Чи стане Джамала для росіян новою Кончітою

Перемога Джамали з піснею "1944" у першому етапі конкурсу надихнула одних і змусила чухати потилицю інших. 

Музичні критики та просто шанувальники пісенного конкурсу дискутують, чи зможе серйозна композиція - на межі етніки, попу і трипхопу -  перемогти на найбільш попсовому конкурсі сучасності.  

"Україна на "Євробаченні" була показана достатньо легковажно", - зауважила сама Джамала в телеефірі.

Написавши пісню про депортацію кримських татар, Джамала явно зібралася виправити ситуацію. І наразі ставка спрацювала - співачка здобула найбільшу кількість балів з усіх учасників. Причому, вдалося пройняти не тільки серця глядачів, а й членів журі.

"Ти музикою дала зрозуміти біль від того, що ми втратили ‪Крим‬. Я плакала разом із тобою. На таке здатна людина, яка справді цю біль переживає. Можливо, ти перша, хто за Крим по-справжньому вступилась", - зазначила Руслана після виступу співачки. 

У Мережі продовжують співати оди проникливій композиції. 

Так, журналістка Оксана Гайван зауважила, що пісня вразила її ніжністю і силою.

Співачка і художниця Анжеліка Рудницька відзначила актуальність композиції. 

Журналіст каналу ATR Шевкет Наматуллаєв у "Фейсбуці" закликав телеглядачів не лінуватися голосувати. Мовляв, віддати свій голос за Джамалу означає підтримати повернення Криму Україні. 

На важливість донести світові смисл пісні натякнула і продюсер Олена Мозгова.

У коментах погодилися: "Євробачення" - шанс нагадати іншим країнам про анексію Криму і проблеми кримських татар.

В цілому, більшість користувачів акцентує : на "Євробаченні" Україні варто мовою музики говорити про наболіле. 

Втім, деякі користувачі впевнені, що і без геополітичного підтексту композиція варта перемоги. Адже для "Євробачення" якісна музика - це рідкість, а "1944" - продукт, безумовно цікавий і багатогранний.   

Звісно ж, можна сперечатися, чи оцінять цю багатогранність у Стокгольмі. Адже "Євробачення" має репутацію конкурсу легковажних фей та феїв, які пляшуть під попсові ритми і не надто замислюються про серйозне. 

Переможниця 2014-го - травесті-діва Кончіта Вурст - яскраве тому підтвердження. Скільки б ЛГБТ-активісти не торочили, що обравши Кончіту, телеглядачі висловили толерантність до сексуальних меншин, скептики не втомлюються відзначати: публіка просто любить шоу та екзотику, а жінка з бородою впродовж багатьох століть була популярним персонажем цирку. 

Монс Сельверльов - швед, що переміг на конкурсі у 2015-му виглядав серйозніше, але в музичному плані повністю відповідав вимогам до більш-менш популярного артиста західної поп-сцени. 

Руслана свого часу перемогла завдяки життєствердній запальній композиції та величезній енергії, яка передалася залу та телеглядачам. А, наприклад, друге місце Ані Лорак вкотре свідчить про те, що солодкоголосі попсові діви на конкурсі у фаворитах. 

Звісно ж, Джамала не стане нарощувати бороду і додавати попсові біти у свою композицію. Але цілком можливо, що красива пісня про особисте таки зможе розтопити серця меломанів, які налаштовані веселитися. 

Наприклад, раніше це вдалося Марії Шерифович із композицією "Молитва". У музичному плані композиція була набагато простішою за "1944". Але глядачі не стали досіпуватися і розчулилися. І ані андрогінний вигляд, ані суворий костюм на заваді не стали. Адже справжні і щирі емоції за цим усім не приховати. 

У Джамали емоції не менш щирі. Навіть якщо українська виконавиця здасться Європі аж надто серйозною, багатьох ця щирість все ж таки пройме. А разом з піснею пройме і проблема кримських татар, ситуація з анексією українського півострова.

І здається, добитися співчуття європейців, нагадати про сучасну драму нашої країни набагато важливіше, ніж поповнити українську скарбничку черговим титулом з "Євробачення".