Ірена Карпа про дочок, силікон в Раді і димову шашку для Лорак

Серія мультфільмів Карпи про «ватників» буквально підірвала Інтернет, а «міністр культури ЛНР» навіть запропонувала засудити письменницю до розстрілу. Як розповіла Ірена ДеПо, гнівну реакцію політичні мультики викликали не тільки у Філатової...

ГЛЯДАЧІ ВИРІШУВАЛИ, ЗҐВАЛТУВАТИ МЕНЕ, А ПОТІМ ВБИТИ АБО НАВПАКИ

- Ірена, розкажіть, як з'явилася ідея створити серію політичних мультфільмів, і чому ви вирішили взяти участь у проекті?

- Ідея була не моя. До того, як я з'явилася, вже зняли два мультики і шукали сценариста. Не знаю, що сталося з попередньою людиною, але перший мультик вийшов класним, а другий - розтягнутим. Авторам проекту хотілося динаміки. І ось запросили мене. Я ж завжди була фанатом неполіткоректних мультиків та серіалів, таких як «Сауз Парк», «Сімпсони», «Футурама», Little Britain...

Я в повному захваті від людей, які примудряються робити щось смішне і актуальне. Коли мені кажуть, що хтось читає мою книгу в метро й ірже, це для мене краще, ніж потрапити в гучний рейтинг або отримати національну премію. Адже в даний момент я піднімаю певній людині настрій... І, звичайно, мультики - концентрат позитиву. Тому я і взялася за проект.

- Напевно ви отримуєте суперечливі відгуки про свої роботи...

- Багатьом мультики подобаються, багатьох - обурюють... Обурюють головним чином тих, хто впізнає себе в моїх персонажах. Виходить, на злочинці шапка горить. Ось ми зробили стьоб з «вишиватників» - людей, які кричать «не за те Майдан стояв» і, прикриваючись всім патріотичним, продовжують дерибанити країну. Пишуть якісь жінки, дисидентки, їх це чомусь ображає. Кажуть, мовляв, мої мультики сприяють розколу країни. Подумати тільки, що не щоденні трупи, а саме мультики...

Під найпершою роботою про «типології ватника» у коментарях взагалі проходила дискусія, що робити з Карпою: вбити, а потім зґвалтувати або зґвалтувати, а потім убити. Писали жінки, говорили, що ховаються в підвалах, а тут я про них таке пишу. Питання перше: як вона могла себе побачити в чуваку в треніках, який їсть котлети? І питання друге: як у них в підвал добиває WI-FI?

- Пам'ятається, в «ЛНР» вас навіть хотіли засудити до розстрілу...

- Повертаємося в часи Шевченка: посміявся з цариці - і на заслання. Слава Богу, тут тільки розстріл, а не багаторічні каторжні роботи... Після тієї історії дзвонило дуже багато медіа - і західних, і російських.

Російські ЗМІ якісь смішні. Є нормальні, тверезо мислячі люди, а є, наприклад, радіо «Говорит Москва». Ось дзвонить мені якийсь клоун, що не замовкає добру годину. У нього є своя тема, яку він хоче висловити... Його обурило, що я у відкритому листі другові дозволила собі, українці, пожаліти російський народ, тому що у них несвобода, вони живуть в імперії, у них заборонений імпорт... Мовляв, як посміли, хохли, нас жаліти? Так у нас же все краще за всіх! Виявилося, що жалість викликає більше агресії, ніж гумор.

- Ніколи не з'являлося страху за своє життя? Не думали, наприклад, навчитися стріляти?

- Стріляти я вмію, але відчуваю себе досить безпечно - в «ЛНР» не їжджу і в короткій спідниці при -20 не ходжу, щоб когось спокушати на якісь дії. Страх у мене був з 18 по 21 лютого (Майдан, - ред.). Тоді я ніяк не могла вплинути на ситуацію. А за своє життя я ніколи не боялася.

ДЛЯ ДОНЬОК ЯНУКОВИЧ - ДЯДЯ КАКА

- Донькам (Корі - 4 роки, Каї, - 3 роки - ред.) свої мультики не показували?

- Ще не показувала. До речі, хороша ідея (сміється). Поки у них свої мультики - «Вінкс», «Свинка Пеппа».

- Пояснюєте їм, що зараз відбувається в країні?

- А як їм таке поясниш? Вони питали мене, що таке коаліція, я навіть не намагалася дати визначення. А про війну ми, звичайно, говоримо. Я пояснюю, що дядьки Каки стріляють в хороших хлопців, хороші хлопці нас захищають. Хто такі Тітушки, хто такий дядько Кака Янукович, вони засвоїли ще під час Майдану. Зараз це загальний термін.

- Знаю, що ви користуєтеся послугами няні. Встановлюєте теми, на які їй не можна говорити з дітьми?

- Заборонених тем немає. Вчора Кора знайшла порнокомікс у мене в спальні, няня бігала за нею, намагалася вирвати. Кора ревіла, не хотіла віддавати. А потім запитала, чому там гола тітка на обкладинці, і няня дуже цнотливо сказала: бо їй стало жарко. Тож пораджу батькам: ховайте подалі провокаційний контент. Хоча, звичайно, діти все одно рано чи пізно знайдуть.

ЛОРАК ЗАНАДТО БАГАТО УВАГИ

- Мультики і справді досить безневинний спосіб висловлювати громадянську позицію. Деякі використовують більш радикальні методи. Наприклад, перед концертами Ані Лорак в Києві активісти кидали димові шашки...

- Це вже занадто. Я б не стала жодній популярній співачці в Україні приділяти аж стільки уваги. Лорак ж не робить політичних заяв. Це комерційний захід - хто захотів, той прийшов. Мені неприємно те, що відбувається. Коли і нашим, і вашим - для мене це проституція. Але шашку я б у таких людей не кинула - мені вони просто байдужі. Те, що вони роблять, для мене не мистецтво, я не отримую від цього задоволення.

Швидше смішно, що деякі наші ведучі та співаки під час Майдану трималися до останнього, дивилися, хто переможе. А потім одразу: ми з вами, ми волонтери...

- Були люди, які неприємно вас здивували своєю позицією?

- Здивувало мовчання Ліни Костенко. Хоча, можливо, вона знає щось наперед. Можна ж і зараз сказати: «А, знову ми даремно стояли». Але, я впевнена, зараз все інакше. Свідомість людей змінилася. Можна запросто зробити третій Майдан. Адже заслуга політиків у революції посередня. Свого часу я сказала це в Раді Майдану. На мене так накричали, що довелося встати, розвернутися і поїхати за дітьми в дитячий садочок.

ВЗЯВ У РАДУ ЧИЮСЬ КУРКУ - РЕЙТИНГ ПІШОВ У МІНУС

- Ви багато подорожуєте. Як ставляться до України за кордоном?

- Не так давно була у Франції, виступала в Українському культурному центрі. Від сили прийшов один француз. По спілкуванню іноді складалося враження, що такої країни, як Україна, для них зовсім не існує. А виправляти ситуацію немає за що. Люди можуть працювати тільки на ентузіазмі. Ви б бачили це нещастя під назвою «український культурний центр»... Я уявляю, яке там фінансування...

У Берліні на виході з головного вокзалу бачила постер а-ля «Допоможіть зупинити війну американців проти Росії». Звичайно, це проплачено, але тисячі людей виходять з головного вокзалу і читають. Мій брат, наприклад, одружений на німкені. Люди дивляться російське телебачення. Вони безліч разів були у нас в гостях, але інформації по телевізору вірять більше, ніж родичам. Брат дружини каже: «Треба всіх бандерівців розстріляти». Я відповідаю: «Добре, починай з родичів, ми такі бандерівці, як і всі».

Росіяни вкладають нереальні кошти в пропаганду. Не знаю, як треба працювати, щоб створити позитивний образ України. А держава як не турбувалася про це, так і не турбується.

Я намагаюся робити хоча б мінімум - спілкуюся з BBC, CNN... Але інтерес у них згасає. Російські медіа щось підгавкують англійською, і вони беруть готову інформацію. Це набагато зручніше.

- Знаю, що у вас є друзі в Росії. Що вони думають про те, що відбувається?

- Вони впевнені, що імперія рано чи пізно розвалиться. Звичайно, ставляться до всього прохолодніше, ніж ми, тому що вони в це не настільки втягнуті. А іноді їм здається, що ми нічого не можемо зробити, бо самі все валимо, маючи на увазі українську владу. Недоліки ми бачимо й самі. Поки на верхівці влади немає жодної людини, щоб без сумнівів сказати: так, це наш чувак, він все робить правильно. Є й класні люди, але їх дуже мало... І це стрьомно.

Скільки зараз у парламенті тупорилих сосок. Всі ці силіконові панянки - просто абсурд. Я не розумію, навіщо лідерам партій так ганьбитися, адже рейтинг відразу йде в мінус. Взяв в Раду чиюсь курку. Навіщо це було курці, зрозуміло - вона продасть своє депутатське місце. Місце в списку коштує мільйон - мільйон за те, щоб хтось вирішував справи. Курка ж справи вирішувати не зможе, у неї мінус мозок... Таких речей бачити не хотілося б.

ЛЮДИ НЕ БУДУТЬ КУПУВАТИ ІКРУ, А КНИГИ - БУДУТЬ

- Багато хто з творчих людей розповідає про особисту кризу. Мовляв, у такі часи не пишеться. Ви відчували щось подібне?

- Під час Майдану зривала дедлайни. У мене є цикл «Історії моїх жінок», і я там заборгувала кілька випусків. Лірика в упор не писалася. Якщо комусь вдається розпускати соплі в такі моменти - що ж, це їхнє право, душевне життя ніхто не відміняв. Я ж відчувала, що мені необхідна концентрація сили. Писала есеїстику, щось гумористичне як антидот.

- У вас є щось про останні події?

- Є кілька есе про Майдан, а зараз я є упорядником книжки про волонтерів.

- На рахунок романів про війну не думали?

- По-моєму, таке писати є сенс, якщо сам там побував. Ну, або бути Ремарком або Хемінгуеєм.

- Зараз у багатьох людей фінансові труднощі. Книги стали купувати менше?

- Я пишу в стилі «антистрес». Люди не будуть купувати червону ікру, але цукерки будуть купувати завжди, тому що хочеться посміхатися і їсти солодке. Думаю, книжки про подорожі будуть завжди користуватися попитом.