Історія фото: Чому сумує Бурмило – атошний гремпі-кіт

Depo.ua продовжує розповідати про те, за яких обставин були зроблені світлини з України, що мали резонанс в соцмережах.

Наприкінці минулого року кулеметник 72 омбр Іван Хащина опублікував на "Фейсбуці" фотографії кота із підписом: "Це Бурмило. Його боїмося навіть ми".

Наразі Іван вже на дембелі і погодився розповісти про бойового кота. До бійців Бурмило прибився в 2015 році на початку січня, щоправда звали його тоді Димком. Він прийшов з села – бійці з'ясували у місцевих, що його господарі поїхали, а пса та кота не спробували навіть до когось прилаштувати, кинувши тварин напризволяще.

Димок прилаштувався до атовців і показав себе добрим та ніжним котом, вдячним за харчі і ласку.

"Але після лиха, яке з ним трапилось, за його похмурий погляд перехрестили ми його в Бурмила, - розповідає Іван. - 23 лютого орки, перепивши "бояришніка", на своє окупаційне свято, почали нас обстрілювати з "Васильків", а потім ще й поперли в атаку. Коли почався обстріл, один із бійців забіг в маленький бліндаж, а за ним забіг, шукаючи порятунку, наш Димок. Одна із мін влетіла прямо в бліндаж і боєць разом з котом отримали контузію. Добре хоч осколками не побило!. Орків ми відігнали, поранених відправили до Волновахи, а Бурмило ходив і кавчав так що аж кров холонула!"

З часом його здоров'я покращилося, але вчорашній Димок більше нікого до себе не підпускав і нічого не їв крім бичків в томаті, які він просто обожнював: якщо кіт бачив в когось в руках банку з цим делікатесом, то чіплявся на штани, відставав тільки тоді, коли одержував те, що вимагав.

Кіт дуже важко переживав контузію, міг цілий день просидіти біля бліндажу, дивлячись в одну точку а потім вчепитися комусь в руку чи ногу. Собаки обходили його десятою дорогою, бо нападав і на них, налякав навіть вівчарку мінометників. Вбивав мишей, але не їв.

Йшли ротації, одна хвиля мобілізованих змінювала іншу, а Бурмила залишався на посту. Багато хто з хлопців хотів забрати кота додому, але ніхто не знав, як перенесе дорогу агресивна тварина з пошкодженою психікою.

"Хто б сказав до війни, що сумуватиму за звичайним котом - не повірив би. А ось, бачте, як воно є. Бойовий побратим, так би мовити, фронтовий товариш", - згадує Іван.

Ходили чутки, що Бурмило так і живе на позиції, тероризуючи місцевих собак, потім – що його забрали до санаторію. Але згодом виявилося, що кота зрештою відвіз до себе додому один з бійців.