Історія фото: Хто накрутив бійцям АТО п'ять кілограмів суші

За рік, а майже стільки їй виповнилося, світлина зібрала тисячі лайків та репостів. Ії називали "звичайний обід атошників" та "роли Філадельфія-Донбас"

Журналісти Depo.ua розшукали автора фото та кухаря-бійця, який накрутив 150 ролів майже під носом у сепарів.

Бійці АТО – відомі кулінари. На передовій вони примудряються ліпити пельмені та вареники, варити плов і смажити дичину. До цього всі вже звикли. Але суші – навіть в мирному місті не кожна господиня здатна таке приготувати. Світлина, на якій один чолов'яга у камуфляжі крутить роли, а другий картинно витріщається на ті, що вже зроблені, нікого не залишила байдужим. Хто ці люди: волонтерський десант з суші-ресторану, чи це просто бійцям пощастило із кухарем?

"Роли на фото робить "Гарбуз", він був в нас стрільцем-кулеметником, - розповідає автор світлини, Костянтин Мельник (позивний "Литовець") з роти спецпризначення Нацполіції. "Литовець " із "Гарбузом" служили в одному підрозділі, перший – в розвідці на БПЛА, другий –в групі бійців прикриття.  – Це було трохи більше року тому, напередодні виборів, на базі нашого підрозділу поблизу Бахмуту. Дві групи повернутись з бойового виходу, довготривалого. Всі сильно стомлені, виснажені. Погана дощова погода. Майже ніхто не знав, що в підрозділі є боєць, який до війни був кухарем-сушистом. А у нього якраз тоді був день народження. "Гарбуз" поїхав по магазинам, купив складові і тихо на рампі декілька годин крутив роли й суші. Ми всі відпочивали, а він нам готував, хоча був втомлений не менше. Сказати, що ми були здивовані та щасливі - не сказати нічого! Вечір був незабутній ".

"Литовець" згадує – частину ролів суші-шеф-атошник встиг зробити, поки ніхто не бачив, а потім всі збіглися на запах "кагалом стояли навколо нього, поки він крутив і всіх відганяв". Голодні хлопці ледь дотерпіли, доки все буде готово. Дехто взагалі куштував суші вперше в житті.

В АТО, на передовій… Бувають в житті сюрпризи.

Кулеметника "Гарбуза" в звичайному житті звати Олегом Процюком. До війни він працював суші-шефом в київському ресторані неподалік площі Перемоги. А із зими 2015 воює: спочатку у "Святій Марії", потім – в Департаменті наркозлочинності, потім – в Нацгвардії. Військова посада Олега нічого спільного із кухнею не мала, але минуле періодично давалося в знаки.

"У нас із хлопцями була традиція - кожну неділю скидалися і робили собі свято живота. В підрозділі був сухий закон і навіть 40 чоловік по 100 гривень - то вже солідно виходило. Купляли все в Бахмуті. А то я якось проговорився, що був суші-шефом у ресторані і командир мене вмовив приготувати", - згадує він.

Продукти збирати було непросто – в якому магазині продають свіжу рибу, питався в місцевих, знайшов норі. А хороший рис був – привезли волонтери. 150 ролів Олег скрутив десь за чотири години. "Литовець" приїхав з завдання і був шокований.

Олег і до цього частував побратимів смачненьким: на свята готував шурпу, люля-кебаби, потім робив сущі на день народження комбата (може тому Литовцю і запам'яталося, що в день, коли було зроблено фото, був день народження). Але про те, що до війни працював поваром в ресторані , "Гарбуз" намагався не розповсюджуватися, бо боявся, що на кухню загонять.

А він хотів воювати.

Взагалі-то Олег за освітою - викладач Історії та права, закінчив магістратуру в Національному педуніверситеті ім. Драгоманова. Перш ніж вдягнути форму суші-шефа і згодом змінити її на камуфляж військового, він був чиновником.

"Я ще зі школи хотів йти на фельдшера, потім в армію і їхати медиком до Лівії. Але поступив на платне, а в Києві в Драгоманова можна було вчитися безкоштовно. Ясно, що пішов на безкоштовне, бо у батьків коштів не було, - розповідає він. - Потім пішов працювати в пенсійний фонд. Потім на кухню - до кухні душа лежала,  та й зарплата там пристойна. Пішов на суші-повара, бо не хотілось в забігайлійвці працювати, а в тому ресторані іншої посади крім сушиста не було. Якось само склалось та й сподобалось дуже. А потім Майдан, війна. Ну і ясно, що мрія десь жевріла в душі і можливості повоювати, захистити свою Батьківщину я не впустив. Звільнився і погнав".

За цей час Олег встиг послужити в батальйоні МВД, заступником відділу управління Департаменту наркозлочинності в Луганській області, а наразі служить в спецназі Національної гвардії (в/ч 3018), підписав контракт на три роки.

Але й кухарство не закинув – із задоволенням готує, коли нахлине. Каже: музика, нормальний ніж, хороші продукти і понеслося. Коли готує, забуває про все.