Чому Каладзе вдарив під дих, а Данія вирішила підтримати "Газпром"

Жорстка політична протидія залежності від російського газу сприяє звільненню ЄС від путінської "газової голки". Але при тому економить російські ресурси, які в противному випадку були б "закопані" у економічно недоцільні проекти

Журналіст відділу «Світ»
Чому Каладзе вдарив під дих, а Данія вир…

Останні міжнародні новини стосовно ринку газу виявились для російського монополіста неідеальними. Із найсуттєвіших неприємностей – заява міністра енергетики Грузії Кахи Каладзе про те, що його країна відмовляється закуповувати природний газ у "Газпрому". "Угода, яку було оформлено з "Газпромом", дає нам можливість не залежати від російського газу ... Нам видається можливість придбати газ у Азербайджану або Ірану. На сьогодні ми прийняли рішення повністю завантажитися азербайджанським природним газом", - повідомив посадовець.

За словами Каладзе, після закінчення дворічного договору з "Газпромом" Грузія матиме більш тверді позиції, оскільки завершить будівництво потужного газосховища.

Про те, що справи в монополіста йдуть неідеально, говорить і той факт, що договір на поставки газу, який "Газпром" заключив із Узбекистаном (так-так, значну частину газу "Газпром" не видобуває, а перепродує із Середньої Азії) передбачає купівлю з наступного року 4 мільярдів кубів палива замість 6,2, які "Газпром" купував минулого року.

Паралельно із тим, уряд Данії виступив з ідеєю змінити законодавство країни, щоб залишити за собою право заборони будівництва "Північного потоку-2". Про це, зокрема, повідомив ЗМІ міністр енергетики та клімату Данії Ларс Крістіан Ліллехольт. "Ми хочемо мати можливість сказати "так" чи "ні" (будівництву газогону "Північний потік-2" – ред.) з точки зору безпеки і зовнішньої політики", - заявив міністр.

При тому якщо дотепер проти газогону протестували головно Україна та Польща, яких Росія могла завше звинуватити в небажанні втратити прибутковий транзит, то подібні аргументи стосовно Данії застосувати вже не вийде.

Все, що можуть закинути в Кремлі – це той факт, що спосіб зупинити "Північний потік-2" з політичних міркувань в Брюсселі шукали вже давно, але начебто не знайшли. Натомість національний закон, прийнятий Данією, поставить крапку в проекті, у просування якого Росія вклала колосальні ресурси.

Що, у випадку реалізації, мабуть слід розцінювати як добру новину. Оскільки відмова від "Північного потоку-2" означатиме тимчасове збереження російського транзиту через Україну та Польщу (принаймні, до того моменту, коли споживання російського газу в Європі скоротиться до такого рівня, що вистарчатиме і першого "Північного потоку").

Втім, у цієї перемоги буде один маленький ґандж. Бо, відмовившись від "Північного потоку-2", російський монополіст зможе зберегти як мінімум 10 мільярдів євро. Які в іншому випадку лягли б на холодне балтійське дно у вигляді труб та металоконструкцій.

А зважаючи на наявний борг "Газпрому" в 2 трильйони рублів (близько 35 мільярдів доларів) – і на прогнозовані у компанії збитки впродовж наступних трьох років – будівництво "Північного потоку-2" могло би стати початком неконтрольованого фінансового падіння російського монополіста. Ресурси з якого – для власного використання – черпали два покоління російської політичної еліти. Але от фінансово підтримувати "Газпром" у скрутну хвилину навряд чи хтось би поспішав.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme