що письменникам та поетам виділяють лише одну номінацію, а голоси членів комітету розпорошуються.

"Серед претендентів були і прозаїки, і поети. Складність в тому, що треба визначити одного. Відбувається таємне голосування, і люди просто не набирають потрібну кількість голосів. Тож ми думаємо, що літературі потрібно виділити дві премії. Цього року було дуже багато подань, самі письменники не відшліфували свої списки", - зауважує Костюченко.

Додає, що на роботу з поданими творами у комітету не вистачає часу. Адже претендентів закликають подавати заявки весною, але надходять вони значно пізніше.

"За місяць дуже важко перечитати всі твори. Коли рішення приймають за два тижні – це нікуди не годиться. Треба до цього (участі у конкурсі – ред.) ставитися серйозніше. Претендентів серед письменників і поетів повинно бути до десяти, а цього року їх було двадцять вісім", - стверджує наша співрозмовниця.

Коли декомунізують Шевченківську премію - фото 1

фото life.pravda.com.ua

ДАЮТЬСЯ ВЗНАКИ КУМІВСТВО І КОРУПЦІЯ

Втім, пояснення виглядає не надто переконливим. Особливо зважаючи на те, що вручення премії почали у бурхливих тонах обговорювати значно раніше.

Так, рішенню комітету передував скандал навколо літературознавця Григорія Грабовича. Наявність його імені в списку номінантів на винагороду спровокувало драматичну дискусію: так, Науково-ідеологічний центр імені Донцова, "Правий сектор", та тижневик "Слово просвіти" оприлюднили відкриті листи, в яких акцентували, що Грабович "скомпрометований українофобськими ідеями" і тому не може бути претендентом на національну нагороду. Натомість на захист науковця став часопис "Критика" – 300 діячів мистецтва, перекладачів та режисерів підписали лист, в якому закликали "протистояти брудній кампанії проти Григорія Грабовича".

Тож можна припустити, що члени комітету вирішили не розпалювати гнівливе багаття і зробили вигляд, що письменників і літературознавців не існує як класу.

Схожої думки дотримуються письменники, книговидавці та громадські активісти Дмитро та Віталій Капранови.

"Ми вважаємо, Шевченківський комітет злякався скандалу з Грабовичем і вирішив "зіскочити" з теми. Голова комітету - комуніст з відповідним досвідом та уявленнями і комітет діє по-комуністичному. Тому Шевченківський комітет вимагає люстрації і декомунізації (…)Будь-яка премія є суб'єктивною, а у наших реаліях, коли знаєш склад комітету, можеш передбачити, кому дадуть премію - тут і кумівство, і групівщина, і корупція, працюють усі механізми", - зазначають брати Капранови.

Втім, кандидатура Грабовича – не єдиний наріжний камінь.

Як розповів depo.ua один із письменників, його колеги активно обговорюють ситуацію, що склалася з твором Павла Вольвача, який разом зі збіркою поезій "В Києві" пройшов у третій тур премії.

"Говорять, недоброзичливці принесли в адміністрацію президента одну з книг поета, розкриту на потрібних сторінках, і вказали на кілька нецензурних висловів. З боку чиновників була відповідна реакція. Саме та, на яку очікували", - стверджує наш співрозмовник.

Коли декомунізують Шевченківську премію - фото 2

фото УНІАН

КОМУНІСТ НЕ ОБЕРЕ НАЦІОНАЛІСТА

Є і третя версія того, що сталося. Чимало небайдужих до долі винагороди людей впевнені, що премію мав отримати Борис Гуменюк. Втім, у комітеті не захотіли бачити лауреатом "занадто проукраїнського" письменника.

Про це, зокрема, в коментарі depo.ua зауважив письменник та видавець Іван Андрусяк.

"Логіка" комітету очевидна: якщо "не можна" давати тому, кому треба давати, - то не дамо нікому. Я не маю сумніву, що премію цього року мав отримати Борис Гуменюк за "Вірші з війни". Бо давно вже в нас не було тексту, який би так гостро, влучно й болісно висловив усе те, що переживає українське суспільство. Але хіба комітет, який очолює зорієнтований на Москву комуніст, міг дати премію націоналістові, та ще й такому, який був заступником командира добровольчого батальйону ОУН? Певно, що ні. Думаю, що і в адміністрації президента від того не були б щасливі. Бо одна справа Сенцов, який зараз поневіряється в російській тюрмі й сам за себе наразі сказати не може, - і зовсім інша справа - Гуменюк, який "неконтрольований", "прибацаний" - гляньте, що він у "Фейсбуці" пише, - як же його на врученні до президента допустити, він же щось учворить", - зазначає Андрусяк.

В аналогічній ситуації, за словами письменника, комітет опинився і з кандидатурою Грабовича.

"Очевидно, що Грабович "неконтрольований" і "прибацаний" не в такому прямому сенсі, як Гуменюк, звісно, але ці епітети до нього теж цілком можливо застосувати. Проте він - учений зі світовим іменем, незалежно від того, погоджуємося ми чи не погоджуємося з окремими його концепціями. Якщо йому давати, за гаданою "логікою", "не можна" – тоді треба не давати нікому", - коментує письменник.

Його погляди поділяє і поет Богдан Пастух.

"В одному рядку Бориса Гуменюка правди, болю і мистецької радості більше, аніж у всьому доробку Олійника. Ситуація насправді дуже понура. Хтось пригадує з історії, як Олійник голосував, коли виганяли Дзюбу зі Спілки? І ви думаєте щось змінилось? Це, що сталося зараз у комітеті, тягнеться ще з 70-х р.р. І цього ніхто не хоче бачити. І ми ковтаємо чергову порцію ідіотизму, реагуючи на ситуацію в межах року, а проблема ця, хвороба ця практично невиліковна", - пише Пастух у "Фейсбуці".

Коли декомунізують Шевченківську премію - фото 3

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ "КОПАЄ" ПІД СПІЛКУ ПИСЬМЕННИКІВ?

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський зауважує, що цього року спілка висунула 22 письменників та поетів, серед яких безперечно було кілька достойних. Тож результати голосування його та інших спілчан спантеличили.

"В історії ще не було прецедентів, щоб жоден письменник не став лауреатом Шевченківської премії. У громадськості є чимало претензій до складу Шевченківського комітету щодо необ’єктивності та кулуарності. Я вважаю ці претензії справедливими. Комітет не надто відповідально поставився до свого завдання", - стверджує Сидоржевський.

Письменник припускає, що, можливо, взнаки далася ситуація з Грабовичем, якого не ризикнули удостоїти премії (сам Сидоржевський виступив проти кандидатури професора, опублікувавши статтю ""Шевченко і "аборигени" очима професора Грабовича").

Також вважає, що комітетом могло керувати бажання… насолити самій Спілці.

"Сьогодні навколо Спілки письменників відбуваються турбулентні завихрення. За останній рік ми почали реально працювати, реалізовувати різні проекти. Це не входить в плани деяких опонентів. Крім того, Спілка активно відстоює українські інтереси в теперішньому гармидері. Це не всім подобається Можливо, деякі агенти впливу спробували використати присудження Шевченківської премії (як аргумент проти Спілки – ред.)", - каже Сидоржевський.

ПРЯНИК ЗА 1 МЛН ГРН

Вочевидь, премія продовжує обростати скандалами. Як стверджує Вікторія Костюченко, цьогорічна розстановка формату нагороди не змінить. Тож боятися, що на раніше літературній премії і далі нагороджуватимуть всіх, крім письменників, не варто.

Якщо і так, свіжої та неупередженої оцінки досягнень митців від комітету очікувати важко. Та і його рішення завжди піддаватимуться сумнівам. З одного боку, Борис Олійник на посаді вже шість років і, судячи з усього, добряче знайомий з мистецькими інтригами. З іншого – письменнику завжди дорікатимуть його комуністичним минулим і, можливо, ці дорікання матимуть сенс.

А ще, авторитет формації, настільки чутливої до скандалів у ЗМІ та соцмережах, м’яко кажучи, сумнівний. Адже, як показує цьогорічна історія, вміла інформаційна кампанія проти одного з претендентів зменшує його шанси до нуля.

Замість того, аби давати незалежну оцінку таланту номінанта, Шевченківський комітет починає керуватися іншими критеріями - політкоректністю, поміркованістю, позитивним іміджем. Тож з цінної мистецької нагороди Шевченківська премія перетворюється на державний пряник з присмаком комунізму. Між іншим, пряник недешевий – в минулому році розмір премії становив 240 тис. грн. А, враховуючи, що премій дають цілих п’ять, сума перевалює за відмітку в 1 млн грн. Чи варто витрачати навіть не дуже великі в державних масштабах гроші на інтриги, питання відкрите.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme