Чому Україні конче необхідні живописці, але не електрики

На перший погляд, список професій, які здобуватимуть у ПТУ виглядає класикою жанру. Так, МОН пропонує робити акцент на наступних спеціальностях:

- Машиніст бурової установки (будівельні роботи)
- Монтажник систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й
аспірації
- Бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту
та газ, помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин
- Моторист бурової установки
- Тістороб
- Верстатник деревообробних верстатів, верстатник широкого профілю
- Живописець
- Токар, фрезерувальник
- Налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням
- Складальник корпусів металевих суден
- Монтер колії
- Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів
- Виноградар, бджоляр
- Помічник машиніста тепловоза, помічник машиніста електровоза

При цьому мережі обурюються: перелік не адаптований до потреб епохи і, ймовірно, його могли просто скопіювати зі схожих документів минулих років. Або ж з інших джерел. 

Чого варта лише стратегічна професія "живописець", вказана посередині списку. Тим паче, що в класифікаторі професій є художники, а от з живописцями проблема. 

У користувачів швидко знайшлися пояснення. Деякі припускають, що працівники міністерства так "відповідально" підійшли до формування списку, що забули виправити погрішність Google Translate чи іншого автоматичного перекладача. Мовляв, саме програма винна в тому, що прозаїчне "маляр" перетворилося на поетичне, але геть незрозуміле "живописець". 

Але неправильний термін - не головна претензія, адже подібні огріхи виправити не проблема. 

Та й з відсутністю традиційно жіночих професій можна змиритися. Зрештою, це в стару епоху гендерних стереотипів жінок не брали вчитися на токарів і фрезерувальників. І хоча в Україні подібна дискримінація триває досі, у ПТУ з проблемою впоратися реально - наприклад, усвідомити її і настрочити черговий наказ чи то встановити неофіційні гендерні квоти (мовляв, хоча б одна жінка має бути обов'язково!!). 

Найбільше ж засмучує те, що жодних інновацій у професіях не враховано. А між тим, саме на ці напрямки виділятимуть гроші, отже на людей саме цих професій держава покладатиме надії в майбутньому. Майбутньому, яке МОН бачить надзвичайно схожим на радянське минуле. 

Хай державі потрібні і слюсарі, і виноградарі, втім, у світі існує цілий ряд нових спеціальностей, на який вже є попит, або ж виникне у найближчі роки.

Наприклад, оператором роботів навряд чи зможе влаштуватися налагоджувальник верстатів. Тим паче, не влаштуватися йому оператором роботів медичних.

Навіть для роботи з елементарними торговими автоматами потрібні окремі навички. Між тим, у Німеччині людину, яка вирішила пов'язати життєвий шлях саме в автоматами, в училищі навчать не лише принципам роботи машини, а й основам ведення бізнесу. Так, студентам пояснюють, як формувати асортимент товарів і коригувати його, де розміщати автомати для збільшення прибутків. 

Нехитра професія вже популярна в Україні: на сайтах з працевлаштування вендинговим спеціалістам пропонують чималі гроші. І можливо, державі автоматна торгівля потрібна далеко не так сильно, як вирощування винограду. Але ж про важливість розвиток дрібного бізнесу  торочать вже кілька поколінь українських політиків... 

Цікаво, що  IT-напрямок визначено як один із драйверів економіки України, але на список МОН це жодним чином не вплинуло. 

Нехай для більшості IT-спеціальностей потрібна вища освіта, наприклад, професію тестувальника наразі здобуває чимало людей. Причому, на коротеньких приватних курсах. Потім компанії жаліються: хорошого тестувальника в цілій країні не відшукати. Звісно, якщо Міносвіти про це зовсім не думає, то де ж його знайдеш...

"Які ж це "пріоритети", коли в самому зубожілому індійському містечку підлітки збирають робопротези батькам? Коли тінейджери на спір програмують нейромережі і навчають дронів виконувати масу корисних завдань? Кран потрібно ставити такий, щоб він легко замінювався без допомоги сантехніка, і краще лагодити своє місце в майбутньому, в якому машиністи залишаться на задвірках цивілізації. Це не футурологічний пафос, просто розрив і уповільнення життя в якомусь конкретно минулому очевидно. І ближче до неї точно бути не хочеться", - зазначає у Facebook Максим Прасолов.

На думку експертів, вже у наступні 25 років кількість професій, які потребують нетворчої людської праці значно скоротиться. Адже прогрес не стоїть на місці, і  робітників просто замінять на автоматизовані системи. А от попит на роботи "людина - людина", на кшталт елементарних індивідуальних консультантів чи то психоаналітиків, навпаки зросте. Також у тренді будуть творчі професії, адже креатив цінитиметься з кожним роком все більше. 

Отже, як не дивно, вже нашуміла спеціальність "живописця" з реєстру МОН може виявитися чи не найбільш перспективною. Адже можна, наприклад, відправляти таких спеців в українські села, створювати цілі програми з розпису українських хат, оздоблень будівель, а згодом - розвивати зелений туризм. В Україні, в якій збереглася автентика минулих століть та ще й не забуті звичаї і традиції, цей напрямок міг би піти "на ура". 

Чудовий спосіб залучити гроші до бюджету, працевлаштувати цілий натовп та ще й заявити про себе у світі.

Втім, при формуванні списку в МОН навряд чи керувалися цією ідеєю...