Чому 12-річна освіта в школі - це добре

Після того як новий міністр освіти та науки України Лілія Гриневич повернулася до теми 12 річного навчання в школі, "Фейсбуком" прокотилася хвиля громадського обурення. Мовляв, вчитися в школі до 18 років це занадто: школярі випускатимуться чорноробами, а школярки – вагітними.

Мовляв, діти й так сприймають 11 років навчання як "Хождєніє по мукам", а тут ще рік. Без УДО…

Крім жартів, противники збільшення терміну шкільної освіти акцентують увагу на тому, що в сучасній українській школі надто багато недоліків, зважаючи на які збільшувати термін навчання це тільки красти в дітей ще рік, який вони могли б витратити на щось корисніше.

Насправді, 12 річне навчання теж може бути корисним, якщо не просто розтягнути 11-річну програму на 12 років, а якісно змінити її. Дитина має отримувати корисні навички замість голови, нафаршированої купою енциклопедичних знань.

Це намагалася донести до суспільства сама пані Гриневич:

"Належить пояснити, що таке 12-річна школа і чому в Європейському Союзі до 18 років людина обов'язково отримує шкільну освіту. Нам треба диверсифікувати ці можливості для людини, щоб вона протягом трирічної старшої профільної освіти могла отримати професію. Так влаштована освіта в Європейському Союзі, тому що це дозволяє підготувати дітей, підлітків до життя в суспільстві XXI ст. А це вимагає нового змісту та більшого часу навчання", - зазначила вона.

Але Лілія Михайлівна, на нашу думку, почала трохи не з того. Можна казати про те, в 136 країнах вчаться по 12 років, в тому числі в США, Великій Британії та Франції, от тільки коли українська людина чує про євроінтеграцію її вже починає трохи тіпати. І вона вже не чує пояснення пані міністра про те, що дітям потрібна не тільки сума знань з математики, іноземних мов, тощо, а й фінансова грамотність, вміння працювати в команді, ази підприємницької діяльності.

Тішить лише, що Гриневич планує перейти на на 12-річну освіту не раніше 2018 року. Вона каже, що в разі запровадження 12-річки з 2018 року "ми виходимо на 12 клас у 2029 році".

Тобто головна мета в даному разі – привести у відповідність до Європейських норм не термін, а якість навчання. Про це каже і президент ліцею "Гранд", автор книжок про освіту Володимир Спиваковський:

"Є два підходи до системи освіти. Перший, формально-юридичний, вирішує питання, скільки років навчатися, чи потрібне ЗНО. Але ж від того, що ми будемо вчитися 12, 13 чи 15 років якість знань випускника не зміниться. Давайте будемо вчити таблицю множення не три тижні, а півтора роки… Минулого літа прийняли закон про вищу освіту і мало хто може сказати, що вища освіта покращилась - випускники не можуть знайти собі роботу навіть на $200. В США хотіли реформувати освіту заради процвітання нації, в Польщі – заради того, щоб вивести освіту на європейський рівень, а в Україні… щоб всі склали ЗНО. Є і другий підхід – суттєвий. Він повинен відповідати на запитання: чому, ким, як, навіщо навчати, як керувати процесом, скільки все це має коштувати і який має бути результат", - розповів він depo.ua.

"Модернізуючи зміст освіти, ми повинні переглянути спектр навчальних предметів, - наголошує президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. - Маємо видалити все непотрібне, щоб підготувати людину і до життя, і до майбутнього постійного навчання. Серед актуальних питань, які треба вирішити, – залежність зарплати учителя від його роботи. Сьогодні вчитель – урокодавець. І це неправильно. Якщо ми проголошуємо дитиноцентризм, індивідуалізацію навчання – маємо стимулювати вчителя до індивідуальної роботи з дітьми".

5+4+3 = УСПІШНИЙ ВИПУСКНИК

Якою ж саме має бути 12-річна освіта? Більшість науковців зупиняється на необхідності розподілу 5+4+3, де п'ять років виділяється начальній школі, чотири – середній і три – старшій. Цікаве обгрунтування саме такому розподіленню дають освітяни-науковці, доводи яких під час освітньої конференції публікує журнал "Освіта України"

Олександра Савченко, Академік НАПН України вважає, що 5 років у початковій школі – цілком достатній термін для того, щоб навчити дитину працювати з інформацією, текстами та опанувати "вмінням вчитися".

"Старшу ланку освіти слід називати профільно-­професійною, - додає ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк. - У старшій освітній ланці одні діти здобуватимуть професійну освіту, інші – готуватимуться до здобуття вищої".

Голова Агенції розвитку освітньої політики, директор Київського ліцею бізнесу Людмила Паращенко називає себе гарячим прихильником дванадцятирічної системи і пояснює, якою бачить шкільну реформу.

"Школа в нас не змінювалась 50 років. Початкова школа страждає академізмом. Діти вирішують задачі, які в їхньому віці зарано робити. В початковій школі має переважати ігровий підхід, має переважати самостійна пізнавальна діяльність учня, яка відбувається в інших формах, ніж класно-урочна. А базова школа, по 9 клас, - це основа формування ключового змісту освіти, визначення дитини з її подальшими намірами. Особливої уваги потребує загальна базова школа. Після неї має бути обов'язково незалежне оцінювання, яке зможе показати можливості і спроможності дитини", - розповіла вона "Голосу столиці".

Освітяни-психологи наголошують на тому, що 12-річна система освіти оптимальніша, враховуючі вікові особливості дитини.

"Школа має сприяти розвиткові громадянського суспільства, ось головна місія реформи, – вважає Любов Найдьонова, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН. -У 15-­річної людини вже сформовані рефлексивні механізми мислення, тобто вона може перекласти на себе те, що бачить в інших людей, і визначати свою мету в суспільстві. Три роки у старшій школі необхідні для того, щоб сформувати не тільки майстерність ремісницької роботи, а й більш чітку громадянську позицію. Вік 12 років, коли дитина закінчує початкову школу, характеризується надбанням організованості, яка в наступному періоді дасть можливість сформуватися інтересові. Після 15 років кожен учень може перейти до професійного самовизначення...".

Підсумовуючи сказане теоретиками та практиками освіти, 12-річка краще тим, що в старших класах діти вивчатимуть більше дисциплін за обраним профілем і до вибору вишу ставитимуться більш свідомо.

Можливо, що реформована шкільна програма (ще невідомо, якою вона буде), даватиме більш корисні знання: не завчені на пам'ять вірші, правила і формули, а вміння викладати свої думки, шукати інформацію, розрахувати, скільки фарби треба купити, щоб оновити лавочки біля дому. Знання своїх прав, законів, первинні навички з діловодства...

Крім цього, 18-річний випускник вже повнолітній, що значно полегшить подання документів до вишу, відкриття банківських рахунків, чи переїзд на навчання за кордон.

Про переваги 12-річного навчання для тих, хто обрав виш за кордоном говорить і українська дитяча письменниця Лариса Ніцой, яка стала ще й відомою активісткою після того як досягла відміни викладання російської мови в класі свого сина (її досвід наслідували десятки українських батьків).

"Беремо для прикладу розумну українську дитину. Ця розумна дитина закінчила 11 класів, подає великі надії і прийняла рішення навчатися за кордоном. І що ви думаєте скажуть нашому прекрасному випускникові прекрасні закордонні Вузи? Вони скажуть, що йому не вистачає для навчання у ВУЗі одного року. Бо за кордоном, щоб вступити у ВУЗ, треба пройти 12 років навчання в школі. Наша дитина змушена вступити в Італійську школу. Довчитися там рік і після цього подавати документи у ВУЗ. То хіба не краще, щоб вона вчилася вдома?" - каже вона вона.

Крім того, і це також важливе, додатковий рік це збільшення зайнятості вчителів, а значить – зниження рівня безробіття.

"ЗБИЙТЕ РЕФОРМАТОРА НА ЗЛЬОТІ"

Противники 12-річної ініціативи Гриневич аргументують свою точку зору наступними доводами:

Не дуже підтримують 12-річне шкільне навчання і в громадському русі "Відсіч", що займається гуманітарними питаннями в країні.

"Треба розбиратися, чому Гриневич хоче ввести 12 річне навчання. Поки таке враження, що отак приходять міністри на посади і одразу починають вводити нововведення замість навести лад у тому, що є, - повідомила depo.ua активістка руху Катерина Чепура. – Наша середня школа це катастрофічна проблема і щоб змінити ситуацію нічого не робиться. 12 років це круто, а те, що жодного адекватного виховання в школах немає, що вчителі підтримують ДНР в київських школах, що дітей навчають російським пісням, нічого не робить і здається, не збирається".

Катерина вважає, що вчитися в школі до 18 років українським дітям не треба
"Тенденція така, що діти починають швидше дорослішати. Раніше до нас приходили активісти студенти, потім старшокласники, а зараз навіть з 8-9 класів. Діти починають раніше ставати самостійними, тому мені здається випускатися зі школи у 18 років це занадто пізно", - каже вона.

Водночас активістка не проти запровадження в українських школах американської системи освіти, що заключається в профільних класах, іспитах при переводі в старшу школу, тощо, і каже, що "якби Гриневич вирішила впровадити в нас досвід Америки, ми б її підтримали" і виступає за скорочення кількості шкіл і вчителів на користь їхньої якості.

ЯКІСТЬ ЦЕ БОЛІСНА ТЕМА

Противники подовження терміну навчання в школі вважають, що треба спочатку навести лад в самій школі. Тим паче, що нова навчальна програма потребуватиме нових методик викладання, нових методистів і вчителів. Треба буде надрукувати нові підручники, в деяких випадках – із робочими зошитами, методички та учбові посібники.

Купу всього нового треба буде зробити, а грошей на це в держави нема.

Потрібно провести переатестацію вчителів, звільнити тих, хто не хоче перевчатися, іншим підняти зарплатню, щоб заманити справді талановитих людей, а не тих, хто пішов у школу з відчаю. І дати тим вчителям цікаву, адекватну, сучасну шкільну програму.

Якщо цього не зробити, 12-річне навчання дійсно перетвориться на 11 років позбавлення волі плюс один рік за погане поводження.

Але ж погано поводилися в данному випадку не діти...