Життя

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони та реакція Майдану

Згадуємо події Євромайдану

16 січня 2016, 08:00

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони та реакція Майдану

фото: EPA

16 січня вважається одним із поворотних днів у ході Євромайдану. Цього дня Верховна Рада спробувала прийняти низку законів, спрямованих на придушення розвитку демократії в Україні.

Напередодні між представниками влади та опозиції ішли переговори про те, яким саме чином відбуватиметься розгляд проекту бюджету, який мали голосувати того дня. Однак вранці були у своїх кабінетах заблоковані тодішній спікер Володимир Рибак та його заступник Ігор Калєтнік. Але, схоже, такий розвиток подій не був несподіванкою для спікера.

Ухвалення бюджету під орудою Ігоря Калєтніка планувалося заздалегідь. Однак того, що перший віце-спікер почне ставити на голосування інші законопроекти — про деякі з них депутати взагалі почули вперше лише під час ухвалення, — не очікував ніхто з опозиції.

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 1

На засідання Верховної Ради приїхав тодішній глава Уряду Микола Азаров, його зустрічав завезений Антимайдан.

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 2

Голосування відбувалося підняттям рук, без використання системи "Рада" та без обговорення, а тексти законів стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Пізніше голова лічильної комісії "регіонал" Володимир Олійник підтвердив, що не рахував підняті руки під час голосування.

Того ж дня Володимир Рибак підписав усі проголосовані закони, порушивши тим самим кілька норм регламенту, зокрема щодо того, що прийнятий закон підписується головою парламенту не раніше ніж за два дні після його голосування.

Прийняті законодавчі акти, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Основні нововведення, які передбачали прийняті 16 січня законодавчі акти:

1. Заборонялося рухатися колонами більше ніж у п'ять автомобілів. За порушення цієї норми був запроваджений штраф до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля.

2. Введена автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху, а також штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі. При цьому штраф несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб (окрім транспортних засобів, зареєстрованих на підприємство чи організацію), а не водій.

3. Введення обов'язкової реєстрації ЗМІ. Заборонялося здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації. За порушення цієї норми передбачався штраф у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів (17 тисяч гривен) з конфіскацією «виготовленої продукції та знарядь виробництва».

4. Арешт за порушення організації мітингу. Порушення встановленого законом порядку організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій, в тому числі біля органів влади, установ, підприємств, житла та іншого володіння осіб каралося штрафом до 3400 гривень або арештом на строк до десяти діб. Раніше за це був передбачений лише штраф, а його максимальний розмір був до 425 грн.

5. За носіння захисного шолому можна було потрапити до в'язниці. Встановлено відповідальність за участь у мітингах чи зборах в шоломах і масці, або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи. А також за участь у протестах в одязі, схожому на форму правоохоронних органів. За такі дії передбачався штраф у розмірі понад чотири тисячі гривень або арешт на строк до 15 діб.

6. Встановлення намету без дозволу міліції каралося ув'язненням на строк до 15 діб.

7. Арешт за допомогу протестам. Будь-яка особа, яка надала для проведення недозволених протестів приміщення, транспорт, технічні засоби чи будь-яку іншу допомогу, мала бути покарана штрафом до 10200 гривень або арештом на десять діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.

8. Арешт або штраф до 5100 гривень за вияв неповаги до суду. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.

9. Відключення інтернету. Закон передбачав процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.

10. Непослух СБУ. Нова норма про невиконання вказівок працівників Служби безпеки України й створення перешкод для виконання ними своїх обов'язків передбачала штраф у розмірі до 1700 гривень, у разі повторної дії — до 2500 грн.

11. Запровадження нових статтей покарання за екстремістську діяльність та наклеп, які поширюються зокрема і через інтернет. Екстремістськими, згідно із цим законом, вважалися матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців. Крім того, за поширення недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність особи, був передбачений штраф у розмірі до 850 гривень, а за наклеп, який прозвучав у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, передбачили штраф у розмірі до 5100 гривень, або громадські роботи до 240 годин, або виправні роботи до 1 року.

12. В законодавстві запровадили нову норму про покарання за блокування доступу до житла чи іншого володіння особи. За це, за умови, якщо блокування здійснюється групою осіб, передбачено до шести років ув'язнення.

13. Посилювалося покарання за участь у груповому порушенні громадського порядку. За це відповідно до прийнятих законів могли засудити не лише до штрафу чи арешту на строк до півроку, але й до позбавлення волі на строк до двох років.

14. Запровадили новий вид покарання — за блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян з метою перешкоджання нормальній роботі. За ці дії передбачене покаранні у вигляді обмеження волі або ув'язнення на строк до п'яти років.

15. Посилювалися обмеження на збирання та поширення інформації про працівників правоохоронних органів та їхніх родичів. Посилювалися також покарання за це: наприклад, максимальний арешт тепер становив не три місяці, а шість.

16. До Податкового кодексу ввели поняття громадських об'єднань, які виконують функції іноземних агентів. Йшлося про ті, які отримують кошти з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності. Відтепер вони мали платити податок на прибуток.

17. Ускладнили зйомки з повітря. Законом передбачалося ліцензування ввезення в Україну, торгівлі та використання безпілотних повітряних суден, які підлягали реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден.

18. Запроваджували поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки (SIM-картка, USIM-картка тощо). Надання телекомунікаційних послуг з використанням такої картки мало здійснюватися на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій та споживачем.

19. Поправки до закону про регламент передбачали спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включалося до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.

20. Підняттям рук народні депутати від фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та низки позафракційних депутатів проголосували за два ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників радянським воїнам, а також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 3

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 4

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 5

Прийняття цих законів призвело до найгострішого силового протистояння, а протести вийшли за межі Києва та охопили всю територію України. На тлі глибокої кризи державного управління і довіри до влади президент Янукович вступив у прямі перемовини з опозицією, результатом яких стало скасування антипротестних законів, відставка уряду Азарова та оголошена амністія для затриманих міліцією.

28 січня 2014 року Верховна Рада більшістю в 361 голос скасувала більшість законів 16 січня.

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 6

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 7

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 8

Хроніка Революції Гідності: Диктаторські закони Верховної Ради - фото 9

Фото ЕРА

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...