Чорнобиль-30: І під АЕС буде енергетична верба рости

Минає останній рік "знайомої" ЧАЕС: наприкінці 2016-го саркофаг четвертого енергоблоку накриють аркою нового укриття, і відомий всьому світу символ-силует зміниться назавжди

Олекса Шкатов
Заступник головного редактора по роботі з регіонами - керівник регіональних редакцій
Чорнобиль-30: І під АЕС буде енергетична…

Рівно 30 років тому, 26 квітня 1986 року, о 1:23:50 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух. Точна послідовність процесів, яка до нього призвела, невідома, але вважається, що причиною став неконтрольований розгін реактора: теплова потужність за кілька секунд зросла до невідомих величин (вимірювальні прилади зашкалили), ТВЕЛи почали руйнуватися, деякі з них потрапили до міжреакторного простору. Далі – різке зростання тиску, відрив і підйом верхньої плити реактора, масове руйнування технологічних каналів, одночасне закипання по всьому об'єму активної зони, викид пари і – перший вибух.

Чорнобиль - фото 1

За кілька секунд вибухнуло вдруге. Що це був за вибух – утвореного в реакторі водню, тепловий вибух реактора, чи "продовження" першого парового викиду – досі сперечаються на рівні гіпотез. Але цей другий "акорд" остаточно "добив" реактор: його будівля частково обвалилася, почалася пожежа, залишки активної зони розплавилися…

Що насправді відбулося, не розуміли навіть у Прип'яті в 4 км від АЕС. В день аварії там встигли відгуляти 16 весіль – була субота. В небі над станцією в той час, як згадували свідки подій, стояла малинова заграва… Евакуація міста, повністю накритого (на відміну від Чорнобиля) радіоактивною хмарою, почалася лише вдень 27 квітня. Найближчу до станції 10-кілометрову зону виселили до 3 травня. До 6-го "зачистили" 30-кілометрову.

Чорнобиль - фото 52

Сьогодні Чорнобильська зона відчуження – це десятки покинутих сіл, які лише вгадуються за рясним підліском. Це пуста, розтрощена Прип'ять і умовно житловий Чорнобиль, в якому мешкає персонал станції і кілька самоселів – їх у Зоні, за офіційними даними, налічується 158 осіб, середній вік – 78 років. Це порізана на метал опромінена чорнобильська техніка та поки що цілі антени загоризонтної станції "Дуга".

Чорнобиль - фото 37

Depo.ua вирішили розібратися, що ж чекає на Зону в наступні роки. Грунтуватися довелося на словах представників влади. Про плани вони кажуть дуже обережно. Конкретних запитань часто уникають. Питання про гроші не люблять взагалі. Втім, з їхніх слів виходить, що про Зону бодай трошки, але думають. І навіть збираються щось в ній змінювати.

Зона відчуження

За 30 років по аварії покинуті чорнобильські землі надзвичайно змінилися. І є всі підстави вважати, що трансформації ці найближчими роками лише прискоряться, адже незабаром почне "сипатися" все створене й закинуте людиною.

Чорнобиль - фото 2

Що з територією навколо ЧАЕС буде далі, наразі точно не знає ніхто, навіть її розпорядники. Як розповів голова Держагентства з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук, ними були замовлені певні дослідження, підсумовані наявні дані і, врешті решт, в ДАЗВ прийшли до висновку, що підходи до керування Зоною треба змінювати. За 30 років ситуація там певною мірою стабілізувалася, території стали безпечнішими – загальний вплив радіації на них зменшився приблизно в 10 тисяч разів. Втім, чекати, що принаймні в частину Зони повернуться люди, не варто.

"Ми не будемо змінювати межі Зони відчуження, тому що на сьогодні немає економічної раціональної доцільності повертати туди населення для проживання, – пояснює Петрук. – В північних частинах України в 6 разів густота населення менша, ніж на решті територій України, території не найкращі з позицій ведення сільського господарства, тому здійснювати витрати для повернення туди людей нема сенсу. Але ми будемо змінювати статус цієї території, щоб максимально ефективно її використати".

Чорнобиль - фото 1

В ДАЗВ хочуть створити навколо Прип'яті промислову зону для низки дещо специфічних (не варто одразу боятися цього слова) підприємств. Концепція реформування начебто вже готова, 13 квітня Президент підписав указ "Про додаткові заходи щодо перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та відродження забруднених територій", далі своє слово має сказати Кабінет міністрів та Верховна Рада. Презентувати концепцію широкому загалу обіцяють найближчим часом – після Великодня.

Чорнобиль - фото 16

Працівники ЧАЕС чекають на зупинці автобус, який відвезе їх додому

Слід зазначити, що період напіврозпаду більшої частини радіоактивних речовин, "подарованих" зруйнованим реактором, або вже добіг, або добігає кінця: ізотопи йоду-131 розклалися за 8 днів, цезію-134 – за два роки, період напіврозпаду стронцію-90 – 29, а цезію-137 – "ювілейні" 30 років. Втім, крім них є й інші, небезпечніші елементи. Найбільше це стосується "десятки" – 10-кілометрової зони (цей "кілометраж" досить умовний, адже знайти "пляму" можна і поза його межами) навколо станції, забрудненої трансурановими елементами, період напіврозпаду яких складає 24 тисячі років. Термін такий, що нині відповідь на питання, коли туди повернуться люди, невтішна і безапеляційна – ніколи.

Чорнобиль - фото 2

"Десятка" ЧАЕС

Головна нинішня задача в 10-кілометровій зоні навколо ЧАЕС – це добудова перетворення об'єкту "Укриття", або Саркофагу над 4-м енергоблоком на екологічну безпечну зону. Проект, на який загалом витрачено майже 2 млрд доларів, адміністратором яких є ЄБРР, має бути закінчено в листопаді 2017-го. А от далі, бідкаються в ДАЗВ, Україна лишається сам-на-сам із чорнобильськими проблемами. "Тому ми вишуковуємо механізм, який викликав би довіру у міжнародної спільноти, бо насправді вона готова і надалі нам допомагати, але чекає прозорих і відкритих дій", – переконує голова відомства.

Чорнобиль - фото 21

Ще одна "задача №1" – добудова нового сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу СВЯП-2 на заміну старому "мокрому" сховищу, побудованому ще у 1986-му. Цей об'єкт також активно будується і наступного року має бути запущений в експлуатацію.

Чорнобиль - фото 7

В перспективі має ще бути і ЦСВЯП – централізоване сховище для палива з трьох українських атомних станцій – Рівненської, Южно-Української і Хмельницької (у Запорізької є власне), але цей проект зараз перебуває лише на початковій стадії. Про розміщення в Україні відпрацьованого палива з інших АЕС, заспокоюють в Зоні, не йдеться.

Чорнобиль - фото 13

А далі – вже згадане перетворення 10-кілометрової санітарно-захисної зони ЧАЕС на промислову. "Є можливість розмістити тут виробництво, пов'язане з радіоактивними відходами, з відпрацьованим ядерним паливом, зі зняттям з експлуатації, що нам ще треба буде зі своїми блоками робити, і в цьому напрямку рухатися, – розповів технічний директор і головний інженер ЧАЕС Андрій Білан. – Щоб десятикілометрова Зона була не споживаючим бюджетні гроші підприємством, а нормальним господарчим об'єктом".

Чорнобиль-30: І під Чорнобильською АЕС буде енергетична верба рости… - фото 11

Також серйозно розглядаються варіанти розміщення в "десятці" підприємств альтернативної енергетики: сонячних батарей, вітрових генераторів – з ними, щоправда, важче, котелень на біопаливі – щепі. Гідна була б заміна "мирному атому".

Нове Укриття

Об'єкт, який на ЧАЕС називають або "конфайнмент", або "арка", або, набагато рідше "Укриття-2" – унікальне в своєму роді спорудження: висота – 110, довжина – 150, ширина – 260 метрів. Подібні за розмірами арочні ангари є хіба що у "Боїнга", але в них, все ж таки, є додаткова перемичка жорсткості, що наближає конструкцію до фермової. На ЧАЕС же – справжня арка.

Чорнобиль - фото 6

Задача Конфайнменту – накрити собою існуючий Саркофаг 4-го енергоблоку, захистивши його від зовнішнього середовища, а зовнішнє середовище – від нього. Існуюче Укриття вже доводилося стабілізовувати, але бунтівний реактор, від якого будмайданчик відділений захисним бетонним контуром, і досі регулярно "бомбить" іонізуючим випромінювання. Працювати біля нього можна не більше 2-3 годин за зміну.

Чорнобиль - фото 7

Зараз на майданчику працює понад тисячу будівельників. Основні металоконструкції нового Укриття виконані з вуглецевої сталі, зовнішня частина обшивки – нержавіюча сталь. В міжарочному просторі буде підтримуватися певний клімат – вологість менша за 50% – для зниження рівня корозії.

Чорнобиль - фото 12

Як розповів спеціаліст з координування будівництва Арки Петро Британ, її переміщення заплановане на кінець – листопад-грудень – 2016 року. Рухати величезну конструкцію будуть за допомогою гідравлічних домкратів, встановлених по обидві її боки під кожною опорою. Вони штовхатимуть її до кінцевого положення зі швидкістю 10 метрів на годину. За графіком на весь маршрут має піти 7 днів – це разом з налаштуванням, перевіркою обладнання і так далі. Здадуть в експлуатацію Арку в листопаді 2017-го.

СВЯП-2

Сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу – СВЯП-2 – має "забрати" в себе всі паливні елементи 1, 2 і 3 енергоблоків, накопичені за весь час експлуатації станції, а це понад 21 тисячу тепловиділяючих збірок. Зараз вони зберігаються в старому "мокрому" сховищі – спеціальних басейнах витримки, розташованих на промисловому майданчику ЧАЕС.

Чорнобиль - фото 3

Чорнобиль - фото 9

Комплекс нині готовий на 70%. Умовно він складається з двох частин. Видима масивна бетонна споруда – установка з підготовки відпрацьованого палива до зберігання. Туди паливо з "мокрого" майданчику доставлятиметься в спеціальному вагоні-контейнері, по дев'ять збірок – 10-метрових конструкцій з паливними елементами – за раз. В нижній приймальній камері контейнер переводитиметься у вертикальне положення і через спеціальний шлюз стикуватиметься з верхньою "гарячою" камерою.

Чорнобиль-30: І під Чорнобильською АЕС буде енергетична верба рости… - фото 17

В ній проводитимуться найнебезпечніші операції: елемент витягнуть з контейнера, опустять в спеціальний паливний патрон, обріжуть, розділивши паливну збірку на дві складові. Далі патрони вкладатимуться в спеціальні контейнери, з якими будуть проводитися всі необхідні операції: сушка палива, герметизація контейнерів, після чого вони переміщатимуться в зону зберігання.

Чорнобиль - фото 13

Гаряча камера – приміщення з метровими бетонними стінами, обшитими сталевими листами, в яке доступ персоналу буде заборонений – всі операцію проводитимуться в автоматичному режимі. Спостерігати можна буде через захисні вікна, які мають привезти з Франції, або через камери спостереження. Незабаром там має початися монтаж обладнання – воно вже пройшло випробовування на заводі виробника в Німеччині і готове до монтажу. Загалом же на СВЯП-2 працюють країни по всьому світу – США, Германія, Франція, Польща, Словаччина, Італія – і на 90% обладнання вже готове, а деяке вже й доставлене на ЧАЕС.

Чорнобиль - фото 6

Друга частина комплексу – зона зберігання: два ряди бетонних модулів на 232 ячейки, в які будуть поміщені контейнери, після чого їх "ложе" закриють бетонним затвором. Загалом ЧАЕС необхідно 229 ячеєк – два пенали "в зборці" будуть резервними, а одна камера лишиться пустою.

Чорнобиль-30: І під Чорнобильською АЕС буде енергетична верба рости… - фото 20

За графіком монтаж обладнання буде завершений до кінця 2016-го. Далі – "холодні" (на імітаторах) і "гарячі" (з реальним паливом) випробування, і ввід в експлуатацію. На весь обсяг робіт з переміщення палива, за оцінками фахівців, знадобиться близько 9 років.

Чорнобиль - фото 3

Слід зазначити, що і Арка, і СВЯП-2 будуються на 100 років. Що буде далі, на станції не хочуть гадати, адже нині просто невідомо, як розвинуться за століття технології, якою буде ситуація з енергоресурсами і так далі. На сьогодні ж переробка або захоронення цього палива економічно недоцільна або неможлива.

ЧАЕС і 4-й енергоблок

Чорнобильська станція продовжує жити своїм власним, невидимим для стороннього ока життям – виводити з експлуатації її будуть ще багато років. Нині продовжується вивантаження з блоків палива: 3-й, найближчий до аварійного блок вивантажили давно, а зовсім нещодавно, 21 квітня, нарешті звільнили від паливних елементів і 2-й. Задача, як розповів технічний директор і головний інженер ЧАЕС Андрій Білан, була не з найпростіших, адже кілька збірок були пошкодженні ще з доаварійних часі, і що з ними робити, не знав ніхто. Над вирішенням задачі працювали понад 10 років. Нині "нерозвантаженим" лишається ще 1-й блок – це 31 збірка.

Чорнобиль - фото 14

По звільненню від палива блоки втрачають статус ядерних установок, обсяг їхнього обслуговування зменшується, але на станції обіцяють по максимуму зберігати робочі місця – а зараз на ЧАЕС працює понад 2 тис. робітників. "Вводиться в обслуговування новий Конфайнмент, тому будемо використовувати персонал на Укритті", – пояснює головний інженер.

Чорнобиль - фото 15

А от що буде зі зруйнованим 4-м енергоблоком, нині розглядається лише на концептуальному рівні. Дається в знаки відсутність коштів, та й поки що не дуже зрозуміло, що з ним взагалі можна зробити. "Це високорадіоактивні відходи, що містять транс-уранові елементи, – пояснює Петрук. – За законом вони мають захоронюватися в глибоких геологічних формаціях, але в Україні таких сховищ нема, і навіть на дослідницькому рівні це питання практично на нульовому рівні – тільки в планах".

Чорнобиль - фото 4

Найближчим часом весь радіоактивний "скарб" лишатиметься в реакторі, поки не вирішиться проблема сховищ. Але на ЧАЕС хочуть спробувати попрацювати з цим матеріалом, щоб знати, з чим мають справу. "Ми робили пропозиції, нам не дозволили це зробити, але ми від них відступатися не будемо – хочемо зробити пробний перевід партії паливомістких мас, якогось шматочка, в безпечний стан. Розмістити його в контейнері, коли завідомо відомі його вагогабаритні характеристики, радіаційні характеристики, місцеположення. Провести пробну операцію, щоб якийсь досвід отримати, технологію відпрацювати", – каже головний інженер ЧАЕС.

Чорнобиль - фото 10

Став-охолоджувач

Ще один цікавий об'єкт ЧАЕС – гігантський ставок-охолоджувач. Зараз з нього поступово скидають воду, що періодично викликає занепокоєння в ЗМІ та соцмережах, мовляв, з-під води оголюється забруднене радіоактивним мулом дно. Втім, як заспокоїв Андрій Білан, дослідження показали, що дно водойми виявилося чистішим, ніж не покриті водою береги. В будь-якому разі, постійно ведеться моніторинг радіологічної ситуації, і на станції тримають напоготові насоси, аби в разі потреби відновити водне дзеркало.

Чорнобиль-30: І під Чорнобильською АЕС буде енергетична верба рости… - фото 26

Поки що ж виникає питання, як використовувати виведений з експлуатації став. "До нас звернулася організація, яка займається альтернативною енергетикою, і запропонувала на осушених ділянках висадити енергетичну вербу (для виробництва біоенергії в котлах "на щепі"). Чому б і ні – тим більше, що ми як раз виконуємо заходи з додаткового пилозакріплення на осушених ділянках? Минулої осені посадили і зараз 2 гектари посаджено – подивимося, що з цього вийде з позицій радіології, як це буде діяти на ерозію грунтів, а там будемо вирішувати" – розповів головінженер ЧАЕС.

Чорнобиль-30: І під Чорнобильською АЕС буде енергетична верба рости… - фото 27

За його словами, розглядалося і питання вирощування на осушених ділянках коноплі, але з нею дуже серйозні обмеження. В будь-якому разі, що садити, вирі вирішуватиме замовник. І то після того, як стане зрозуміло, що ж на тих територіях виростає.

Заповідник-буфер чи рекультивація

Якщо "десятку" хочуть перетворити на промислову зону і полігон для альтернативної енергетики – для цього, щоправда, треба ще вирішити земельні питання, адже видавати в користування якісь ділянки в Держагентстві не вповноважені, то решта території, не виключено, буде перетворена на заповідник. Хоча там і так вже давно один величезний і вражаючий краєвидами та буйністю життям заповідник. "Антропогенний вплив на цю територію складає 15-20% від всієї території Зони відчуження, – каже голова Держагенції. – Тобто там дійсно нормально розвиваються всі природні комплекси: повернулися червонокнижні рослини, тварини почуваються доволі вільно. Планується, що ця територія залишиться такою і буде виконувати роль буферу перед Чорнобилем".

Чорнобиль - фото 17

Інша справа – питання рекультивації чорнобильських земель, яке періодично піднімається в ЗМІ. У держави на такі "забавки" коштів немає. Але якщо в Зону прийдуть наукові інститути, приватні інвестиції з науковими цілями (але не для проживання людини) – їхні пропозиції обіцяють розглянути з величезним зацікавленням.

Чорнобиль - фото 50

Туризм

Інтерес до Чорнобиля не згасає, не зважаючи на плин часу. Минулого року Зону відвідало 17 тисяч туристів – приблизно один туристичний автобус на день. Це більше, ніж в 2014-му. Скільки вже приїхало нинішнього "ювілейного" року і скільки буде ще – оцінити важко, але потік туристів, кажуть в ДАЗВ, вражає. "Напрямок будемо розвивати з залученням приватного капіталу, – пояснює Петрук. – Тому що державі не вистачає коштів і, мабуть, це не функція держави. Ми маємо створити умови, а бізнес має розвиватися".

Чорнобиль - фото 51

Чорнобиль обіцяють зробити "територією змін" – щоправда, поки не зовсім зрозуміло, яких саме, провести ребрендінг… Але в першочерговою все ж лишатиметься наукова діяльність.

Чорнобиль - фото 20

На питання ж про те, чи буде в Зоні Музею комунізму, голова ДАЗВ сміється. Каже, сам про це читав хіба що в пресі. Але з урахуванням зростання туристичного інтересу зовсім не проти нового об'єкту для відвідувачів. І, слід визнати, робити там щось "з присмаком епохи" – дуже вдала ідея.

Чорнобиль - фото 18

Прип'ять лишається єдиним недекомунізованим містом: тамтешні стовпи досі прикрашені зірками та серпами з молотами, в зарослому парку стоять перекошені афіши з радянськими гаслами, а над головною площею – нині невеличким розчищеним п'ятачком – височіть герб СРСР. Ця затерта долею радянська бутафорія надзвичайно органічно вписується в тамтешній краєвид, тож декомунізовувати Зону не варто ні в якому разі, адже це вже зробив час – раз і назавжди.

Чорнобиль - фото 36

"Дуга"

Загоризонтна радіолокаційна станція "Дуга" або об'єкт "Чорнобиль-2", що колись мала відслідковувати пуски балістичних ракет аж в самій Америці, – один з надзвичайно цікавих і вражаючих об'єктів Зони. Наразі це дві величезні екрани-антени, що височать серед лісу і добре помітні з будь-якої високої точки Чорнобильської зони: одна – 135-150 метрів заввишки і до 500 метрів завдовжки (точні розміри невідомі), друга близько 100 м заввишки і 250 м завдовжки.

Чорнобиль-30: І під АЕС буде енергетична верба рости - фото 34

Ще рік тому ходили чутки, що вони вже продані і найближчим часом будуть порізані "на метал", що принесе комусь мільйони. В ДАЗВ підтверджують, що за попередні 10-15 років і правда були підписані якісь угоди щодо "Дуги", але обіцяють з цим питанням розбиратися, адже об'єкт і правда викликає чимале зацікавлення у відвідувачів. 

Чорнобиль-30: І під АЕС буде енергетична верба рости - фото 35

Прип'ять

Прип'ять зникає. Вона розтрощена і розграбована, будівлі аварійні – кожній групі відвідувачів наполегливо забороняють заходити всередину, але навряд чи це когось зупиняє. Але це – одне з найцікавіших, найатмосферніших і "найпробивних" місць в Зоні. І дати йому зникнути буде, м'яко кажучи, не дуже розумно.

Чорнобиль - фото 47

"Всю Прип'ять зберегти дуже важко. Це ж будинки, вони не підтримуються, не експлуатуються, піддаються саморуйнації. Взагалі відвідування зони відчуження передбачене за маршрутами, дотримання яких дозволяє забезпечити безпеку для відвідувачів. Решта об'єктів може бути небезпечна, тому, скоріш за все, будемо працювати наступним чином: за деякими об'єктами будемо вести моніторинг, щоб їх було безпечно відвідувати, на решту буде обмежений доступ", – ділиться планами голова ДАЗВ. Втім, чи перейдуть ці декларації в справи і, головне, чи можливо ще щось зберегти в місті, що методично нищилося протягом трьох десятиліть, покаже час.

Чорнобиль - фото 22

Чорнобиль - фото 19

Чорнобиль - фото 38

Чорнобиль - фото 39

Чорнобиль - фото 40

Чорнобиль - фото 48

Чорнобиль - фото 49

Фото: Олександр Хоменко, Олекса Шкатов

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme