7 простих помилок батьків, які руйнують майбутнє дітей, - психолог

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на Forbes.

Це зараз я письменниця і професійний коуч з досягнення успіху і розвитку лідерських якостей, а раніше я була шлюбним і сімейним психотерапевтом і кілька років працювала з парами, сім'ями та дітьми. Завдяки чому стала свідком безлічі різних відхилень і поведінкових помилок з боку батьків. Мій особистий досвід показує, що вся мудрість і любов у світі не зможе уберегти вас від помилок у вихованні, які згодом можуть не дозволити вашим дітям добитися процвітання, незалежності та успіху.

Мене дуже зацікавили роботи доктора Тіма Елмора, експерта в галузі лідерства, і я почала дізнаватися більше про те, як ми, батьки, руйнуємо майбутнє наших дітей, балуючи і завдаючи їм непоправної шкоди, що не дає їм стати лідерами, якими їм судилося стати. Тім є автором таких бестселерів, як "Generation iY: Our Last Chance to Save Their Future", "Artificial Maturity: Helping Kids Meet the Challenge of Becoming Authentic Adults". Він також є засновником і президентом "Growing Leaders", організації, покликаної наставляти сучасну молодь, щоб стати лідерами завтрашнього дня.

Тім виділив сім поведінкових моделей дорослих, які можуть зашкодити розвиткові лідерських якостей у дітей та зменшують їхні шанси добитися успіху в бізнесі, і в особистому житті.

1. Ми не даємо дітям ризикувати

Ми живемо в світі, який невпинно нагадує нам про небезпеки на кожному кроці. Гасло "безпека понад усе" лише підсилює страх втратити дітей, тому ми робимо все можливе, щоб захистити їх. Зрештою, це наш обов'язок. Але, захищаючи дітей від побутових ситуацій, ми можемо зробити їм погану послугу. Європейські психологи з'ясували: якщо діти не грають на вулиці, якщо їм жодного разу не довелося впасти і обдерти коліно, то в дорослому житті вони часто страждають фобіями.

Кажіть дітям "ні" і "не зараз", щоб вони вчилися боротися за свої бажання і потреби

Дитині потрібно впасти кілька разів, щоб зрозуміти, що це нормально. Підліткам слід розлучитися з хлопцем або дівчиною і пережити гіркоту першого кохання, щоб отримати емоційну зрілість, без якої неможливі довгострокові відносини. Виключаючи ризик з життя дітей, дорослі породжують у них зарозумілість і низьку самооцінку у майбутніх лідерів.

2. Ми занадто швидко поспішаємо на допомогу

Сьогоднішнє покоління молодих людей не розвинуло в собі деякі навички, притаманні дітям 30 років тому, тому що в будь-якій незрозумілій ситуації дорослі намагаються подбати про всі проблеми. Коли ми занадто швидко приходимо на допомогу і надмірно оточуємо дитину "турботою", ми позбавляємо її необхідності самотужки шукати вихід зі складних ситуацій.

Рано чи пізно діти звикають до того, що хтось їх завжди виручає: "Якщо я помилюся чи не досягну мети, то дорослі все виправлять". Хоча насправді дорослий світ влаштований зовсім інакше, і наші діти ризикують виявитися непристосованими до такої відповідальності.

3. Ми занадто захоплюємося ними

Прагнення до підвищення самооцінки почалося ще з покоління бебі-бумерів, а в 1980-ті міцно закріпилося в школі. У матчах дитячої бейсбольної ліги не було переможених. Правило "кожен учасник отримує кубок" дозволяє дитині відчути себе особливою, але дослідження показують, що у такого методу заохочення непередбачені наслідки.

Через якийсь час дитина зауважує, що єдині люди, які вважають її чудовою — це мама і тато. Інші так не думають, і дитина починає сумніватися в об'єктивності своїх батьків. Добре отримувати похвалу, але вона розуміє, що це ніяк не пов'язано з дійсністю. Через що вчиться шахраювати, перебільшувати і брехати, щоб уникати незручної реальності.

4. Ми дозволяємо почуттю провини затьмарювати важливість добрих вчинків

Ваша дитина не повинна любити вас щохвилини. Їй належить пройти безліч розчарувань у житті, але вони можуть нічому не навчити її з причини розбещеності. Тому говоріть дітям "ні" і "не зараз", щоб вони вчилися боротися за свої бажання і потреби. У родинах з декількома дітьми батьки часто вважають несправедливим нагороджувати лише одну дитину. Але нагороджувати всіх і завжди не можна: такими діями ми втрачаємо можливість показати дітям, що успіх залежить від наших зусиль і добрих вчинків.

5. Ми не ділимося помилками зі свого минулого

Рано чи пізно настане такий момент, коли підліток захоче "розправити крила" і пуститися у власне плавання. І ми повинні дозволити їй зробити це. Але це зовсім не означає, що ми не повинні допомагати дітям орієнтуватися в цих невідомих водах. Поділіться з дітьми помилками, яких припускалися в їхньому віці, але уникайте зайвих повчань про куріння, алкоголь і наркотики.

Діти мають бути готовими до зустрічі з неприємностями і вміти відповідати за наслідки своїх рішень. Розкажіть їм, що відчули, коли зіткнулися зі схожими обставинами, чим керувалися у вчинках, які засвоїли уроки.

6. Ми плутаємо інтелект і талант зі зрілістю

Інтелект часто використовується як мірило зрілості дитини, і в результаті батьки припускають, що розумна дитина готова до реального світу. Це не так. Деякі професійні спортсмени та молоді зірки Голлівуду, наприклад, володіють величезним талантом, але все ж потрапляють в публічні скандали.

Не вважайте, що ваша дитина талановита у всьому. Не існує чарівного "віку відповідальності" або керівництва про те, коли дитині час давати якісь конкретні свободи. Але є добре правило — спостерігати за іншими дітьми такого ж віку. Якщо ви помічаєте, що ровесники вашої дитини набагато самостійніші, можливо, ви самі пригнічуєте її незалежність.

7. Ми самі не робимо того, чого вчимо дітей

Як батьки, ми повинні моделювати те життя, якого бажаємо для наших дітей. Ми – глави сімей і приклад для наслідування, тому потрібно дотримуватися чесності та щирості у стосунках з оточенням. Слідкуйте за своїми вчинками, навіть дрібними, тому що за вами спостерігають діти.

Якщо ви не йдете в обхід правил, то діти знатимуть, що це неприйнятно і для них. Покажіть дітям, що значить із задоволенням допомагати іншим. Робіть людей і місця кращими, ніж вони були до вас, і ваші діти будуть робити так само.