Чи окупують Сімпсони і глупство українські виші

Як виявилося, студенти одного з найкультовіших вишів США понад усе люблять не економічні премудрості, статистику, чи найвищу математику. Їхній фаворит - курс із незвичною назвою  "Дизайн твого життя".

Курс з'явився в університеті у 2010-му – тоді виконавчий директор однієї з програм університету Білл Бьорнетт і колишній менеджер Apple Дейв Еванс вирішили поставити інноваційний освітній експеримент.

Наразі ж предмет став настільки популярним, що в аудиторії часто не вистачає вільних місць.

Перша частина курсу допомагає виявити особистісні проблеми, які можуть гальмувати розвиток, і попрацювати з ними. Далі студентів знайомлять з техніками побудови плану майбутнього. Використовують широкий спектр інструментів – від звичайного щоденника-органайзера до колоди гральних карт.

До іспиту ж студентам треба підготувати три варіанти плану на наступні п'ять років. Пізніше, під час обговорення однокурсники і викладачі допомагають обрати найоптимальніший сценарій, який максимально відповідає здібностям і амбіціям студента.

Як затверджено в методичних матеріалах, мета курсу – познайомити студентів з методами "перетворення себе на особистість, яка буде ефективно змінювати світ на позиції лідера".

Новаторські курси для американських університетів – не рідкість, хоча деякі з них змушують надто суворих викладачів хапатися за голову. Зокрема, у Гарварді викладають курс "Час на сон: Ефект нестачі сну у нашій культурі 24/7". Здавалося б, дурня, але не тоді, коли хронічна втома входить у список найпоширеніших проблем зі здоров'ям. 

В університеті Філадельфії передають навички… правильного зависання в Інтернеті. Адже продумане спілкування у соцмережах – ціла наука, яка допоможе у досягненні цілей. До того ж Інтернет став окремим культурним пластом, а меми, твіти і перепости, - гігантською платформою для досліджень.

В університеті Плімута допомагають знаходити ресурси під час подорожей, а курс так і називається – "Освіта пригод". Окремо виділені види екстремального дозвілля – скелелазіння, експедиції у світ дикої природи, сплав на каное. Як виявилося, відпочиваючи, легко засвоювати нові знання та необхідні навички.

Звісно ж, не обходиться і без основ сімейного бізнесу – таку дисципліну викладають, зокрема, в університеті Стетсона.

До звичних академічних дисциплін – історії і філософії – також намагаються підходити з нестандартного боку. Адже нестандартний інтерактивний підхід до занять сприяє набагато кращому засвоєнню інформації.

Цікаво, що, наприклад, в англійському університеті Дарема цілий курс присвячений всесвіту Гаррі Поттера. Втім, на парах студенти далеко весь час обговорюють образи Джоан Роулінг. Просто її епопея видається відмінним прикладом проаналізувати соціальні аспекти сучасної освіти та наявні проблеми, передумови бунту і можливі наслідки.

Натомість  у Берклі історію філософської думки вивчають на прикладі мультику про Сімпсонів, аналізуючи як би сприймали мультяшних героїв філософи – від Дідро до Ніцше.

Здавалося б, нащо такі надбудови. Студенти – люди мотивовані і повинні вчитися і без плюшок. Але, як вже зрозуміли на заході, це містичне "повинні" зазвичай трансформується у схему "зазубрив-забув".

У Єлі викладають доволі корисну у наш час дисципліну "Психологія здоров'я". Тут проблеми у навчанні, фобії та комплекси, які є у студента, намагаються пов'язати зі станом організму, а згодом – зі шкідливими звичками, які з часом суттєво погіршують самопочуття. Більшість занять проводяться просто неба, а кожен студент працює індивідуально, приборкавши власних "драконів". Зокрема, нерішучість у житті може бути пов’язана з банальним браком сну. Тож налагодивши режим дня, студенти роблять крок до подальших академічних та кар’єрних успіхів.

А в каліфорнійському університеті Occidental взагалі діє курс із… глупства. За логікою авторів, часом глупство – це зовсім не брак мізків, а просто інакша логіка. Тож наразі, коли світ докорінно змінився, в деяких ситуаціях вона може виявитися корисною. Правда, використовувати її варто, лише зрозумівши, як виникає те чи інше "глупе" твердження. 

Як стверджують експерти, у світі, коли завдяки Інтернету інформація стає максимально відкритою, енциклопедичні знання виходять з моди. Тож зубрити послідовність дат і імен необов’язково. Набагато корисніше – навчитися думати, приймати правильні рішення і піклуватися про здоров'я.  

І наразі, коли активно йдеться, в тому числі, про реформи в українській освіті, саме час не тільки зменшити кількість обов’язкових дисциплін і залишити вибір студентові, але й зробити нові кроки до освіти експериментальної.

Досвід українців у цій царині невеликий. Якщо викладачі і розробляють подібні курси, то переважно у цифровій формі, а вивчати їх пропонують у вільний від вгризання у дати і формули час.

Але є і винятки. Так, ще з початку 1990-х міжнародний фонд Сороса проводив у Києві і Харкові семінари з критичного мислення – предмету, який масово підкорив західні виші відразу після Другої світової війни.

Втім, тоді українські освітяни не надто надихнулися, хоча у 1998 році світ і побачив підручник "Логіка з елементами критичного мислення".

Пізніше курси з критичного мислення читали для соціологів ХНУ ім. Каразіна та у НАУКМА.

Але здебільшого такому вчать на альтернативних освітніх майданчиках. Зокрема, не так давно платформа он-лайн курсів Prometheus запросила усіх охочих пройти курс критичного мислення університету Квінсленда.

Ресурс "ВУМ online" запрошує на курс "Смисли життя і його маркетинг".

Таких пропозицій багацько і їхній асортимент буде розширюватися.  

Що ж до перспективи впровадження інноваційних дисциплін у вищі та середньо-спеціальні навчальні заклали, вона видається сумнівною. Голова МОН Лілія Гриневич вже не раз наголошувала, що виші отримують  ширшу автономію і можливість формувати освітні програми.

Втім, готовність до глобальних переформатувань в українських освітян невисока. Ще б пак: хоча б в чомусь нова система загрожує скороченням звичних годин, переформатуваннями, виходом із зони комфорту і необхідністю думати.

Наприклад, наразі науковці і освітяни активно обурюються проектом Типового навчального плану для 10-11 класів – мовляв, як лише сміє МОН пропонувати зробити географію, біологію, фізику і хімію предметами за вибором, адже ці освітні скрєпи рушити злочинно. А якщо б їм запропонували і зовсім об'єднати Сімпсонів і Платона, мабуть, довго крутили б пальцем біля скроні.