Герої та "герої": Чи потрібне танкісту-кіборгу "Адаму" звання Героя України, як у Юхима Звягільського

Сьогодні – про Героя України, бойового офіцера Євгена Межевікіна, та нардепа всіх скликань Юхима Звягільського.

Євген Межевікін – майор Збройних сил України, командир 1-го танкового батальйону, 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. Українець російського походження - народився на Росії в родині шахтарів, в 90-х переїхав на Дніпропетровщину.

Танкіст-легенда, він знищив п'ять танків ворога.

В липні 2014, після того як під час наступу наших підрозділів у районі Пісків командир 1-го танкового батальйону "Кащей" отримав поранення, він взяв командування на себе. Екіпажі під його командуванням виконували бойові завдання в районі Пісків та Авдіївки, охороняли периметр Донецького аеропорту, супроводжували колони з боєприпасами та особовим складом, які заходили в аеропорт.

Наприкінці вересня 2014 біля старого терміналу ДАП, коли російські бойовики розпочали наступ, екіпаж українського Т-64 під командуванням майора Межевікіна вступив в бій з двома ворожими танками Т-72. Противник схибив: один снаряд зачепив Т-64 рикошетом, не завдавши шкоди, а інший перелетів. А от екіпаж танка Т-64 не промахнувся: обидва ворожі танка були знищені.

За декілька днів екіпаж майора Межевікіна підбив ще один ворожий танк. Тоді надійшла інформація, що по наших позиціях прямою наводкою із лісосмуги гатить танк противника. "Адам" вирушив у визначений район, потрапив у пастку: активний танк противника прикривали ще два, але і з цього бою наші вийшли переможцями. Влучно знищивши ворожу машину, яка вела вогонь із лісосмуги, наші танкісти не втікали від тих, що ховалися у засідці, а, розвернувши танк, пішли просто на них. Маневруючи та стріляючи, вони змусили противника відступити. Пізніше були й інші запеклі бої, в яких екіпажу Межевікіна вдалося знищити ще два ворожі танки Т-72.

Перебуваючи в районі Донецького аеропорту, батальйон "Адама" успішно застосував тактику мобільних танкових груп. До цього бойові машини закріплювалися за стаціонарними позиціями і постами, постійно перебували на передньому краї, безпосередньо на лінії зіткнення, де часто були зручною ціллю для ворожої артилерії і розвідувально-диверсійних груп.

Це призводило до втрати техніки і особового складу, особливо після того, як у противника з'явилися нові протитанкові керовані ракети. Тактика мобільних танкових груп дозволила відвести техніку з-під удару та ефективніше використовувати на найбільш небезпечних напрямках.

А коли в Донецькому аеропорту на злітно-посадковій смузі заглухла наша БМП, Межевікін не дав їй стати здобиччю супротивника: під вогнем кулеметів та мінометів він взяв "беху" на буксир та відтягнув у безпечне місце.

Звягільський Юхим Леонідович є єдиним депутатом, який був в усіх восьми скликаннях Верховної Ради України.

Героя України отримав 19 січня 2000 року "за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вугільної промисловості". Він почав з помічника начальника дільниці з видобутку вугілля, в 1979 очолив шахту імені Засядька, в 1990 став народним депутатом, а вже в 93 році приступив до обов'язків прем'єр-міністра України.

"Період його прем'єрства став прикладом щодо успішного ручного керівництва економікою країни. Ю.Л. Звягільський особисто розподіляв усе – від дотацій до ліків. Це дозволило на деякий час загальмувати зростання цін на частину продуктів харчування і відновити господарську діяльність підприємств", - йдеться в супровідній записці до нагородження Звягільського.

Щоправда, вже в 1994 році він чкурнув в Ізраїль, де мешкав наступні три роки, ховаючись від слідства за підозрою у зловживанні службовим становищем. Того року проти Звягільського було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень. Щоб уникнути переслідування він виїхав до Ізраїлю, очікуючи поки пристрасті навколо його персони вщухнуть.

"Наприкінці 90-х політичні сили, які були в опозиції до Президента Леоніда Кучми нагадали про події минулих років і навіть отримали у ВР підтримку щодо направлення запиту до Генпрокуратури про порушення проти Кучми, Звягільського та екс-міністра Кабінету міністрів Євгена Лобова кримінальної справи за "привласнення, розтрату державних валютних коштів в особливо великих розмірах, здійснених організованою групою шляхом зловживання службовим становищем". Запит стосувався справи "про привласнення і розтрату 12 млн німецьких марок, які належали державному валютному фонду України". Проте це не призвело до правових наслідків", - пише ednist.info. 

Звягільського також підозрювали у вивезенні у 1994 році 300 млн доларів нелегальної готівки до Ізраїлю за допомогою ізраїльської спецслужби "Натів".

Після повернення в 1997 році в Україну він став головою правління орендарів ОП "Шахта ім. Засядька".

"До початку лютого 2008 року Юхим Леонідович на громадських засадах обіймав посаду генерального директора шахти ім. Засядька. На цій шахті неодноразово відбувались вибухи, в ході яких гинула значна кількість шахтарів. Наприклад, у результаті вибуху на шахті 18 листопада 2007 року загинув 101 шахтар. 2 грудня 2007 року під час ліквідації цієї аварії стався повторний вибух, в результаті якого загинуло 5 рятувальників. Згідно з інформацією видання "Дзеркало тижня", саме при керівництві шахтою Звягільського з 1999 року на ній сталося 6 аварій, в яких загинуло 244 особи, а загальна кількість постраждалих за цей період склала 565 осіб, з яких смертельно - 286 осіб.

Коефіцієнт смертельного травматизму на шахті із розрахунку на 1 000 000 тон видобутого вугілля станом на 2008 рік досяг 8.7 Однією з причин значного ступеня аварійності на шахті були не стільки складні гірничо-геологічні умови її роботи, скільки дії керівництва, у тому числі - невдалі технічні рішення та невжиття належних заходів з метою забезпечення безпечних умов праці її робітників, нехтування вимогами законодавства про охорону праці.

Згідно з інформацією Держгірпромнагляду України, у червні 2008 року Звягільський погрожував фізичною розправою начальнику Донецького гірського округу Юрію Скрипнику. Так, після заборони вуглевидобування в 18 східній лаві шахти ім. Засядька він нібито обіцяв Юрію Скрипнику, що він "харкатиме кров'ю і сидітиме на нарах", - пише "Чесно". 

Комуніст, регіонал, член партії "Опозицій блок", довірена особа кандидата на пост президента України В.Ф. Януковича в територіальному виборчому окрузі № 43. Він голосував за диктаторські закони 16 січня і не голосував за їх скасування.

Що не завадило непотоплюваному Юхиму Леонідовичу перемогти на позачергових парламентських виборах 2014 року в одномандатному окрузі № 45 біля Донецька. Щоправда, з рекордно низьким результатом - 1454 голоси "за".

Журналіст Денис Казанський називає Зягільського лідером донецьких сепаратистів на початку 90-х. На думку експерта, Звягільский у дев'яності вміло маніпулював шахтарським невдоволенням та їхніми вимогами самостійності.

До речі, depo.ua також писав на цю тему в статті "Історія розвитку сепаратизму в Донецькій області".

Крім того, авторка книжки про Юхима Звягільського "Большая книга жизни. Ефим Звягильский", виданої у 2013 році у Донецьку сотнею примірників – така собі Анастасія Федоренко відома не тільки тим, що написала книжку про Звягільського і вісім пісень з цитат Рината Ахметова, вона ще й обожнює Путіна. 

Цей факт звісно ж не робить Юхима Звягільського не героєм, але само по собі цікаво… Журналіст Вахтанг Кіпіані пропонував позбавити такого Звягільський звання героя України.

Є також рішення від депутатів Косівської райради з того ж приводу

Але, власне, це тільки публікації з відкритих джерел. А висновки, чи обидва тут герої, як то кажуть, робіть самі...