Дитяча бійка в Чернігові: Що робити тим, кого б'ють і з тими, хто б'є

Резонансна дитяча бійка в Чернігові продемонструвала, що проблема дитячої жорстокості в Україні з роками тільки посилюється

Дитяча бійка в Чернігові: Що робити тим,…

Відео бійки між дівчатами в Чернігові стало одним з найпопулярніших на цьому тижні. Трійка дівчат гамселить і тягає за волоси спочатку одну дівчину, а потім ще одну. Велика компанія стоїть і знімає це на телефони, підбадьорюючи "рестлерів" вигуками. Захоплено вітає найвлучніші удари. Інколи хтось командуює "відтягніть Женьку, бо вона її вб'є". Женька судячи з усього – висока огрядна дівчина, яка час від часу вривається в бійку.

Одній із жертв 14 років, вона зараз у лікарні зі струсом мозку. Усе відбувалося 2 квітня, близько сьомої години вечора, в дворі між висотками. Бійку бачили й дорослі, але не втручалися і якби не пенсіонерка, яка розігнала натовп і викликала поліцію, невідомо, у що б це вилилося.

Реакція суспільства є полярною, але цілком передбачуваною. Одні обурюються з того, що б'ються саме дівчата, що троє на одну і що б'ють вже лежачу, ногами в голову. Злість та жорстокість нападаючих. Інші кажуть, що діти билися завжди і нічого особливого в цьому нема. Єдина відмінність – з появою телефонів із відеокамерами і соцмереж це все стали вивалювати в Інтернет. Таке ж коїться і в США і на Заході, і навіть слово для цього є спеціальне – буллінг. Вully (в перекладі з англійської – бичок) – це хуліган, який задирається до інших, б'є чи цькує.

Одні поширюють це відео, щоб викликати резонанс і винні не залишилися непокараними, інші наполягають, що поширювати такі відео не можна, бо в підлітковому середовищі це тільки посилює популярність буллінгу.

Мати однієї з постраждалих – учениці 8 класу школи № 34 Поліни Валентина Малоштан розповіла місцевій газеті "Високий Вал", що її донька йшла в цей день на тренування з волейболу разом із подругою Юлею. Неподалік супермаркету "Симпатик" до подруг підбігли дівчата і почали вимагати віддати мобільний телефон. Юля сказала, що не має телефону, а Поліна це підтвердила, що і стало причиною бійки.

"Одна з дівчат (Марія Миронова, в сорочці в клітинку), як з'ясувалося, займається боротьбою. Побиття відбувалося в центрі міста. Я виклала це відео у "Фейсбук" щоб цих дівчат побачила вся країна", - стверджує мати.

Зараз постраждала Поліна Малоштан перебуває в обласній дитячій лікарні. Лікарі діагностували у неї струс мозку та інші травми. Нападницям світить до 5 років позбавлення волі.

Пройде час, винних буде покарано, відео піде з рейтингів ютубу, поступившись новим кумедним котикам, цуценяткам, єнотикам, епік-фейлам і б'юті-експериментам. Залишаться побиті дівчата із тавром жертви і дівчата, які за свої вчинки отримають, можливо, судимість. І тим і іншим, одночасно з лікуванням в першому випадку і відбуванням покарання в другому, терміново треба працювати із психологами, щоб пережите не переслідувало їх все життя у вигляді комплексів, нічних жахів, нападів агресії, тощо.

Тож, що робити батькам жертв задирак і жертв буллінга?

Як і буває у випадках з вічними темами, однозначних відповідей нема. Ані психологи, ані вчителі зі стажем, ані досвідчені батьки не можуть сказати, мовляв, робіть отак і отак, і вашу дитину перестануть бити й цькувати (чи вона перестане чіплятися до інших). Все індивідуально – підліток може бути з неблагополучної родини, мати агресивних батьків, фізичні вади, зайву вагу, немодний одяг і от вже вона жертва цькування чи сама виміщає на інших свою злість.

Але є величезний досвід, напрацьований батьками, вчителями, вихователями і психологами. Звернімося до нього

БАТЬКАМ ЖЕРТВ БУЛЛІНГА

Що можуть зробити батьки, щоб допомогти дитині. Depo.ua зібрав і систематизував поради експертів і батьків на тематичних форумах.

Навчити давати відсіч. Треба навчити дитину не боятися дати адекватну відповідь. Часто в дитячому світі вистачає один раз дати відсіч, щоб задираки зрозуміли – перед ними не боягуз, і відчепилися. Проведіть дитині практикум чи відведіть у спортивний гурток, де її навчать битися і не боятися вдарити у відповідь.

Ораторське мистецтво. Часто цькування набуває словесного характеру. Навчіть дитину не кричати і плакати, а гідно відповідати на образливі слова, так, щоб нападнику вправлятися в дотепності стало не цікаво. Тільки пам'ятайте, що це може закінчитися бійкою, тому дивитися пункт 1.

Зустрітися з батьками дітей, які ображають вашу дитину. Тут важливо бути поміркованими: можливо, що вони є адекватними людьми, змінять стратегії виховання, звернуться до дитячого психолога і з часом задирака заспокоїться. Але вони можуть виявитися і психопатами, алкоголіками, надмірно жорсткими людьми і зрештою дитина-агресор, покарана такими батьками, стане ще злішою.

Перевести свою дитину в нову школу. Якщо в стосунках з колективом щось пішло не так, з'явилися постійні вороги і ситуація тривалий час не вирішується, доречним може бути переведення в інший навчальний заклад.

Разом із тим, переважна більшість психологів радить перед цим усе ж таки розбірати і вичерпати старий конфлікт, інакше в новому колективі ситуація може повторитися. Крім цього, дитина відчуватиме себе втікачем з полю бою. А ви ж не хочете, щоб вона втікала від кожної проблеми, що виникатиме в її житті.

Обов'язково:

Виявити, що передувало цькуванню. Поведінка дитини, якісь недоліки зовнішності, що вона їх має на думку її оточення. Є причини ситуативні (хтось на когось косо подивився, чи щось не поділили), а є системні. Найчастіше інші діти цькують:

Улюбленців вчителів і так званих вискочок

Наклепників и плаксіїв

Дітей з фізичними вадами (шрами, кульгавість, коссокість, заікання, енурез, зайва вага)

Неохайних і погано вдягнених

Надмірно опікуваних батьками

Коли ви виявили причини, їх треба усунути чи мінімізувати: зрозуміти, чому дитина чинить наклеп та пояснити їй, що це не вихід, допомогти схуднути, навчити чіткіше висловлювати свої думки, тощо

Психологічна робота. Звісно ж, головне в процесі цього покращення – не догодити смакам колективу, а набути впевненості в собі. У 1981 році американські психологи Ахенбах і Едельброк провели дослідження, результати якого показали, що "впевненість дитини в своєму становищі може сприяти розвитку у неї навичок життя в колективі, а неприйняття однолітками тягне за собою розвиток замкненості, і разом із тим не призводить до ослаблення тих рис, якими воно викликано". Крім того, невпевненість, що з'явилася в дитинстві часто буває передвісницею емоційного неблагополуччя в майбутньому.

Звернутися в поліцію. Якщо дитину побили до крові, струсу мозку, якщо в неї великі синці, якщо завдано велику шкоду її речам – пишіть заяву в поліцію.Не обов'язково доводити справу до суду, інколи тільки перспектива опинитися в колонії для неповнолітніх на довгі роки охолоджує пил задираки та його посіпак.

Разом із цим, не варто:

Радити дитині не звертати увагу на цькування, мовляв, тоді агресори відчепляться. По-перше, дитина вже є жертвою і вона у відчаї. Не закликайте її ігнорувати свої почуття. По-друге, не факт, що тактика непротивлення злу зупинить малолітніх садюжок. Пам'ятаєте досвід Марини Абрамович, яка дозволила відвідувачам виставки 24 години робити із нею все що вони забажають? Її ледь не замордували до смерті.

Повністю покладатися на вчителів і директора. Якщо вони досі не помітили ситуацію, скоріш за все, вони її не помічають спеціально і втручання нічого корисного вам не принесе.

Розбиратися самотужки з дитиною, яка ображає вашу. Ви психологічно в інших вагових категоріях. А що як після жорсткої розмови з вами вона щось собі заподіє? А що як ви не стримаєтеся і завдасте їй фізичної шкоди? Крім цього, хуліган потім розкаже своїм друзям, що за їхню жертву ходять розбиратися батьки і знущання від цього тільки посиляться.

Говорити дитині, щоб розбиралася самотужки. Найчастіше вона дійсно має розбиратися сама, але якщо просить про допомогу вас, неможна позбавляти її підтримки.

БАТЬКАМ ДІТЕЙ, ЯКІ ЦЬКУЮТЬ ІНШИХ

Одразу домовимося, що це поради для адекватних батьків, а не тих, що самі б'ють та зневажають своїх дітей – в цьому разі допомога потрібна вже всій родині.

Йдіть до психолога. Одні діти цькують інших для бажання самоствердитися і набути ще більшої популярності в колективі, що означає – дитина не впевнена в собі. Згідно Альфреду Адлеру, "часто комплекс неповноцінності ховається за комплексом переваги, який служить компенсацією. В цьому випадку в людині присутні гордовитість, нав'язливість, самовдоволення, зарозумілість"

З іншого боку, це може бути наслідком завищеної самооцінки. Дитина з благополучної родини може бути настільки впевнена в своїй перевазі, що вважає себе в праві насміхатися над іншими.

Дзеркало. Виявіть, що викликає у вашої дитини обурення і як вона вважає за потрібне на нього реагувати, а після цього зрозумійте, як в схожих ситуаціях реагуєте ви. Можливо, саме ви, своїм прикладом, навчили свою дитину кепкувати з інших, чи битися. От тепер вчіть чинити інакше.

Уроки доброти. Частіше демонструйте своїй агресивній дитині, як можна м'яко реагувати на різні обставини. Не кричіть на дитину і не бийте її, частіше створюйте обставини, де дитина зможе проявити милосердя та називайте її доброю людиною.

Спортивні та інші гуртки. Психолог Зденек Матейчек якось написав "Якщо у хлопчика немає можливості штовхати м'ячик, він буде штовхати інших дітей". Дітям необхідно надавати якомога більше можливостей для розрядки накопиченої енергії.

Відповідальність. Ваш задирака має особисто приносити вибачення тим, кого образив і знову ж таки особисто відшкодовувати усе зламане ним і зіпсоване. Розмалював парту – нехай чистить. Розірвав чиюсь куртку – відкладатиме частину своїх кишенькових грошей, доки не відшкодує її вартість.

Обов'язково:

Не позбавляйте дитину, що завинила, своєї підтримки. Дайте зрозуміти, що вам дуже боляче, ви розчаровані і ображені її ганебною поведінкою, але після цього демонструйте свою любов і готовність допомогти. Підтримуйте, не викликайте в дитині відчуття самотності і злості в собі, бо скоріш за все саме воно колись призвело її до того, що сталося

Разом із цим, не варто:

Привселюдно карати. Принижена дитина-агресор згодом вдасться до ще страшних вчинків, щоб відновити свій авторитет

Кричати, бити, відбирати цінні речі. В цьому випадку клин клином не вибивається.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme