Цензура проти ФСБ: Нащо в Україні забороняють Яндекс, ВКонтакте і "Одноклассники"

Depo.ua розібрався у підводних рифах новини дня.

Що сталося

Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Згідно з рішенням, українським провайдерам забороняється надавати послуги з доступу до сервісів російського та українського Яндексу, соцмереж ВКонтакте и "Одноклассники". Також під заборону потрапив абсолютно аполітичний ресурс Kinopoisk, який був альтернативою англомовному IMDB. При цьому санкції вводяться на три роки, а потім рішення мають переглянути.

Навіщо це зробили

На думку прибічників рішення, російські соцмережі – потужний інструмент впливу на свідомість, при цьому і ВКонтакте, і "Одноклассники" контролюються російськими спецслужбами. За деякими даними, спецслужби країни мають доступ до переписки користувачів і можуть маніпулювати свідомістю "підсовуючи" дані відповідно до інтересів.

Себто соцмережі діють на подобі контекстної реклами і, наприклад, людина, яка забагато постить про брак грошей і кар'єрні складнощі, ВКонтакте може підсунути сторінку про зниження рівня життя в Україні. Таким чином крок за кроком формується потрібна ворогу думка.

Ще у 2013-му спалахнув скандал з оприлюдненою "Новой газетой" перепискою керівника ВКонтакте Павла Дурова з Владиславом Сурковим через тодішнього прес-секретаря ресурсу Владислава Циплухіна. Тоді сплило, що Циплухін намагається "посилити напругу між сторонами опозиції, яка розкололася", а також вже створив у мережі дві групи для протидіючих гілок опозиції, які намагається зіштовхнути лобами.

Мовляв, Кремль вже починає готуватися до президентських виборів в Україні і шляхом дрібних, але дієвих маніпуляцій хоче привести до влади проросійську силу.

Між іншим, кібер-шалості Кремля не обмежуються місцевими соцмережами. Так, під час президентської кампанії у США російські хакери зламали сервери кандидата у президенти Гіларі Клінтон, а кібератаки країни стали центральною темою передвиборчої кампанії.

Чим Facebook гірше

Але не ВКонтакте єдиним. Сам Трамп для агітації використовував Facebook, причому головну ставку зробив саме на активності у соцмережах. Зокрема через місяць після виборів DasMagazin опублікував розслідування щодо революційних інструментів кампанії тоді вже президента США.

Дональд Трамп скористався послугами компанії Cambridge Analytica, яку очолює Олександр Нікс. Між іншим, контора та сама, яка "примусила" британців проголосувати за Brexit. Кампанію побудували на новій дисципліні психометриці, яка виявляє риси характеру людини за її вподобаннями. Так, проаналізувавши всі "лайки" і "шери", промоутери Трампа підсунули кожному потенційному виборцю аргументи, що можуть переконати саме його.

І в даному випадку йшлося звісно ж не про вплив влади на соцмережу, а просто про проплачену і грамотно організовану рекламну кампанію.

Тож противники рішення про заборону стверджують: закривши доступ до кількох ресурсів, від атак не вбережешся. Тим більше, що у Facebook теж запросто можна знайти сторінки, які симпатизують сепаратистам, так само створити групи і когось "зіштовхнути лобами". Єдино вірна стратегія - проводити більш розумну, потужну або ж креативну кампанію у боротьбі за мізки українців, тим паче, що для цього в Україні вже створене спеціальне міністерство.

Жах цензури

Себто, на думку тих же противників, мети подібними заборонами досягнути важко. По-перше, кремлівські пропагандисти знайдуть, як вплинути на свідомість. По-друге, цензура – явище небезпечне. І почавши з російських ресурсів, згодом дістануться і до опозиційних українських.

А закривши прокремлівські ресурси на кшталт газети "Вести" і Strana.ua, зможуть тиснути і на тих, хто знаходить аргументи проти діючої влади. І вуаля: привіт, темники часів Леоніда Кучми і навіть гірше. Адже коли вже почав, у "вороги народу" можна сміливо записувати доволі адекватних людей.

В Ізраїлі Al Jazeera діє без перешкод

Між тим, можливо, цензура – обов'язкова реалія для країн, які воюють?

З питанням, чи є практика вибіркової цензури у Ізраїлю, який знаходиться у стані протистояння з Палестиною Depo.ua звернувся до директора Україно-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберта Фельдмана.

По-перше, пан Фельдман зазначає: ситуації у двох країнах порівнювати важко.

"З точки зору української влади, у розпалі гібридна війна, яка ведеться методами, в тому числі, інформаційних атак. Ізраїль же з таким не стикався, Ізраїль протистоїть винятково терористичним структурам, які якщо і намагаються розвернути наступ на інформаційному фронті, частіше спираються на докази їхньої слабкості. Посил зазвичай такий: вони слабкі і протистоять ізраїльській армії, яка їх пригнічує", - зазначає Фельдман.

Втім, акцентує, що Ізраїль ніколи не намагався обмежити вплив невгодних ЗМІ.

"Канал Al Jazeera без перешкод діє не території Ізраїлю і передається і супутниковими, і кабельними мережами. Якщо казати про інтернет-джерела, арабські країни не багаті на подібні соціальні мережі. А доменні імена основних сайтів арабських країн і палестинської автономії ніхто забороняти не думав. Сьогодні потоки інформації обмежити неможливо", - акцентує експерт.

На його думку те, що робить українська влада, - це по суті декларація.

"Можливо, це спроба показати західним партнерам України, що у питанні санкцій проти російських кампаній українці мають більш жорстку позицію, ніж інші європейці. Це моральний фактор підтримки європейських країн, США, Канади, які ввели санкції. Таким чином українська влада відповідає: "Ми теж діємо дуже жорстко, обмежуємо можливості російського бізнесу в Україні", - зазначає Фельдман.

Як обійти заборону

Більш-менш досвідчений юзер знає: наразі закрити доступ до інтернет-сайтів і справді малореально. Ще під час Революції Гідності мережею масово ширилася пам'ятка про те, що робити, якщо Янукович і компанія раптом вирубить нормальний Інтернет.

Отже, у проблеми є кілька рішень. По-перше, можна скористатися проксі-сервером, який перекине юзера на заборонений сайт. При цьому існують і платні, і безкоштовні варіанти. Один з найпопулярніших - Proxfree.com. Також можна прописати IP проксі-сервер в налаштуваннях браузера, і тоді він стане вашим постійним посередником у інтернет-серфінгу.

Другий варіант - virtual private network, скорочено – VPN. Віртуальний провайдер шифрує обмін даних, тож на заборонені сайти знову ж таки відкривається прямий шлях до потрібного ресурсу.

Зрештою, ще один популярний спосіб – проекти на кшталт TOR. Так називається мережа, яку самі користувачі ніби "накидають" зверху на Інтернет. Таким чином запит адресується одному з інших членів системи, перекидається на третього і аж через кілька пасів переходить на потрібний сайт. Те, що він заборонений, система не розуміє.