Чи потрібні дітям безкоштовні сніданки в школах

Уряд вирішив, що відтепер право безкоштовно підкріпитися шкільним борщем матимуть лише діти з особливими освітніми потребами та учні з малозабезпечених сімей.

Як повідомляє depo.ua, непопулярне рішення прогнозовано здійняло галас у ЗМІ та соцмережах – Кабмін почали звинувачувати в "економії на дітях" та наголошувати, що навіть несмачний пісний сніданок хоча і не сильно, але підкріплює сили малечі.

На сайті електронних петицій до влади Івано-Франківська мешканці міста просять повернути безкоштовне харчування школярам. Щоправда, під петицією поставили підписи лише 5 активістів, а для того, щоб на неї звернула увагу місцева влада, потрібно 250 підписів.

Але на місцях вже почали реагувати на резонансні зміни і без петицій. Так, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль доручив підопічним знайти кошти у місцевому бюджеті та забезпечити безкоштовні сніданки наймолодшим школярам.

"В районних бюджетах є залишки коштів за 2015 рік, яких вистачить на безкоштовне харчування всіх учнів початкових класів. Зміни до законів, які схвалила Верховна Рада, не дають місцевій владі можливість фінансувати харчування молодшокласників, це можна зробити, тільки якщо в містах та районах приймуть відповідні програми. Саме це й доручено головам РДА та міським головам області. Діти не можуть зрозуміти, чому одних із них годують, а інших ні, тому на Закарпатті всі вони без винятку будуть забезпечені безкоштовним харчуванням", - зазначив Москаль.

Влада Ужгорода вже встигла похизуватися, що вирішила проблему. Місцеві депутати вже розробили програму, згідно з якою на харчування дітлахів виділяється 8,7 млн грн.

В рамках процесу децентралізації процес виглядає логічним. Уряд вже починає скорочувати побори на місцях, а паралельно частково перекладає на органи місцевого самоуправління турботу про мешканців і вирішення проблемних питань. Але при цьому багато батьків наголошує: діти – найважливіше, і піклуватися про них треба централізовано. Тим часом питання, чи варто наслідувати обурену спільноту, лишається відкритим.

ЗАДУБІЛЕ ПЮРЕ ШКОЛЯРАМ НЕ ДО СМАКУ

Сума у 8-9 грн за один сніданок видається скромною. Але, як пишуть ЗМІ, скасовуючи пільгу влада економить з бюджету близько 4 млрд грн. Гроші, яких може вистачити на покращення технічного забезпечення і закупівлю більш сучасних підручників. Звісно, "їжа" інтелектуальна не замінить суп із булочкою. Але на практиці за "безкоштовний" суп у школах і раніше просили доплати у батьків – мовляв, за виділену суму нічим пристойним не нагодуєш.

До того ж, безкоштовне шкільне харчування видавалося невичерпним джерелом для корупції. Школи самі визначали постачальників, а меню з батьками ніхто не узгоджував. А оскільки звички "дивитися в зуби дарованому коню" в українців ще не виробилася, шкільні обіди сприймали як даність. Часто – даність доволі сумну.
Застигле пюре, макарони, що злиплися, і котлети, в яких хліба та жиру більше, ніж м'яса навряд чи можуть потішити смакові рецептори. Та й у велику харчову цінність шкільних страв віриться слабо. Хіба що в умовах холодів і корисно посьорбати гарячого.

На користь для організму малеча зважає мало, тож раніше змушена була вдаватися до численних хитрощів, аби не вживати державних "дарунків". За радянською схемою вчителі вмовляли дітей бодай скуштувати несмачної їжі, яка потім опинялася на підлозі, в умивальнику чи в рюкзаку. Мовляв, зроблю вигляд, що з'їв, а потім викину. Логічно, що разом із сніданками на смітнику опинялися і бюджетні кошти. А інколи траплялося інакше: залишені на тарілці недоїдки пускали в переробітку і… вуаля, готовий обід на наступний день.

Звісно, із запровадженням сніданків за гроші керівництво шкіл не налаштоване щось кардинально змінювати, тим паче – список у багатьох випадках взаємовигідних постачальників. Але в даному випадку батькам варто згадати приказку "Клієнт завжди правий" і проявити ініціативу. Наприклад, винести питання на розгляд батьківського комітету і узгодити адекватне і збалансоване меню. За бажанням варіант "сніданок на 10 грн + наїдки з собою" можна замінити на "сніданок за 15 грн, зате смачний".

ВОЛОСИНА У СТРАВІ - ПРИВІД ПИСАТИ БЛОГ

Приблизно за такою схемою школярів годують, наприклад, у США. Там діти мають можливість придбати у їдальні сніданок (за ціною від $0,5) та ланч (за ціною від $2-$2.5). В більшості шкіл можна замовити два комплекти страв – звичайний і вегетаріанський. Причому при формуванні меню враховують не лише думку медиків, а й побажання батьків.

У країні діє варіативна система пільг. В залежності від рівня забезпечення родини дитина або повністю платить за обід, або харчується безкоштовно, або ж отримує знижку на їжу.

У Британії плата за шкільних сніданок – питання відкрите. З 2013 року в країні запровадили безкоштовне харчування для 4-7-річних малюків. Втім вже за два роки питання підняли знову – 800 млн фунтів на їжу щорічно видалася вельми зручною для скорочення статтею витрат. Профспілки і "ліві" політики не втрачають шансу поспекулювати на темі: мовляв, піклування про дітей – завдання не лише батьків, але й держави.

Якість шкільних сніданків у країні публічно обговорюють самі школярі. Зокрема учениця Марта Пейн почала кампанію щодо покращення якості харчування і присвятила їй цілий блог. Дівчинка викладала в Інтернет фото шкільного сніданку, який оцінювала за різними критеріями. В числі інших… наявність волосся. Графа з'явилась після того, як Марта сама натрапила на волосину у їжі. На думку Пейн, дітей надто часто годують смаженою та жирною їжею. Чи була ця думка врахована кухарями – невідомо, але самій дівчинці вдалося стати зіркою Інтернету.

ЧИ ЩАСЛИВІ ФІНИ ЇСТИ "НА ХАЛЯВУ"?

Ще одна проблема, яку піднімають поборники безкоштовних обідів – психологічна гармонія у колективі. Адже якщо частина учнів отримуватиме обіди безкоштовно, а більшість – платитиме, розмови про "несправедливість", а іноді і тролинг менш забезпечених однокласників серед дітей - неминучі. Та й неприємно кожного разу дитині усвідомлювати, що вона з бідної родини.

Втім, рішення проблеми існує. Так, у Латвії безкоштовні обіди отримують діти з малозабезпечених родин, що вчаться у 1-9 класах. При цьому школярі розраховуються за їжу спеціальними пластиковими картками. Різниця лише в тому, що бідним дітям гроші на картку кидає держава, а забезпеченим – батьки. При цьому всі учні 1-4 класів в країні харчуються безкоштовно.

Всім школярам безоплатні обіди забезпечені у Швеції та Фінляндії. Зазначимо, що саме освітню систему Фінляндії у Сергія Квіта вважають зразковою, і її норми намагаються використати для реформування освіти української. Так от, безкоштовно частувати учнів там почали ще у 1943 році. А останніми роками шкільне меню – постійний об’єкт обговорення. Мовляв, махлювати на кухні не можна, адже йдеться про здоров'я дітей. Через це раціон постійно вдосконалюють. Цікаво, що на шкільній кухні можна отримати не лише стандартний комплект, а й спеціальний дієтичний. Причому готувати дієтичні страви можуть лише заради однієї дитини.

Здавалося б, справжня ідилія. Але влаштовує вона далеко не всіх шведів та фінів. За роки демократії мешканці країни встигли усвідомити, що за все "безкоштовне" від держави платять вони самі, відраховуючи чималі податки. Опозиційно налаштовані скандинавці наголошують: краще вони самі запакують сніданок для дитини, причому такий, який смакуватиме саме їй. А зекономлені кошти можна завжди пустити у якесь важливе русло, а краще – залишити у кишенях громадян.

Власне, на цей аспект варто звернути увагу і українцям. Поки що державний бюджет багатьом здається схожим на чорну діру, що затягує гроші населення без сліду. Але влада продовжує обіцяти, що ситуація зміниться. І якщо нам таки пощастить, зекономлені на підгорілому пюре кошти можуть справді піти на щось корисне.