Життя

Чому Кириленко оконфузився з грошима на книги

Заява голови Мінкульту В’ячеслава Кириленка про те, що 42 млн грн на українську книгу – це забагато, феноменально далека від істини

04 лютого 2016, 11:00

Чому Кириленко оконфузився з грошима на книги

На долю україномовної книги Мінкульт звернув увагу минулого року – тоді на закупівлю книг у бібліотеки виділили 9 млн грн. При цьому потрібного результату не досягли і у 2016-му ухвалили рішення витратити на "джерела знань" 42 млн. грн.

Очільник Мінкульту В’ячеслав Кириленко, схоже, схопився за голову. На його думку, зазначена сума – шалено велика.

"У бюджеті цього року ми дуже сильно збільшили видатки на закупівлю україномовних книжок для бібліотек (…) Я побоююся ситуації, що вся ця сума може бути не вичерпана. Може, навіть немає такої кількості назв книжок, яку бібліотекарі хочуть закупити", – заявив Кириленко в інтерв’ю на Українському радіо.

Також міністр заявив, що потрібна популяризація вітчизняної літератури – мовляв, українці повинні більше знати про нові твори наших письменників. Себто, Кириленко вважає, що інтерес до української книги наразі не такий вже й великий.

Depo.ua поцікавився, чи справді сума настільки визначна, і чи здатна вирішити державна програма усі проблеми бібліотечної сфери.

20 КНИГ – ЗАБАГАТО ДЛЯ КИРИЛЕНКА

Згідно зі статистикою, в Україні функціонує 18,8 тис. бібліотек і приблизно 15 тис. шкіл. У перерахунку на кількість закладів "шалена" сума у 42 млн виявляється більш поміркованою. Так, кожна школа чи бібліотека отримає 1242 грн на поповнення власного фонду. Припустивши мінімальну оптову ціну у 20 грн за книгу, отримаємо потенційні 62 нових книги для кожної бібліотеки. Звісно, в реальності розподіл буде інший – так, центральні міські заклади можуть поповнитися на кілька сотень, а сільські – лише на 5 екземлплярів.

Втім, за нинішніх цін і таке припущення видається надто оптимістичним. Як повідомив depo.ua засновник видавництва "Фонтан Казок", письменник Іван Андрусяк, у видавництва вже є досвід співпраці з Мінкультом, але ціна за один примірник значно вища.

"Торік у тендері для бібліотек перемогла наша "Чупакабра та інші зайчики", поезія для малят. Ми доправили до бібліотек тисячу примірників. Орієнтовно ціна одного примірника була трохи більше 60 грн - при тому, що ми самі доправляли книжки. Якшо відмінусувати вартість доставки, то державі книжка обійшлася дешевше, аніж вона коштує в книгарнях", - зауважив Андрусяк.

Чому "фрік" Кириленко оконфузився, пожалівши гроші на книги - фото 1

Видавець каже, що братиме участь і в новому тендері. Пропонуватиме трилінгву "Мрія" Олега Чаклуна і Юлії Пилипчатіної, повісті для дітей середнього віку із серії "Книжка про мене", повість Оксани Лущевської "Вітер з-під сонця" та багато інших.

До речі, останню книгу видавництво в тандемі з книжковою фабрикою "Юнісофт" безкоштовно передає бібліотекам в рамках проекту "Бібліофонтан".

"Ми передали 2000 примірників, але попит на книгу значно більший. Українські і в усіх сенсах сучасні книги дуже популярні у дітей. Тому те, що держава виділила бодай дещицю коштів на шкільні бібліотеки - це дуже добре. Шкода лише, що сума така мала", - резюмує видавець.

І справді, сума невелика: порахувавши ще раз, можна побачити, що українська бібліотека отримує цього року 20 книг. При тому, що останні 20 років бібліотечні фонди майже не поповнювалися, дотації уряду виглядають краплею в морі.

ХОЧУТЬ НОВИХ І УКРАЇНСЬКИХ КНИГ, А Є ПОШАРПАНІ І РОСІЙСЬКІ

На проблему з книгами звернула увагу не тільки держава і організатори акції "Бібліофонтан". Так, Благодійна фундації Дарини Жолдак, майже завершила акцію "100 тис. книг для сільських бібліотек", запропонувавши українцям подарувати читачам нові, україномовні, дитячі книги.

Чому "фрік" Кириленко оконфузився, пожалівши гроші на книги - фото 2

"Якщо зайти в сільську бібліотеку, можна побачити, що нових якісних книг там немає. Є радянські, багато російськомовних – старих і пошарпаних. Ми розіслали книги у 4,7 тис. шкіл і бібліотек, залишилося розповсюдити ще 30 тис. примірників", - розповідає менеджер фундації Олена Барашевець.

Каже, наразі у фундації замислюються про новий етап акції, адже отримують чимало запитів від бібліотек – і на художню літературу, і на навчальну. Але повністю покрити потреби фундація не може, і допомога держави конче потрібна.

"Всюди нам кажуть, що треба більше нових та українських книжок. Дуже раді виданням "Видавництва Старого Лева" – це красиві дитячі книги українською", - ділиться Барашевець.

Акцію "100 книжок для сільської бібліотеки" започаткувала і українська письменниця Міла Іванцова. За допомогою активістів "Бібліотеки Майдану" зібрала літературу для понад 250 бібліотек. Письменниця визнає, що ситуація з наявністю українських книжок доволі сумна.

Чому "фрік" Кириленко оконфузився, пожалівши гроші на книги - фото 3

"Бібліотеки як були голі-босі, так і є. Особливо у селах. Але схема централізованих закупівель книг "на розсуд держави" їм книг бібліотекарям не подобається. Кажуть, краще б їм виділяли суму грошей, а літературу вони б закупили самі, а за кошти потім звітували б. Міські бібліотеки теж не жирують. Хоча вчора мені сусідня бібліотека показала кілька  стопок книг - "надходження". Гарної української літератури потрібно набагато більше. Якщо ми, звичайно, хочемо мати проукраїнське населення і нове покоління", - зазначає Іванцова.

Чому "фрік" Кириленко оконфузився, пожалівши гроші на книги - фото 4

Письменниця стверджує, що українських книг на ринку наразі не бракує.

"Щорічно на форумі видавців у Львові презентується безліч новинок - будь-який читач знайде на свій смак. Є і історичні романи, і жіночі, і фентезі, і детективи, і прекрасна дитяча література. Великий інтерес зараз до тематики визвольного руху, книг з історії України", - акцентує Іванцова.

ЧИТАЮТЬ МАТІОС, РОЗДОБУДЬКО І ІВАНЦОВУ

Завдяки зусиллям письменниці та інших активістів, на 1000 книжок поповнився фонд Новопавлівської сільської бібліотеки-філії у Херсонської області, яка знаходиться недалеко від кордону з окупованим Кримом. Втім, потреба в україномовних книжках в бібліотеці значна.

"Періодику ми виписуємо за власні кошти. Фонд застарілий. Є запит на сучасну україномовну літературу, а у нас якщо і є українські книжки, то або сучасних дитячих письменників, або галузеві. Художньої сучасної практично немає", - говорить бібліотекар Лариса Шаваровська.

Каже, підсадила читачів на книги Іванцової, а ще часто читачі замовляють романи Марії Матіос та Ірен Роздобудько.

"А ще моя родичка Марія Баліцька, письменницях Тернополя, подарувала свої книжки. Непогано читають люди. Особливо романи не залежуються", - зазначає Шаваровська.

А от за книгами для студентів – наприклад, з бухгалтерського обліку – доводиться їздити в районну бібліотеку. Але і там потрібна література знаходиться не завжди.

Про попит на літературу українських авторів говорить і методист Бердичівської бібліотеки Тетяна Кущук.

"Попит на українську літературу зріс. З’явилося багато талановитих молодих письменників, через війну молодь почала поважати все рідне і більше читати українською", - стверджує методист.

Розповідає, що книги Володимира Лиса, Любко Дашвар, Галини Вдовиченко, Сергія Жадана, Ірен Роздобудько до бібліотеки спершу закупили самі працівники. Звісно, в одиничних екземплярах.

Каже, за державною програмою минулого року бібліотечний фонд поповнився на 291 примірник, але багатьох запитів читачів бібліотека задовольнити не може.

"Прикро, коли читачі питають конкретну книгу, а бібліотекар мусить відбріхуватися: "Вибачте, її лише вчора забрали…", – у той час, коли цієї книги взагалі не числиться у книжкових рядах", - нарікає бібліотекар.

ПРО ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ ЧОМУСЬ ЗАБУЛИ

А от в Українській бібліотечній асоціації звертають увагу на інший аспект проблеми. За словами виконавчого директора бібліотеки Ярослави Сошинської, наразі ринок насичений навчальною, дитячою і дорослою художньою літературою, а от професійної літератури не вистачає.

"В бібліотеки закуповують літературу, виходячи з пропозицій видавництв. А в Україні література з медицини, сільського господарства, техніки та інших напрямків майже не видається. Тому треба поставити питання, що нам треба, а вже потім – за що його купувати. Якщо вже говорити про гроші, сума, виділена Мінкультом, може виявитися недостатньою", - каже Сошинська.

Чому "фрік" Кириленко оконфузився, пожалівши гроші на книги - фото 5

Експерт зауважує, що Мінкульт випускає важливі аспекти справи з поля зору. Зокрема, не звертає уваги на можливість покупки електронних книг.

"Наші видавництва пропонують електронні книги, а в багатьох бібліотеках є електронні читанки. За кордоном є практика – твір закачується на пристрій відвідувача, а через два тижні самознищується. У нас же вона ще не поширена. В українському законодавстві немає механізму, який би дозволив робити це у відповідності з авторським правом. Але над цим треба працювати", - стверджує бібліотекар.

На думку Сошинської, наразі не можна стверджувати, що бібліотеки починають втрачати актуальність.

"В наших умовах не кожна родина може собі дозволити купувати книжки чи мати вдома Інтернет. Село віддалене від центру цивілізації, тож дістатися до найближчої книгарні нелегко. Тому бібліотека не втрачає своїх функцій. Просто вона повинна перейти від традиційних послуг і носіїв інформації до послуг, яких зараз потребує читач", - каже експерт.

Читайте також: Народний депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Вадим Денисенко назвав Кириленка фріком і вважає, що на його заяви не треба звертати увагу.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...