25 років Меджлісу: чого українці можуть навчитися у кримських татар

Меджліс кримських татар (Qırımtatar Milliy Meclisi) — по суті, аналог європейського парламенту. Рішення створити його було прийнято 25 років тому під час другого Курултаю.

Курултай це як козацька рада – збір делегатів, які вирішують важливі для народу питання. Перший Курултай кримськотатарського народу відбувся в Бахчисараї 26 листопада 1917. А другий… через 74 років, коли кримські татари змогли повернутися на Батьківщину.

Будівля Меджлісу в Сімферополі

26-28 червня 1991 року в Сімферополі було відкрито II Курултай кримськотатарського народу, на якому ухвалили проект декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу і статут Меджлісу. Тоді ж було обрано і членів Меджлісу з числа делегатів Курултаю.

Меджліс став єдиним вищим представницьким органом кримських татар в період між сесіями Курултаю. Така ієрархія робить його повністю підзвітним Курултаю і зобов'язує керуватися його рішеннями.

Меджліс було створено для представництва інтересів кримських татар перед українською та кримською владою, а також в міжнародних організаціях. Головна мета - подолання наслідків геноциду кримських татар, відновлення прав і національно-культурне самовизначення, сприяння у поверненні та облаштуванні кримських татар у Криму, відродження традицій, шкіл і мови. 

Один з так званих самозахоплень - кримські татари прагнуть побудувати на захопленій ділянці хоча б крихітний будиночок під дахом - так його не можна буде знести без санкцій суду

За 25 років було створено паралельну вертикаль влади всередині етносу. Українська офіційна влада і кримськотатарська неофіційна, ніби пара в Хайтармі, танцювали, то зближуючись, то віддаляючись, то вповільнюючись, то прискорюючись. Повертаючись одне до одного то спиною, то обличчям.

Колишній голова Меджлісу Мустафа Джемілев та нинішній - Рефат Чубаров

Сьогодні Меджліс є прикладом вдалої самоорганізації нації заради вирішення побутових та гуманітарних питань. Не порадившись з ним українська влада не приймає майже жодного рішення щодо Криму. Завдяки Меджлісу світ знає, що є кримські татари і вони чи не єдині в Криму проти окупації. З напівлегального об'єднання з незрозумілими функціями і екзотичною назвою Меджліс перетворився на національну організацією, із якою рахуються в Україні і світі.

І зверніть увагу – на відміну від інших організацій, імідж Меджлісу і його лідерів останні два роки ніхто не псує.

Хоча є і зворотна сторона медалі – в Криму Меджліс заборонено, на його членів полюють ФСБшники, а на організацію вилито стільки компромату, що вже й не зрозумієш, що з того правда, а що брехня.

БОРОТЬБА З САМОЗАХОПЛЕННЯМИ І ЗА САМОЗАХОПЛЕННЯ

Наприкінці 80-х кримські татари почали повертатися на батьківщину. В 91 році, ще до проголошення Незалежності почав працювати Меджліс кримських татар. Його очолив дисидент, радянський політвязень Мустафа Джемілев, який В 1987 році повернувся до Криму.

Мустафа Джемілев у молодості

Головною проблемою кримськотатарських репатриантів стало отримання землі під будівництво. Починаючи з 90-х Меджліс займався репатріацією кримських татар, організовував мітинги за видачу землі і не давав зносити так звані "самозахоплення" – маленькі будиночки, що їх було побудовано на самовільно захоплених землях.

В політичному житті Меджліс робить ставку на союз із Народним рухом, через сім років після утворення кримські татари отримують представника у Верховній Раді – Мустафа Джемілев стає нардепом по списках Народного руху, а Рефат Чубаров переміг на мажоритарному окрузі.

Мустафа Джемілев та В'ячеслав Чорновіл

При Кучмі було утворено Раду представників кримськотатарського народу при президенті України, яку очолив голова Меджлісу. У 2000-ті роки представники меджлісу вже входили в державні структури автономії на всіх рівнях, а в органах виконавчої влади їхня чисельність доходила до 10%.

При наступних президентах конфлікти Меджлісу з владою точилися переважно навколо самозахоплень.

Наприклад, конфлікт на вулиці Балаклавській в Сімферополі в 2007 році, де активісти з числа кримських татар побилися з представниками будівельної фірми-власника цієї ділянки та міліцією.

Чи спроба знести бульдозерами самовільно встановлені кримськими татарами торгові павільйони на Ай-Петрі. Це також було в 2007.

В обох випадках Меджліс зайняв непохитну позицію, захищаючи право кримських татар на землю. Нехай і самовільно зайняту, бо влада давала кримським татарам землю вкрай неохоче

Трохи ситуацію вдалося розрядити при прем'єрі Джарти, який був лояльним до кримських татар, самозахоплення почали узаконювати. Але після смерті Джарти до влади прийшов Анатолій Могільов, при якому самозахоплення зносили бульдозерами і аж до окупації Криму стосунки між Меджлісом та владою нагадувала холодну війну.

Разом із тим, саме завдяки цій організації сотні кримських татар змогли отримати землю. Відкрилися кримськотатарські школи та класи, в яких викладали кримськотатарською мовою. Видавалися газети, проводилися великі свята на кшталт Хидирлезу.

Про Меджліс в Криму завжди існувало багато різних відгуків, значна частка була аж ніяк не компліментарною, але точно можна сказати, що користь від цієї організації кримським татарам була.

МЕДЖЛІС ЗРОБИЛИ ЕКСТРЕМІСТАМИ

Особливо це відчувається тепер, після анексії Криму. В тому, що весь світ знає, що кримські татари не боягузи і не зрадники, є заслуга Меджлісу. А в кримських українців та етнічних росіян такої організації не було. Навіть на мітинги за Україну кримські, скажімо так, не татари, виходили не самостійно, а долучаючись до заходів Меджлісу.

Бо в них такої організації як Меджліс не було.

В березні 2014 р глава організації Рефат Чубаров в заяві Меджлісу виступив проти проведення референдуму про приєднання Криму до Росії, закликавши кримських татар та інших жителів Криму бойкотувати його, а в спеціальному зверненні рішуче засудив приєднання Криму до Російської Федерації, охарактеризувавши його як акт агресії з боку Росії і анексію.

У той же час Меджліс був офіційно оголошений Верховною радою на території України вищим представницьким органом кримськотатарського народу в період між засіданнями Курултаю, але в Мін'юсті України як суспільно-політична організація він не зареєстрований.

Зараз Меджліс складається з 32 членів і голови. За відсутності в Криму Рефата Чубарова його функції виконував його першим заступник Наріман Джелял. На допити він ходить вже як на роботу.

Інший заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз більше року перебуває в СІЗО за звинуваченням у так званій справі 26 лютого 2014.

Рефат Чубаров і Ахтем Чийгоз

Ще одному заступнику Ільмі Умерову вручили підписку про невиїзд через звинувачення в сепаратизмі. Омер Аслан змушений був покинув Крим і став нев'їзним.

Це зворотна сторона медалі - в той час як на материковій Україні Меджліс став символом національного спротиву та єднання, в Криму він остаточно перетворився на ненавистну "татарську банду", яка постійно качає права.

Хоча, якби кримчани - не татари,  увесь цей час сприймали Меджліс саме як громадську організацію, виходили з ними на мітинги за землю (і собі її також би отримували), а не обурювалися "чого їм ще треба", якби обїеднювалися і одне одному допомагали, то може і окупації Криму би не було.