Чи відправить Гриневич українців вчитися у Хогвартс

Користувачі стрімко застрочили про те, що в Україні настає середньовіччя, а скоро дітям запропонують навчатися у Хогвартсі. 

Натомість на церковних сайтах навпаки співають Гриневич дифірамби. 

"Саме ця жінка змогла свого часу зрушити важкий камінь неприйняття богословської освіти, чим відкрила шлях до справжніх змін в українському суспільстві через зміну свідомості її громадян", - йдеться у публікації ресурсу синондально-просвітницького відділу УПЦ МП. 

І користувачі, і духовенство реагують так, ніби рішенням МОН Україна в один момент припинила бути світською державою. 

Втім, до реальності такі висновки мають посередній стосунок. По суті, нововведення просто дозволяє богословам і теологам отримувати ті самі регалії і права у науковому просторі, що й, припустимо, філософам. І тут обурення не зовсім зрозуміле, адже вивчення поняття "буття" у творах Платона і Арістотеля нічим не краще, ніж вивчення смислу релігійної притчі. 

Нагадаємо, ті самі лептони, через які розгорівся скандал навколо Катерини Кириленко, дружина міністра запозичила з докторської роботи філософа Олени Щербини-Яковлевої. І тут виникає ситуація, коли робота з визнаної дисципліни виявляється в рази менш науковою, ніж зважений аналіз богословського тексту. 

І хоча наразі теологію вивчають в рамках богословських факультетів, багато експертів вважає, що теологія - сфера достатньо специфічна, а тому має бути виділена в окрему спеціальність. 

Проблеми виникають і у випускників духовних семінарій. Наприклад, людина хоче працевлаштуватися у виш викладати латину , яку знає на рівні advanced і краще. Але їй відмовляють, адже диплом семінарії не дає права на викладацьку діяльність. Витративши п'ять років на освіту, співшукач змушений знову йти вчитися - на заочний, заради "корочки". Хоча загальної ерудиції і отриманих знань вистачає, аби якісно викласти матеріал студентам, а от спеціалістів з латини, навпаки, бракує. 

Звісно, у нововведенні є і спірні моменти. 

Як заявила Гриневич, Україна стала єдиною країною, де будуть визнаватися дипломи навчальних закладів, видані до моменту їх визнання державою. Для цього створюються Комісія з державного визнання документів про вищу духовну освіту і Комісія з державного визнання документів про наукові ступені і вчені звання.

Чи адекватно будуть працювати комісії, невідомо. Адже наразі треба одобрити рівень навчання і оцінювання знань у закладах, які раніше не контролювали.  Ще одне питання - чи зможе держава гарантувати гідний рівень вже підпорядкувавши собі духовні навчальні заклади. 

А от стосовно прийняття богослов'я загалом, Україна - далеко не піонер. Так, в Німеччині у Тюбингенському університеті три теологічних факультети - католицький, протестантський, ісламський, а в Боннському університеті - два (католицький і протестантський). Загалом у країні 30 теологічних факультетів, хоча активісти час від часу висувають аргументи проти їхнього фінансування з державного бюджету. 

Інститут теології є в Університеті Східної Фінляндії. У Сербії реанімували богословський факультет у Бєлградському університеті. Інститут теології є і в Булоруському державному університеті. 

У Франції релігійні спеціальності навпаки не визнають. Однак є і винятки, на які закривають очі. Після приєднання Ельзасу та Лотарингії, в цих регіонах зберегли теологічні факультети. 

Звісно, ставлення до духовної освіти може корелювати з загальним впливом церкви на державні інститути, але в силах самої держави цього не допустити. Адже можна вивчати теологію більшості світових релігій без зосередженні на православ'ї чи католицизмі, як це роблять у Німеччині. 

А між іншим, в сучасному світі загострених релігійних протистоянь і пошуків шляхів розуміння богословські спеціальності можуть виявитися актуальними і перспективними. В тому числі, для соціальних працівників і дипломатів. Адже вирушаючи на переговори, наприклад, з лідерами ісламського світу, було б непогано глибоко знати психологію співрозмовників. Та й намагаючись допомогти біженцю з Близького Сходу адаптуватися, інколи не обійтися без заглиблення у релігію.