Життя

Історія однієї #зради: як сиріт з-під Києва не переселили назад на Луганщину

Завдяки суспільній увазі діти з Луганська, яких в 2014 році переселили, а зараз хотіли повернути назад, залишилися жити на Київщині

09 серпня 2016, 18:00

Історія однієї #зради: як сиріт з-під Києва не переселили назад на Луганщину

фото: EPA

Два роки  тому вихованців дитбудинків окупованого Луганська вивезли на контрольовану частину України та розселили по іншим сиротинцям. За два роки діти на новому місці прижилися.

І тут раптом чиновники вирішили повертати дітей назад, не в самий Луганськ, а в дитячий притулок у Северодонецьку. Ближче до малої батьківщини, бо законодавство України покладає зобов'язання щодо захисту прав сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на органи за місцем їхнього походження. Тобто де діти лишилися батьків, там їх і обліковують. А вищезазначених дітей обліковували на Луганщині.

"СКАЗАЛИ, ЩО ВЕЗУТЬ В ЗООПАРК"

Спочатку переселили дітей з Харкова - всього 26 з трьох Харківських дитячих будинків повантажили в автобуси і відвезли до Луганського обласного дитбудиноку в Сєвєродонецьк. Під приводом поїздки в зоопарк. Волонтери, незважаючи на численні звернення до чиновників, цьому заподіяти не змогли.

Це при тому, що юристи, високопоставлені чиновники, наприклад уповноважений президента України з прав дитини, були на боці дітей і волонтерів. Керівник організації "Волонтери: дорослі – дітям" Вікторія Тищенко не розуміє, як таке може бути.

" Хто такий впливовий, нам самим цікаво. Підстав переводити частину дітей на Луганщину взагалі не було, і необхідності також. Пішли кошти з-за кордону на допомогу переселенцям і дітям з зони АТО, Северодонецьк отримав на ремонт дитбудинку  і як це так, що він тепер стоятиме пустий? Там дійсно хороший ремонт, але хіба дітям ремонт потрібен? ", - каже вона.

За словами Вікторії, після майже насильницького перевезення малечі з Харківщини назад на Луганщину, дітей не хочуть віддавати родичам, якщо вони не мешкають на тій же території.

"Директор заявила, що дітям швидко зроблять документи і вони підуть в родини. За 2 місяці, оскільки дім дитини не може утримувати дітей старше 4 років, вони почали розпихати дітей. Одну віддали в Попасну в прийомну родину, ще одну- в дитбудинок в Білокуракіне. Це при тому, що телефонує рідна тітка і каже – зачекайте, я вже готую документи на опіку", - розповіла Вікторія depo.ua.

За її словами, дітей дуже часто не віддають далеким родичам, продовжуючи тримати в дитбудинках, через рейтингову систему, в якій "плюсик" ставиться тільки якщо дитина іде в родину саме на території свого району. 

 "НЕ ВІДДАВАЙТЕ НАС, БУДЬ ЛАСКА" - ЯК ОДНА ДІВЧИНА ВЛАШТУВАЛА ЦІЛУ ІСТОРІЮ

А вчора волонтерка Олена Суєтова повідомила на своїй сторінці у "Фейсбуці", що те ж саме планують вчинити з вихованцями центру соціально-психологічної реабілітації дітей "Родина", що в селищі Сезенків на Київщині.

Історія однієї #зради: як дітей з під Києва не переселили назад на Луганщину - фото 1

Історія однієї #зради: як дітей з під Києва не переселили назад на Луганщину - фото 2

Коментатори почали відмічати депутатів, волонтерів і чиновників – щоб були в курсі, втрутилися і завадили перевезенню дітей. Дуже швидко повідомлення набрало майже 800 репостів. Волонтери обговорювали, що можна зробити, небайдужі обурювалися.

Деякі чиновники також обурювалися – тим, що їх відмітили і вважають причетними до цього безладу.

Історія однієї #зради: як дітей з під Києва не переселили назад на Луганщину - фото 3

Це пише представник в Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Принаймні, так він себе репрезентує.

Словом, скандал.

І тут раптом виявляється, що вже ніхто нікого нікуди не везе. Навіть не так – ніхто нікого нікуди везти й не збирався. Про це повідомив Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба

Історія однієї #зради: як дітей з під Києва не переселили назад на Луганщину - фото 4

Історія однієї #зради: як дітей з під Києва не переселили назад на Луганщину - фото 5

Директорка Сезенківського ДБЗТ "Родина", рознервована Вікторія Вікторівна Кордун в коментарі depo.ua  нарікала на волонтерку, яка зробила "зраду" після дзвінка однієї підопічної.

"Подзвонили зі служби у справах дітей Луганської області, і так як діти по базі рахуються в них, вони питають: може дітей повернемо, поселимо в Северодонецьку, поближче до рідних: в них там тітки, мами, бабусі. Я спитала в дітей. Діти сказали, що повертатися категорично не хочуть, мовляв, ми тут вже звикли і в Луганську були гірші умови. Одна дівчинка почала плакати, "не віддавайте нас". Я кажу: "Надя, ми тебе не віддаємо, зараз ідуть переговори. Але якщо так станеться, то ти б хотіла поїхати"? Вона "ні, я не хочу!" і побігла дзвонити волонтеру. Телефони в дітей є, вони "ВКонтакті" спілкуються, і волонтери нас відвідують, ми не забороняємо. Я могла б взагалі закритися і нікого не пускати, правильно? – розповідає вона. – Потім мені знову зі служби передзвонили, питають: "ну, що будемо робити"? Я кажу: "чуєте, як вони обурюються, виють, кричать". "Ну тоді не будемо", - відповіли мені. І все, ніхто дітей без їхньої згоди перемістити не може"!.

Луганських дітей, каже пані Кордун, в "Родині" було спочатку 14. Потім пятьох забрали родичі, одного всиновили, іншим знайшли родини і наразі луганчан залишилося шестеро. Різного віку, від першокласників до підлітків.

"Це неправда, що їх привозили без документів. Вони є. Але ж ви розумієте, як їх привозили в 2014 році – в них були тільки ксерокопії, а потім вже ми поробили їм документи. В нас забрали на усиновлення 5-річну дитину, зараз тітка робить документи, забиратиме свою племінницю, ще одній дитині роблять статус, щоб вона могли піти у прийомну родину", - розповідає директорка. 

Каже, що дуже ображена і ніч не спала. Чиновники також образилися і пересварилися з волонтерами, мовляв, вияснювати треба обставини, перш ніж репетувати на всю країну й називати нас неробами. Зробили дописи з докладними поясненнями

І можна було б зробити висновки, що Олена Суєтова повелася занадто емоційно. Але давайте подивимося – чи не було прецеденту?

Був - харківський.

Де гарантія, що якби не резонанс, то і цих дітей не перевезли б тишком-нишком на Луганщину? І ніхто б їх особливо не питав, та й пані директорку сиротинцю на Київщині також не питали б. 

Реалії такі в нащій країні, що інколи краще "перезрадити" ніж "недозрадити". Від тих репостів на "Фейсбуці" нічиє життя спаплюжене не було, а дітей з "Родини" тепер скоріш за все не чіпатимуть.

Будемо сподіватися, що не влетить і дівчинці Наді, яка розпочала всю цю бучу своїм дзвінком до волонтера. Дитина просто хоче собі кращої долі. 

Більше новин про події в Україні та світі читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...