Життя

Історія дня: Більшовицьке гасло про коня, що стало тостом

20 вересня 1919 року газета "Правда" вперше надрукувала гасло "Пролетарий, на коня!" який згодом перетворився на тост

20 вересня 2016, 11:30

Історія дня: Більшовицьке гасло про коня, що стало тостом

Події передував так званий "рейд Мамонтова" в серпні-вересні 1919 року - рейд білогвардійської кінноти генерал-лейтенанта Костянтина Мамонтова по тилах Південного фронту під час громадянської війни в СРСР.

Четвертий  Донський корпус Мамонтова складався з трьох кавалерійських дивізій і кавалерійського полку - 9 тисяч багнетів і шабель. Прорив був здійснений 10 серпня, а несподіваний удар добірних військ забезпечив швидке просування білогвардійців на Тамбов.

Рейд, який тривав 40 днів, завдав великої шкоди і створив додаткові труднощі Червоній Армії. Боротьба з військами Мамонтова ще раз показала особливість значення кінноти в маневрених умовах громадянської війни.

Взагалі, кавалерія в часи Громадянської війни дуже часто грала вирішальну роль в боях. Її рухливість, здатність завдавати удари не тільки шаблею або списом, а й "ходити конем", створювати несподівані важкі ситуації для противника з тилу, приводили противника в стан повного морального розладу.

Комісар з військових справ Лев Троцький звернувся до партії, робітничого класу і селянства із закликом брати участь у створенні червоної кінноти для боротьби з внутрішньою і зовнішньою контрреволюцією. Популістське (бо добре вміти їздити на коні могли селяни, а пролетарії, себто робочі, на конях сиділи тільки уві сні) гасло підтримали і Ленін і партія, і скоро всю радянську країну заліпили плакатами із зображенням військового вершника із шаблею наголо.

Історія дня:  більшовицьке гасло про коня, що стало тостом    - фото 1

Як наслідок, було створено низку кавалерійських з'єднань, а потім - 1-й і 2-й Кінні армії, переважно з малоземельного козацтва.

Згодом, невідомо як, але гасло трансформувалося у тост, яким і досі завершують посиденьки. Можливо, це зробили самі козаки, бо в них і раніше була приказка для останнього тосту: "коню в морду", що значило – не допити свою чарку і залишками плеснути коню на морду. Казаки вірили, що тварина таким чином запам'ятає запах і принесе свого пораненого вершника туди, де варять самогон. Тобто, винесе з поля бою.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

 

Loading...
Loading...